Договір іпотеки: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Мітка: редагування коду 2017
Мітка: редагування коду 2017
Рядок 98: Рядок 98:


Великою Палатою Верховного Суду у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/89819777 постанові від 19 травня 2020 року по справі № 361/7543/17] зауважено, що наявність самого судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором за наведеними вище положеннями законодавства '''не є підставою для припинення грошового зобов`язання боржника і припинення іпотеки''' та не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням '''шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки''' у спосіб, передбачений законодавством. З метою забезпечення однозначного розуміння ухваленого рішення у резолютивній частині Верховний Суд зазначив, що звернення '''стягнення на предмет іпотеки відбувається в рахунок стягнення заборгованості за основним договором''', а отже таке звернення стягнення не є додатковим стягненням, яке могло б розумітися як подвійне.
Великою Палатою Верховного Суду у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/89819777 постанові від 19 травня 2020 року по справі № 361/7543/17] зауважено, що наявність самого судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором за наведеними вище положеннями законодавства '''не є підставою для припинення грошового зобов`язання боржника і припинення іпотеки''' та не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням '''шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки''' у спосіб, передбачений законодавством. З метою забезпечення однозначного розуміння ухваленого рішення у резолютивній частині Верховний Суд зазначив, що звернення '''стягнення на предмет іпотеки відбувається в рахунок стягнення заборгованості за основним договором''', а отже таке звернення стягнення не є додатковим стягненням, яке могло б розумітися як подвійне.
Боржник за основним зобов`язанням та майновий поручитель - іпотекодавець не є солідарними боржниками, оскільки солідарна відповідальність настає лише у випадках, прямо передбачених законом або договором ([https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/89316420 Постанова Верховного Суду від 05 травня 2020 року у справі №161/6253/15-ц]).
Наслідки переходу права власності на предмет іпотеки до третьої особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v008p710-20#Text Рішення Конституційного Суду України від 14 липня 2020 року № 8-р/2020 (щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч. 1, 2 ст. 23 ЗУ "Про іпотеку]).
Неможливо звернути стягнення на квартиру як на частину об`єкта нерухомого майна (частину предмета іпотеки) в разі визначення предметом іпотеки за договором іпотеки будинку у цілому, а не окремих квартир ([https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/82997488 Постанова Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 643/17966/14-ц]).
Лише не зазначення у резолютивній частині рішення суду початкової ціни предмета іпотеки в грошовому вираженні не має вирішального значення, та не тягне за собою безумовного скасування судових рішень ([https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/73500804 Постанова Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 235/3619/15-ц]).
Визнання недійсним договору іпотеки при витребуванні майна ([https://verdictum.ligazakon.net/document/90458955 Постанова Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 372/266/15-ц]).
За належного виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов`язання за кредитним договором припиняється як це зобов`язання, так і зобов`язання за договором іпотеки, які є похідними від основного зобов`язання ([https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/84152991 Постанова Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 711/4556/16-ц]).
Щодо належного відповідача в спорах про недійсність договору щодо предмета іпотеки ([https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/71642691 Постанова Верховного Суду від 20.05.2020 року у справі № 591/4618/16-ц]).
Суди не наділені повноваженнями звертати стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання право власності на нього за іпотекодержателем ([https://verdictum.ligazakon.net/document/73438185?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress01 Постанова Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 760/14438/15-ц)].
Звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом встановлення у рішенні суду права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки ([https://verdictum.ligazakon.net/document/82703516 Постанова Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц]).
Застосування Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» ([https://verdictum.ligazakon.net/document/89903954 Постанова Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 644/3116/18]).
Звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається в рахунок стягнення заборгованості за основним договором, а отже таке звернення стягнення не є додатковим стягненням, яке могло б розумітися як подвійне ([https://verdictum.ligazakon.net/document/89819777 Постанова Верховного Суду  від 19 травня 2020 року по справі № 361/7543/17]).
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право‎]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право‎]]
[[Категорія: Нотаріат]]
[[Категорія: Нотаріат]]