Стягнення компенсації за пошкоджене/зруйноване майно внаслідок збройного конфлікту: відмінності між версіями

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/257-2017-%D0%BF#TextПостанова Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 257 "Про затвердження Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва"]

Громадяни України, які є власниками пошкодженого або знищеного нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, з моменту введення воєнного стану [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#TextУказом Президента України від 24 лютого 2022 рjre № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"] можуть подавати інформаційне повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно:

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/326-2022-%D0%BF#TextПостановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326] затверджено Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації. Вказаною постановою міністерствам, іншим центральним та місцевим органам виконавчої влади розробити і затвердити у шестимісячний строк методики визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/423-2022-%D0%BF#TextПостановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2022 року № 423] було внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/257-2017-%D0%BF#TextПорядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 257] (далі - Порядок).

Зазначеними змінами було розповсюджено дію [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/257-2017-%D0%BF#TextПорядку] на проведення обстеження пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів об’єктів (далі - пошкоджені об’єкти) з метою прийняття рішення про можливість подальшої експлуатації та розроблення заходів із відновлення. Також визначено, що обстеження об’єктів проводиться за рішенням власника або управителя об’єкта, а обстеження пошкоджених об’єктів може проводитися за рішенням уповноважених органів - виконавчих органів відповідних сільських, селищних, міських рад або у випадках, передбачених законодавством, військовими адміністраціями.

Обстеження об’єктів та пошкоджених об’єктів проводиться відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/257-2017-%D0%BF#TextПорядку] та методики, затвердженої Міністерством розвитку громад та територій України (Мінрегіон), якою визначаються особливості виконання зазначених робіт.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 № 947 "Про затвердження Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації" (зі змінами) було запроваджено адміністративний механізм компенсації постраждалим, чиє житло було зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей.   

''Варто зазначити, що постраждалі, яким виплачено грошову допомогу або компенсацію за зруйновану або пошкоджену квартиру (житловий будинок), втрачають право на отримання пільг і компенсацій, передбачених у частині восьмій статті 86 та частині другій статті 89 Кодексу цивільного захисту України. Таким чином, після отримання одноразової грошової допомоги або компенсації постраждалі втрачають право на:''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/86310215Постановою Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 265/6582/16-ц] встановлено, що у постраждалих від терористичних актів, внаслідок яких було пошкоджено або зруйновано їх майно, немає легітимних очікувань на отримання відшкодування шкоди від держави Україна. Разом з цим, Україна порушила позитивні зобов’язання за статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки станом на момент подачі позову і розгляду справи не розробила порядок компенсації для постраждалих. Відповідно, Україна має сплатити постраждалим у подібних позовах компенсацію за порушення таких позитивних зобов’язань. Відповідно до судової практики, що склалася у подібних справах після зазначеного рішення, розмір такої компенсації складає від 30 до 100 тисяч гривень, залежно від обставин справи (див., зокрема, справи №№ [https://reyestr.court.gov.ua/Review/103132236 242/4767/16], [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95458712 242/3406/20], [https://reyestr.court.gov.ua/Review/101873447 229/667/18], [https://reyestr.court.gov.ua/Review/99747982 219/1997/20]).

'''Див. також:''' Рішення Європейського суду з прав людини [https://precedent.in.ua/2016/02/09/katan-ta-inshi-proty-moldovy-ta-rosiyi/від 19 жовтня 2012 року у справі "Катан та інші проти Молдови та Росії"], [https://rm.coe.int/16-lisnyy-and-others-v-ukraine-and-russia-uaa/16806b5961від 28 липня 2015 року у справі "Антон Васильович Лісний та два інших заявника проти України та Росії"] та [https://rm.coe.int/16806b5968 від 16 червня 2015 року у справі "Саргсян проти Азербайджану"].

'''Увага!''' Відповідно до [https://echr.coe.int/Documents/Resolution_ECHR_cessation_membership_Russia_CoE_ENG.pdfрішення Європейського суду з прав людини від 22.03.2022] Російська Федерація перестає бути Стороною Конвенції з 16.09.2022, при цьому вона залишається відповідальною за порушення, вчинені до зазначеної дати.