Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні: відмінності між версіями
Матеріал з WikiLegalAid
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
==Затримка розрахунку при звільненні== | ==Затримка розрахунку при звільненні== | ||
У зв’язку з невиплатою з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, визначені законом, роботодавець повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. А при не проведенні його до розгляду справи в суді - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини ( [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст.117 КЗпП України]). | У зв’язку з невиплатою з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, визначені законом, роботодавець повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. А при не проведенні його до розгляду справи в суді - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини ( [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст.117 КЗпП України]). | ||
У випадках виникнення спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору. | У випадках виникнення спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору. Отже, за загальним правилом, '''<u>у зв’язку з несвоєчасним розрахунком із звільненим працівником, роботодавець повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.</u>''' | ||
Отже, за загальним правилом, у зв’язку з несвоєчасним розрахунком із звільненим працівником, роботодавець повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. | |||
==Позасудовий порядок вирішення спору== | ==Позасудовий порядок вирішення спору== | ||
Вирішення спору з приводу затримки розрахунку при звільненні можливе в позасудовому та судовому порядках. Зокрема, працівник має право звернутися з заявою до комісії по трудових спорах (КТС) (у разі її створення) для вирішення спору у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. КТС розглядає спір у присутності працівника протягом 10 днів з дня звернення та приймає рішення, яке підлягає виконанню власником або уповноваженим ним органом. | Вирішення спору з приводу затримки розрахунку при звільненні можливе в <u>позасудовому</u> та <u>судовому</u> порядках. Зокрема, працівник має право звернутися з заявою до комісії по трудових спорах (КТС) (у разі її створення) для вирішення спору '''у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права'''. КТС розглядає спір у присутності працівника '''протягом 10 днів''' з дня звернення та приймає рішення, яке підлягає виконанню власником або уповноваженим ним органом. | ||
Сторони можуть оскаржити рішення КТС до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. | Сторони можуть оскаржити рішення КТС до суду '''<u>в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії.</u>''' | ||
==Судовий порядок вирішення спору== | ==Судовий порядок вирішення спору== | ||
У випадку відмови роботодавця від здійснення розрахунку, працівник може звернутися із [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|<u>позовною заявою до суду</u>]] про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в тримісячний строк, з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про затримку розрахунку. Позовна заява подається до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцем находження підприємства (установи, організації) або за зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача. | У випадку відмови роботодавця від здійснення розрахунку, працівник може звернутися із [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|<u>позовною заявою до суду</u>]] про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в тримісячний строк, з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про затримку розрахунку. Позовна заява подається до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцем находження підприємства (установи, організації) або за зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача. | ||
| Рядок 21: | Рядок 20: | ||
За подання до суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору для фізичних осіб становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. | За подання до суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору для фізичних осіб становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. | ||
Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"], згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, але <u>не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу)</u> під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях. Оскільки середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати (ст.ст. 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 | Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"], згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, але <u>не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу)</u> під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях. Оскільки середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати ''(ст.ст. 94, 116, 117 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України] та статей 1, 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про оплату праці»]).'' Аналогічна правова позиція викладена в [https://reyestr.court.gov.ua/Review/63839821 постанові Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 226/168/15-ц]. | ||
===Відшкодування моральної шкоди=== | ===Відшкодування моральної шкоди=== | ||
Статтями 16 та 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] (далі - ЦК України) передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. | Статтями 16 та 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] (далі - ЦК України) передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. | ||
| Рядок 41: | Рядок 40: | ||
Визначення середньої заробітної плати здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100]. | Визначення середньої заробітної плати здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100]. | ||
Середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. | Середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації <u>менше двох календарних місяців</u>, середня заробітна плата обчислюється <u>виходячи з виплат за фактично відпрацьований час</u>. | ||
Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі. | Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати <u>у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо,</u> за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі. | ||
Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. | '''<u>Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи,</u>''' провадяться шляхом <u>множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин</u>, а у випадках, передбачених чинним законодавством, <u>календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.</u> | ||
<u>'''Середньоденна (годинна) заробітна плата'''</u> визначається <u>діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин),</u> а у випадках, передбачених чинним законодавством, <u>- на число календарних днів за цей період.</u> | |||
==Відповідальність роботодавця за затримка розрахунку при звільненні== | ==Відповідальність роботодавця за затримка розрахунку при звільненні== | ||
У випадку порушення законодавства про працю передбачено [[Відповідальність за порушення трудового законодавства|адміністративну , матеріальну, кримінальну відповідальність.]]<br> | У випадку порушення законодавства про працю передбачено [[Відповідальність за порушення трудового законодавства|адміністративну , матеріальну, кримінальну відповідальність.]]<br>'''<u>Адміністративна</u>''' - ''відповідно до ч. 1 ст. 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП], порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, виплата її не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян — суб'єктів підприємницької діяльності від 30 до 100 н. м. д. г.''<br><u>'''Матеріальна'''</u> - ''відповідно до абзацу 4 ч. 2 ст. 265 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України]- порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі тягне за собою накладення штрафу у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.''<br>'''<u>Кримінальна</u>''' - ''відповідно до ст. 175 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] Безпідставна невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більш як за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянином — суб’єктом підприємницької діяльностікарається штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.'' | ||
Адміністративна - відповідно до ч. 1 ст. 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП], порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, виплата її не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян — суб'єктів підприємницької діяльності від 30 до 100 н. м. д. г.<br> | |||
Матеріальна- відповідно до абзацу 4 ч. 2 ст. 265 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України]- порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі тягне за собою накладення штрафу у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення | |||
Кримінальна - відповідно до ст. 175 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] Безпідставна невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більш як за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянином — суб’єктом підприємницької діяльностікарається штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. | |||
{| class="wikitable" | {| class="wikitable" | ||
|+''<big>Зверніть увагу!</big>'' | |+''<big>Зверніть увагу!</big>'' | ||
!Згідно частини 3 статті 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text '''Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах війни"'''] <u>роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.</u> | !Згідно частини 3 статті 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text '''Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах війни"'''] <u>роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.</u> | ||
Однак, звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці, <u>не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.</u> | Однак, звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці, <u>не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.</u> | ||
Згідно частини 4 статті 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text '''Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах війни"'''], у разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойових дій, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства. | Згідно частини 4 статті 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text '''Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах війни"'''], у разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойових дій, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства. | ||
|} | |} | ||
==Судова практика== | ==Судова практика== | ||
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/94803108 '''Постанова''' '''Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 у справі №1540/3742/18'''] (Право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати не ставлять у залежність від порядку виплати доходу - у добровільному чи судовому порядку. Компенсація за порушення строків виплати виникає тоді, коли грошовий дохід (заробітна плата) особи (працівника) з вини відповідача не нараховувався, своєчасно не виплачувався і через це особа зазнала втрат. При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи та пов`язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Середній заробіток за час вимушеного прогулу, нарахований та стягнутий за рішенням суду, не є заробітною платою у розумінні як Закону України «Про оплату праці» так і Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», а тому не підлягає компенсації). | *[https://reyestr.court.gov.ua/Review/94803108 '''Постанова''' '''Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 у справі №1540/3742/18'''] (Право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати не ставлять у залежність від порядку виплати доходу - у добровільному чи судовому порядку. Компенсація за порушення строків виплати виникає тоді, коли грошовий дохід (заробітна плата) особи (працівника) з вини відповідача не нараховувався, своєчасно не виплачувався і через це особа зазнала втрат. При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи та пов`язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Середній заробіток за час вимушеного прогулу, нарахований та стягнутий за рішенням суду, не є заробітною платою у розумінні як Закону України «Про оплату праці» так і Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», а тому не підлягає компенсації). | ||
