Отримання компенсації за пошкоджене/зруйноване майно внаслідок збройного конфлікту: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
ВізуальнийВікірозмітка
Мітка: редагування коду 2017
Немає опису редагування
Мітка: редагування коду 2017
Рядок 10: Рядок 10:
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/947-2013-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 № 947 "Про затвердження Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/947-2013-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 № 947 "Про затвердження Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1275-2015-%D1%80 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1275-2015-%D1%80 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#n48 Постанова Кабінету Міністрів України 26 березня 2022 р. № 380 "Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#n48 Постанова Кабінету Міністрів України 26 березня 2022 року № 380 "Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/257-2017-%D0%BF#TextПостанова Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 257 "Про затвердження Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва"]


== Загальні положення виплати грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації ==
== Правове регулювання з 24.02.2022 ==
Громадяни України, які є власниками пошкодженого або знищеного нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, з моменту введення воєнного стану [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#TextУказом Президента України від 24 лютого 2022 рjre № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"] можуть подавати інформаційне повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно:
* самостійно - засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг з використанням мобільного додатка [https://diia.gov.ua/Порталу Дія];
* через адміністратора центру надання адміністративних послуг або нотаріуса з 11 квітня 2022 року.


З метою фіксації факту руйнування майна для подальшого отримання компенсації, відшкодування завданої шкоди та збитків необхідно:
Подача інформаційного повідомлення здійснюється <u>незалежно від місця проживання або перебування особи</u>.
 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/326-2022-%D0%BF#TextПостановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326] затверджено Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації. Вказаною постановою міністерствам, іншим центральним та місцевим органам виконавчої влади розробити і затвердити у шестимісячний строк методики визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/423-2022-%D0%BF#TextПостановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2022 року № 423] було внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/257-2017-%D0%BF#TextПорядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 257] (далі - Порядок).
 
Зазначеними змінами було розповсюджено дію [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/257-2017-%D0%BF#TextПорядку] на проведення обстеження пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів об’єктів (далі - пошкоджені об’єкти) з метою прийняття рішення про можливість подальшої експлуатації та розроблення заходів із відновлення. Також визначено, що обстеження об’єктів проводиться за рішенням власника або управителя об’єкта, а обстеження пошкоджених об’єктів може проводитися за рішенням уповноважених органів - виконавчих органів відповідних сільських, селищних, міських рад або у випадках, передбачених законодавством, військовими адміністраціями.
 
Обстеження об’єктів та пошкоджених об’єктів проводиться відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/257-2017-%D0%BF#TextПорядку] та методики, затвердженої Міністерством розвитку громад та територій України (Мінрегіон), якою визначаються особливості виконання зазначених робіт.
 
У разі проведення обстеження за рішенням уповноваженого органу - виконавчих органів відповідних сільських, селищних, міських рад або у випадках, передбачених законодавством, військовими адміністраціями (далі - уповноважений орган) він письмово повідомляє про таке рішення власника або управителя об’єкта '''протягом трьох календарних днів'''.
 
Проведення обстеження об’єкта або пошкодженого об’єкта забезпечується відповідним власником або управителем, уповноваженим органом шляхом залучення фахівців, які мають відповідну кваліфікацію, а саме: відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, які пройшли професійну атестацію та мають кваліфікаційний сертифікат на право виконання робіт з обстеження у будівництві об’єктів класу наслідків (відповідальності), що визначені кваліфікаційними вимогами (далі - виконавці), або шляхом залучення підприємств, установ та організацій, у складі яких є такі виконавці.
 
Інформація про виконавців, що можуть залучатися до проведення обстеження об’єктів із відповідним класом наслідків (відповідальності), міститься в Реєстрі будівельної діяльності, що є компонентом Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - Реєстр будівельної діяльності).
 
Обстеження об’єкта включає комплекс заходів, спрямованих на визначення і проведення оцінки фактичних значень параметрів технічного стану будівельних конструкцій, характеристик основи фундаментів, інженерних мереж і систем (крім технологічного устатковання), що характеризують експлуатаційну надійність об’єкта (в тому числі забезпечення доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до реконструйованих або збудованих об’єктів житлового та громадського призначення).
 
Не допускається проведення обстеження об’єкта виключно за фотографіями, відеозаписами, кресленнями без візуального обстеження, крім випадків, встановлених Мінрегіоном.


* зберігати документи про право власності на майно (угоди про купівлю-продаж нерухомості, договір дарування, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, свідоцтво про право на спадщину, тощо), квитанції на рухоме майно (техніку, речі та інше, що знаходилось в будинку).
У разі виявлення під час проведення обстеження будівельних конструкцій, інженерних мереж і систем дефектів і пошкоджень, що можуть призвести до різкого зниження несучої здатності або обвалення окремих конструкцій, втрати стійкості об’єкта, а також вплинути на роботу устаткування, і таких, що створюють загрозу життю та здоров’ю людей, та/або неврахування потреб осіб з інвалідністю відповідно до будівельних норм, нормативних документів, обов’язковість яких встановлена законодавством, щодо доступності для маломобільних груп населення виконавець письмово невідкладно, але не пізніше ніж у дводенний строк з дати виявлення зазначених дефектів і пошкоджень інформує про це власника або управителя та місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, територіальні органи Державна служба України з питань праці та Державна служба України з надзвичайних ситуацій за місцезнаходженням об’єкта, а у разі проведення обстеження за рішенням уповноваженого органу - власника або управителя та уповноважений орган.


* за можливості зробити витяг щодо перебування майна у власності з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Також були визначені інші технічні особливості проведення обстеження.


* в разі пожежі, аварійного стану викликати працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій для усунення наслідків та складення відповідного акту, отримати його копію.
== Загальні рекомендації для постраждалих, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації ==
З метою фіксації факту руйнування майна для подальшого отримання компенсації, відшкодування завданої шкоди та збитків необхідно:


Доказами факту пошкодження чи знищення вашої нерухомості та майна, що перебувало в ній, а також характер пошкодження чи знищення майна можуть бути:
* зберігати документи про право власності на майно (угоди про купівлю-продаж нерухомості, договір дарування, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, свідоцтво про право на спадщину, тощо), квитанції на рухоме майно (техніку, речі та інше, що знаходилось в будинку);
* акти про пожежу, руйнування майна, акт обстеження житла;
* фотографії (відео) нерухомості до і після оскаржуваних подій;
* фотографії (відео) інтер’єру нерухомості (майна, що знаходилося в ній) до і після подій;
* детальна фото- та/або відеофіксація окремих предметів інтер’єру чи того, що від них залишилось;
* інформація зі ЗМІ;
* детальні свідчення сусідів, родичів, друзів, де описати обставини пошкодження житла, характер пошкоджень, майно, яке знаходилось в нерухомості.


* пояснення свідків обстрілу.
* подати заяву про вчинення кримінального правопорушення до правоохоронних органів із залученням доказів руйнування майна, отримати дані щодо реєстрації заяви про кримінальне правопорушення або витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань);


* подати заяву про вчинення злочину до правоохоронних органів із залученням доказів руйнування майна, отримати дані щодо реєстрації заяви про кримінальне правопорушення або витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань).
* подати заяву до органу місцевого самоврядування з метою проведення обстеження пошкодженого або зруйнованого об'єкта нерухомості;
* додатково подати заяву на сайті: https://warcrimes.gov.ua/#anketa.
{| class="wikitable sortable"
{| class="wikitable sortable"
|-
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
| style="background-color:#98FB98;" |
Телефонна лінія щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту:  
Телефонна лінія щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту:  


Рядок 41: Рядок 59:


'''''Детальніше див.:''''' https://www.gp.gov.ua/ua/posts/povidomlennya-pro-zlocini-vcineni-v-umovax-zbroinogo-konfliktu
Офіс Генерального прокурора разом з українськими та міжнародними партнерами створив цей ресурс для належного документування воєнних злочинів та злочинів проти людяності, скоєних російською армією в Україні https://warcrimes.gov.ua/#anketa
|}
|}


== Повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації ==
Доказами факту пошкодження чи знищення вашої нерухомості та майна, що перебувало в ній, а також характер пошкодження чи знищення майна можуть бути:
Громадяни України, які є власниками пошкодженого або знищеного нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, ''з моменту введення воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”'' можуть подавати інформаційне повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно:
# акти про пожежу, руйнування майна, акт обстеження житла;
* ''самостійно''-засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг з використанням мобільного додатка Порталу Дія;
# фотографії (відео) нерухомості до і після оскаржуваних подій;
* ''через адміністратора центру'' надання адміністративних послуг або ''нотаріуса'' з 11 квітня 2022 року.
# фотографії (відео) інтер’єру нерухомості (майна, що знаходилося в ній) до і після подій;
# детальна фото- та/або відеофіксація окремих предметів інтер’єру чи того, що від них залишилось;
# інформація зі ЗМІ;
# детальні свідчення сусідів, родичів, друзів, де описати обставини пошкодження житла, характер пошкоджень, майно, яке знаходилось в нерухомості.


Подача інформаційного повідомлення здійснюється незалежно від місця проживання або перебування особи.
== Правове регулювання з 24.02.2022 ==
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 № 947 "Про затвердження Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації" (зі змінами) було запроваджено адміністративний механізм компенсації постраждалим, чиє житло було зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей.


Постановою КМУ №326 від 20.03.2022 затверджено Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації. 
На даний момент вказана постанова є чинною, але її положеннями неможливо реалізувати внаслідок бойових дій і припинення діяльності комісій з розгляду питань, пов’язаних з наданням грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації.
Вказаною постановою міністерствам, іншим центральним та місцевим органам виконавчої влади розробити і затвердити у шестимісячний строк методики визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації.


== Хто має право на отримання грошової допомоги чи компенсації ==
== Хто має право на отримання грошової допомоги чи компенсації ==
Рядок 130: Рядок 147:
* Грошова компенсація постраждалим виплачується регіональними органами соціального захисту населення'' протягом п’яти робочих днів з моменту надходження бюджетних коштів''.
* Грошова компенсація постраждалим виплачується регіональними органами соціального захисту населення'' протягом п’яти робочих днів з моменту надходження бюджетних коштів''.


== Алгоритм дій потерпілого у випадку стягнення компенсації (відшкодування шкоди) за пошкоджене/зруйноване майно у інших випадках  ==
== Судова практика ==
Дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/767-2020-%D0%BF#Text "Порядку"], затвердженого постановою Кабінету Міністрів Українивід 18 грудня 2013 р. № 947 (в редакції постанови Кабінету Міністрів Українивід 2 вересня 2020 р. № 767) визначає умови та механізм виплати грошової компенсації, розмір якої нажаль не залежить від фактично завданих збитків постраждалим та обмежується сумою в 300. тис. грнивень,без проведеної оцінки майна і завданих збитків. Окрім цього, Порядок поширюється і на обмежене коло осіб постраждалих, які мають право на отримання відповідної грошової компенсаці, фактично  особи, які не відмовилися від евакуації, відселення та не залишилися на попередньому місці проживання, залишились проживати на території, де українська влада тимчасово не здійснює своїх повноважень, права на таку компенсацію не мають.
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/86310215Постановою Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 265/6582/16-ц] встановлено, що у постраждалих від терористичних актів, внаслідок яких було пошкоджено або зруйновано їх майно, немає легітимних очікувань на отримання відшкодування шкоди від держави Україна. Разом з цим, Україна порушила позитивні зобов’язання за статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки станом на момент подачі позову і розгляду справи не розробила порядок компенсації для постраждалих. Відповідно, Україна має сплатити постраждалим у подібних позовах компенсацію за порушення таких позитивних зобов’язань. Відповідно до судової практики, що склалася у подібних справах після зазначеного рішення, розмір такої компенсації складає від 30 до 100 тисяч гривень, залежно від обставин справи (див., зокрема, справи №№ [https://reyestr.court.gov.ua/Review/103132236242/4767/16], [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95458712242/3406/20], [https://reyestr.court.gov.ua/Review/101873447229/667/18], [https://reyestr.court.gov.ua/Review/99747982219/1997/20]).
З метою стягнення компенсації за пошкоджене або зруйноване житло, в тому числі інше втрачене майно, необхідно здійснити наступний порядок дій.<br>
Відшкодування шкоди, заподіяної громадянам терористичним актом, провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до закону і з наступним стягненням суми цього відшкодування з осіб, якими заподіяно шкоду, в порядку, встановленому законом. Відшкодування шкоди, заподіяної організації, підприємству або установі терористичним актом, провадиться в порядку, визначеному законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/638-15#Text ст. 19 ЗУ "Про боротьбу з тероризмом"]). Механізму, порядку та процедури дійсного відшкодування завданої шкоди на даний час не прийнято, постраждала особа змушена звертатись до суду.<br>


♦ '''Звернення до правоохоронних органів'''
Крім того, у своїй [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104086064Постанові від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19] Верховний Суд визначив, що Російська Федерація є підсудною українським національним судам у подібних справах.
Разом з цим, перспективи виконання майбутніх рішень українських національних судів про стягнення з РФ відшкодування завданої шкоди, залишаються невизначеними.


→ Звернутися до [https://ssu.gov.ua/ua/pages/110 територіальних органів Служби безпеки України] або [https://www.npu.gov.ua/ територіальних органів Національної поліції України] за місцем реєстрації чи фактичного проживання [https://precedent.in.ua/2016/04/07/instruktsiya-shhodo-zahystu-v-yevropejsk/ із заявою про вчинення злочину], передбаченого статтею 258 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] ([[Тероризм: поняття, ознаки та відповідальність|терористичний акт]]) та додати докази пошкодження/руйнування майна, що:
== Звернення до Європейського суду з прав людини ==
* підтверджують право власності на зруйноване нерухоме майно ([[Договір купівлі-продажу нерухомого майна|договір купівлі-продажу]], свідоцтво про право власності, [[Оформлення права на спадщину|свідоцтво про право на спадкування]] та ін.);
Потерпілий має [[Порядок звернення до Європейського суду з прав людини|право звернутися до Європейського суду з прав людини]] у разі, коли <u>використані всі внутрішні засоби юридичного захисту</u> (протягом <u>чотирьох місяців</u> з дати винесення остаточного рішення) та лише зі скаргами, предмет яких перебуває у сфері відповідальності суб’єкта владних повноважень (наприклад: парламенту, суду, прокуратури, тощо). Підставами для зверенення до зазначеного суду є порушення статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод] (захист власності) та статтей 6, 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]).
* підтверджують технічний стан нерухомого майна (наприклад, технічний паспорт на житловий будинок);
* підтверджують обсяги руйнування майна, зокрема:
# акт про пожежу, складений [https://www.dsns.gov.ua/ua/Teritorialni-organi-DSNS-Ukrayini-ta-pidporyadkovani-pidrozdili.html Державна служба України з надзвичайних ситуацій] (якщо мала місце пожежа);
# акт обстеження нерухомого майна, складений комісією, утвореною місцевою радою або військово-цивільною адміністрацією;
# висновок судової [[Будівельно-технічна експертиза: порядок та підстави проведення|будівельно-технічної експертизи]] щодо розміру завданої шкоди;
# фото/відео матеріали, які підтверджують руйнування майна;
# показання свідків на підтвердження руйнування майна;
→ Отримати <u>витяг</u> з Єдиного реєстру досудових розслідувань про [[Досудове розслідування: загальні положення|порушення кримінального провадження]] (частина перша статті 214 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2054 Кримінального процесуального кодексу України]).  


→ У випадку невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відмови у реєстрації або прийнятті заяви потерпілий має право [[Оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР|оскаржити та дії у суді]].
Див. також: Рішення Європейського суду з прав людини [https://precedent.in.ua/2016/02/09/katan-ta-inshi-proty-moldovy-ta-rosiyi/від 19 жовтня 2012 року у справі "Катан та інші проти Молдови та Росії"], [https://rm.coe.int/16-lisnyy-and-others-v-ukraine-and-russia-uaa/16806b5961від 28 липня 2015 року у справі "Антон Васильович Лісний та два інших заявника проти України та Росії"] та [https://rm.coe.int/16806b5968 від 16 червня 2015 року у справі "Саргсян проти Азербайджану"].


♦ '''Визначення розміру завданої шкоди'''
'''Увага!''' Відповідно до [https://echr.coe.int/Documents/Resolution_ECHR_cessation_membership_Russia_CoE_ENG.pdfрішення Європейського суду з прав людини від 22.03.2022] Російська Федерація перестає бути Стороною Конвенції з 16.09.2022, при цьому вона залишається відповідальною за порушення, вчинені до зазначеної дати.


→ Розмір грошової компенсації за зруйновану або пошкоджену квартиру (житловий будинок) визначається за показниками опосередкованої вартості спорудження житла у регіонах України (тобто вартості побудови житла в Луганській чи Донецькій області) відповідно до місцезнаходження такого майна (частина десята статті 86 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17 Кодексу цивільного захисту України]).
{| class="wikitable"
 
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс|посилання=https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8.jpg]]<center>'''''<span style="color:#0000EE">Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи</span>''''' '''''<span style="color:#0000EE">"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
♦ '''Звернення до органів державної влади чи війського-цивільної адміністрації'''
|}
 
→ Звернутись із <u>заявою</u> до місцевої державної адміністрації з приводу передання зруйнованого майна у власність держави.
 
♦ '''Звернення до судів України'''
 
→ [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|Заява]] про стягнення матеріальної шкоди, завданої в результаті проведення антитерористичної операції, до суду подається за правилами позовного провадження з урахуванням статті 1166 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України], статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/638-15 Закон України "Про боротьбу з тероризмом"], пункту 6 частини першої статті 21 та частини десятої статті 86 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17 Кодексу цивільного захисту України] за місцем заподіяння шкоди майну або за місцем проживання чи перебування позивача та надати докази щодо пошкодження/руйнування майна, розміру завданої шкоди, а також копію витягку з Єдиного реєстру досудових розслідувань про порушення кримінального провадження.
 
<u>Відповідчами</u> у даній позовній заяві зазначається Держава Україна в особі [https://www.kmu.gov.ua/ Кабінету Міністрів України] та [https://www.treasury.gov.ua/ua Державної казначейської служби України]. Крім того, у якості співвідповідачів можна залучити [https://ssu.gov.ua/antyterorystychnyi-tsentr-pry-ssu Антитерористичний центр при Службі безпеки України], [https://www.mil.gov.ua/ Міністерство оборони України], [https://mvs.gov.ua/ Міністерство внутрішніх справ України] та [http://www.ngu.gov.ua/ua Головне управління Національної Гвардії України].
 
→ За необхідності визначення розміру шкоди, спричиненої майну, подати клопотання про залучення [[Експерт в цивільному судочинстві: права, обов’язки, відповідальність|експерта]] і проведення [[Будівельно-технічна експертиза: порядок та підстави проведення|судової будівельно-технічної експертизи]], в результаті якої складається висновок експерта, яким визначається обсяг пошкодженого (зруйнованого) житла та вартість його відновлення.
 
Позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення звільнені від сплати [[Порядок та підстави повернення судового збору. Відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати|судового збору]].
 
♦ '''Звернення до Європейського суду з прав людини'''
 
→ Потерпілий має [[Порядок звернення до Європейського суду з прав людини|право звернутися до Європейського суду з прав людини]] у разі, коли <u>використані всі внутрішні засоби юридичного захисту</u> (протягом <u>чотирьох місяців</u> з дати винесення остаточного рішення) та лише зі скаргами, предмет яких перебуває у сфері відповідальності суб’єкта владних повноважень (наприклад: парламенту, суду, прокуратури, тощо). Підставами для зверенення до зазначеного суду є порушення статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод] (захист власності) та статтей 6, 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]).
 
== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/86310215 Постанова Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 265/6582/16-ц]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/88574888 Постанова Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 757/43306/16-ц]
* [https://precedent.in.ua/2016/02/09/katan-ta-inshi-proty-moldovy-ta-rosiyi/ Рішення Європейського суду з прав людини від 19 жовтня 2012 року у справі "Катан та інші проти Молдови та Росії"]
* [https://rm.coe.int/16-lisnyy-and-others-v-ukraine-and-russia-uaa/16806b5961 Рішення Європейського суду з прав людини від 28 липня 2015 року у справі "Антон Васильович Лісний та два інших заявника проти України та Росії"]
* [https://rm.coe.int/16806b5968 Рішення Європейського суду з прав людини від 16 червня 2015 року у справі "Саргсян проти Азербайджану"]


== Корисні посилання ==
== Корисні посилання ==
Отримано з https://legalaid.wiki/index.php?title=Отримання_компенсації_за_пошкоджене/зруйноване_майно_внаслідок_збройного_конфлікту