Відсторонення невакцинованих працівників від роботи: відмінності між версіями
Матеріал з WikiLegalAid
мНемає опису редагування |
|||
| Рядок 28: | Рядок 28: | ||
Окремо зазначаємо, що наказ МОЗ від 25 лютого 2022 року № 380 набрав чинності 01 березня 2022 року (опублікований в бюлетні «Офіційний вісник України» від 01 березня 2022 року за № 17). | Окремо зазначаємо, що наказ МОЗ від 25 лютого 2022 року № 380 набрав чинності 01 березня 2022 року (опублікований в бюлетні «Офіційний вісник України» від 01 березня 2022 року за № 17). | ||
== Загальні положення == | == Загальні положення == | ||
Тимчасове увільнення працівника від виконання його трудових обов'язків в порядку відсторонення від роботи на умовах та з підстав, встановлених законодавством, по суті не є дисциплінарним стягненням, а є особливим запобіжним заходом, який застосовується у виняткових випадках і має на меті запобігання негативним наслідкам. | |||
== Правове регулювання відсторонення невакцинованих працівників від роботи == | == Правове регулювання відсторонення невакцинованих працівників від роботи == | ||
Відповідно до статті 10 Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#Text Про основи законодавства України про охорону здоров’я]» громадяни України зобов'язані: а) піклуватись про своє здоров'я та здоров'я дітей, не шкодити здоров'ю інших громадян; б) у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення. | Відповідно до статті 10 Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#Text Про основи законодавства України про охорону здоров’я]» громадяни України зобов'язані: а) піклуватись про своє здоров'я та здоров'я дітей, не шкодити здоров'ю інших громадян; б) у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення. | ||
