Строки позовної давності у кредитних зобов’язаннях (стягнення заборгованості): відмінності між версіями
Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування |
Доповнено ддатковими розділами |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
== Нормативна база == | == Нормативна база == | ||
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] | * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] | ||
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] | * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] | ||
| Рядок 13: | Рядок 12: | ||
|} | |} | ||
== Загальні положення про строки позовної давності == | == Загальні положення про строки позовної давності == | ||
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. | Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. | ||
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, частина друга статті 258 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Згідно зі статтею 266 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги. Відповідно до статті 253 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. | Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, частина друга статті 258 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Згідно зі статтею 266 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги. Відповідно до статті 253 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. | ||
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). | Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). | ||
| Рядок 31: | Рядок 29: | ||
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Тут слід наголосити, що за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. А за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. | Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Тут слід наголосити, що за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. А за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. | ||
== Застосування строків позовної давності в грошово-кредитних зобов'язаннях == | == Застосування строків позовної давності в грошово-кредитних зобов'язаннях == | ||
Відповідно до ст. 1054 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Договір є обов’язковим для виконання сторонами. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. | Відповідно до ст. 1054 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Договір є обов’язковим для виконання сторонами. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. | ||
| Рядок 51: | Рядок 47: | ||
''Початок перебігу позовної давності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text с]''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text таття 261 ЦК України]) | ''Початок перебігу позовної давності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text с]''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text таття 261 ЦК України]) | ||
Тобто законодавець заклав презумпцію обізнаності кредитора про його порушення прав, таким чином обов’язок доказування необізнаності покладено на кредитора. | |||
За зобов′язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. | |||
1. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. | 1. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. | ||
| Рядок 90: | Рядок 90: | ||
'''На підставі викладеного можна зробити наступний висновок: якщо клієнт впродовж трьох років хоч і не здійснює платежі по кредитному договору (але до закінчення строку кредитного договору), це не дає можливості застосувати судом за його заявою строки позовної давності. Такі строки можуть застосовуватися щодо кожного окремого траншу, який клієнт не здійснив.''' | '''На підставі викладеного можна зробити наступний висновок: якщо клієнт впродовж трьох років хоч і не здійснює платежі по кредитному договору (але до закінчення строку кредитного договору), це не дає можливості застосувати судом за його заявою строки позовної давності. Такі строки можуть застосовуватися щодо кожного окремого траншу, який клієнт не здійснив.''' | ||
'''Варто знати:''' Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" продовжено всі процесуальні строки | '''Варто знати:''' Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" продовжено всі процесуальні строки на строк дії карантину. | ||
== Позовна давність у разі замін сторін у зобов'язанні == | |||
Заміна сторін у зобовязанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності. | |||
== Зупинення перебігу позовної давності == | |||
Підстави зупинення перебігу строку позовної давності (стаття 263 ЦКУ): 1) пред’явленню позову перешкоджала непереборна сила; 2) у разі відстрочення виконання зобов’язань на підставі встановлених законом (мораторій); 3) у разі зупинення дії закону або іншого НПА який регулює відповідні відносини; 4) якщо позивач або відповідач перебуває в Збройних Силах України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан. В разі виникнення перерахованих обставин, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення. | |||
== Переривання перебігу позовної давності == | |||
Відповідно до ч.1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, в силу ч. 3 ст. 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново. | |||
Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання. | |||
* Переривання строку позовної давності черговим платежем. | |||
До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. | |||
При цьому якщо виконання зобов’язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу. | |||
Суди повинні дослідити графік погашення кредитної заборгованості та встановити чи передбачають умови кредитного договору виконання зобов’язання частинами або у вигляді періодичних платежів, і у випадку вчинення боржником оплати чергового платежу, чи не свідчить така дія про визнання лише певної частини боргу, а відтак така не може бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу. | |||
== Збільшення строків позовної давності == | == Збільшення строків позовної давності == | ||
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 259 Цивільного Кодексу України] передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. '''''Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій форм'''''і. Що ж стосується зменшення тривалості позовної давності, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч.2. ст. 259 Цивільного Кодексу України] передбачено, що позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін. | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 259 Цивільного Кодексу України] передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. '''''Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій форм'''''і. Що ж стосується зменшення тривалості позовної давності, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч.2. ст. 259 Цивільного Кодексу України] передбачено, що позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін. | ||
З аналізу вище наведених норм витікає висновок, що сторони в договорі можуть передбачити більш тривалий строк позовної давності ніж це встановлено законодавством. | З аналізу вище наведених норм витікає висновок, що сторони в договорі можуть передбачити більш тривалий строк позовної давності ніж це встановлено законодавством. | ||
== Обчислення строку позовної давності при картковому кредиті == | |||
Відповідно до правових висновків ВСУ, викладених у постановах від 19.03.2014 року по справі №6-14цс14 та від 30.09.2015 року по справі №6-154цс15, які були підтримані Великою палатою ВС у постанові від 28.03.2018 року по справі №444/9519/12, – якщо кредитний договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов’язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування, згідно з ч.5 ст. 261 ЦК України, починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов’язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу. | |||
Встановлення строку кредитування у кредитному договорі, що передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а, насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів. Відтак, за вказаних умов початок перебігу позовної давності не можна визначати окремо для погашення всієї заборгованості за договором (зі спливом строку кредитування) і для погашення щомісячних платежів (після несплати чергового такого платежу). | |||
''Так, постановою ВС від 28.02.2018 року по справі №638/10895/14-ц скасовано постанову АСХО, а рішення суду першої інстанції залишено в силі.'' | |||
''Судом установлено, що між сторонами справи було укладено кредитний договір у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту з визначеним кінцевим терміном повернення кредиту, що відповідає строку дії картки, та зобов’язанням позичальника щомісяця сплачувати грошові кошти у розмірі 7% від суми заборгованості. Останній платіж відповідачем було здійснено 13.12.2010 року, тобто з грудня 2010 у кредитора виникло право на пред’явлення позову про стягнення заборгованості, а банк пред’явив позов лише у червні 2014 року. Установивши вказані обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом із пропуском трирічного строку позовної давності, про застосування якої заявив відповідач, що є підставою для відмови у позові. Суд апеляційної інстанції вказаних обставин та норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, не врахував, помилково скасувавши законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.'' | |||
З аналогічних підстав постановою ВС від 16.05.2018 року скасовано рішення АСХО по справі 641/12249/13-ц. | |||
''Відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні картки (місяць та рік), вона діє до останнього календарного для вказаного місяця.'' | |||
''Отже, оскільки строк дії кредитної картки «Універсальна» до жовтня 2015 року включно, апеляційний суд прийшов до висновку, що підстав для застосування загального строку позовної давності у суду першої інстанції не було, а тому відповідно до вимог п.2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України скасував рішення суду першої інстанції і ухвалив нове рішення по суті позовних вимог.'' | |||
== Судова практика == | == Судова практика == | ||
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/46078585 Рішення Верховного суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-331цс15] | * [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/46078585 Рішення Верховного суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-331цс15] | ||
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/53361462 Рішення Верховного суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1926цс15] | * [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/53361462 Рішення Верховного суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1926цс15] | ||
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84211362 Рішення Верховного суду України від 11 вересня 2019 року у справі № 201/13602/16-ц] | * [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84211362 Рішення Верховного суду України від 11 вересня 2019 року у справі № 201/13602/16-ц] | ||
[[Категорія: Позика, кредит, банківський вклад]] | [[Категорія: Позика, кредит, банківський вклад]] | ||
[[Категорія: Суди]] | [[Категорія: Суди]] | ||
