Порядок звернення стягнення на майно боржника: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Рядок 232: Рядок 232:
== Зняття арешту з майна ==
== Зняття арешту з майна ==


Щодо зняття арешту з майна боржника '''<u>детальніше див.:</u>''' [[Зняття арешту з майна у виконавчому провадженні]]  
Щодо зняття арешту з майна боржника <span style="color:#008B00">'''<u>детальніше див.:</u>'''</span> [[Зняття арешту з майна у виконавчому провадженні]]  
== Передача стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі ==
== Передача стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі ==


Під час виконання рішень про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, виконавець вилучає такі предмети у боржника і передає їх стягувачу, про що складає '''акт передачі.''''' У разі знищення предмета, що мав бути переданий стягувачу в натурі, виконавець складає '''акт про неможливість виконання рішення,''' що є підставою для закінчення виконавчого провадження, а в разі встановлення факту відсутності предмета, що мав бути переданий стягувачу, повертає виконавчий документ стягувачу'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n580 частина 1 статті 60 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
Під час виконання рішень про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, виконавець вилучає такі предмети у боржника і передає їх стягувачу, про що складає '''акт передачі.''''' У'' разі знищення предмета, що мав бути переданий стягувачу в натурі, виконавець складає '''акт про неможливість виконання рішення,''' що є підставою для закінчення виконавчого провадження, а в разі встановлення факту відсутності предмета, що мав бути переданий стягувачу, повертає виконавчий документ стягувачу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n580 частина перша статті 60 Закону]).  


У разі письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про їх передачу стягувачу, виконавець повертає зазначені предмети боржникові, про що складає акт, і виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. При цьому внесений стягувачем авансовий внесок поверненню не підлягає ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n580 частина 2 статті 60 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
У разі письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про їх передачу стягувачу, виконавець повертає зазначені предмети боржникові, про що складає акт, і виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. При цьому внесений стягувачем авансовий внесок поверненню не підлягає.  


== Реалізація майна, на яке звернено стягнення ==
== Реалізація майна, на яке звернено стягнення ==
Рядок 270: Рядок 270:
== Виконання рішення про конфіскацію майна ==
== Виконання рішення про конфіскацію майна ==


Виконання рішень про конфіскацію майна здійснюється органами державної виконавчої служби в порядку, встановленому Законом  України “Про виконавче провадження” ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n598 частина 1 статті 62 ЗУ "Про виконавче провадження"]).  
Виконання рішень про конфіскацію майна здійснюється органами державної виконавчої служби в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n598 Законом].  


Реалізація конфіскованого майна здійснюється в порядку, встановленому  Законом України “Про виконавче провадження” ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n598 частина 2 статті 62 ЗУ "Про виконавче провадження"]). 
<span style="color:#008B00">'''<u>Детальніше див.:</u>''' <u>[[Конфіскація майна за вироком суду у кримінальних провадженнях]]</u></span>


Розпорядження конфіскованим майном та майном, яке не підлягає реалізації, здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n598 частина 3 статті 62 ЗУ "Про виконавче провадження"]).
Розпорядження конфіскованим майном та майном, яке не підлягає реалізації, здійснюється в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/985-2002-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року № 985 "Про затвердження Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби"].  
 
== Арешт рахунку для отримання аліментів ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n905 Статтею 179 Сімейного кодексу України] визначено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Під цільовим призначенням при цьому потрібно розуміти витрати спрямовані на забезпечення потреб та інтересів дитини, зокрема потреби у харчуванні, лікуванні, одязі, гігієні, забезпечення речами, необхідними для розвитку і виховання дитини, реалізації її здібностей. Ці грошові кошти мають цільове призначення виключно в інтересах дитини, тому на них не може бути звернуто стягнення.
 
Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України.]
 
У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1753 частині першій статті 321 Цивільного кодексу України] передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n676 пункту 10 частини першої статті 73 Закону України «Про виконавче провадження»] стягнення не може бути звернено на допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв`язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом.
 
При цьому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейний кодекс України] уточнює правовий режим аліментів, отриманих на неповнолітню дитину шляхом визнання за нею права брати участь у розпорядженні аліментами, які одержані для її утримання.
 
Відповідна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 04 березня 2020 року у справі 752/22214/16-ц, провадження № 61-21694 св 19. Детальніше з постановою можна ознайомитися за посиланням:  http://reyestr.court.gov.ua/Review/88187501
[[Категорія: Виконавче провадження]]
[[Категорія: Виконавче провадження]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Територіальні органи]]