Набувальна давність: відмінності між версіями

← Попереднє редагування Наступне редагування →

ВізуальнийВікірозмітка

@@ Рядок 3: / Рядок 3: @@
 * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
 * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-14 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 р. №5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав]
 == Що таке набувальна давність? ==
 Набувальна давність – це один із способів набуття права власності на чуже майно особою, яка добросовісно заволоділа цим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном – протягом п’яти років, земельною ділянкою — протягом 15 років.
 == Як зареєструвати права власності за набувальною давністю? ==
 Державна реєстрація прав на нерухомі речі, набуті за давністю, здійснюється лише на підставі рішення суду, а передача у власність земельної ділянки на підставі набувальної давності відбувається у порядку, визначеному для безоплатної передачі земельних ділянок у власність.Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
 == Набувальна давність на рухоме і нерухоме майно. ==
 [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page7 Статтею 344 Цивільного кодексу України] визначено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном – протягом п’яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
-	<br />
+Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом.<br />
 Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
-	<br />
+<br />
 Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.
+Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1017 статті 119 Земельного кодексу України],  громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно протягом п’ятнадцяти років користуються земельною ділянкою, але не мають документів, що засвідчують наявність у них прав на зазначену земельну ділянку, можуть звернутися до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу такої земельної ділянки у їхню власність.
+Набуття громадянами права власності на земельну ділянку за давністю користування здійснюється в порядку безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами згідно із статтею 118 цього Кодексу в межах норм, визначених статтею 121 цього Кодексу.
 ===Умови на яких базується право власності за набувальною давністю===
@@ Рядок 34: / Рядок 36: @@
 За відсутності будь-якої з перерахованих умов не можливо набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю..
 ===Судова практика у справах за позовом про визнання права власності за набувальною давністю===
 <br />
 Враховуючи положення [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran6109#_blank пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України]про те, що правила [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page7 статті 344] даного кодексу про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом та беручи до уваги, що Цивільний кодекс України набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page7 статті 344 Цивільного кодексу України] поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю могло мати місце не раніше 1 січня 2001 року.<br />
-При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з   1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю.<br />
+При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю.<br />
 Враховуючи положення [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran97#_blank статей 16],[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran1860#n1860&test=XNLMf5x.qwJgOvYwZivCgzxXHI4FAs80msh8Ie6 344] [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2117#_blank 396 Цивільного кодексу України],до набуття права власності на майно за набувальною давністю особа, яка володіє майном, має право на захист свого володіння від третіх осіб, які не є власниками майна і не мають прав на володіння цим майном в силу іншої передбаченої законом чи договором підстави. Таким чином, давнісний володілець має право на захист свого володіння відповідно до вимог [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2082#_blank статей 387], [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2099#n2099&test=NOaMfL2dtr58OvY6ZivCgzxXHI4FAs80msh8Ie6 391 Цивільного кодексу України].<br />
 Під час розгляду позову про витребування майна із чужого незаконного володіння, пред'явленого давнісним володільцем, застосуванню підлягають також положення [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2084#n2084&test=Up9Mf3o6frtCOvY2ZivCgzxXHI4FAs80msh8Ie6 статті 388 Цивільного кодексу України]за наявності відповідних заперечень з боку відповідача.<br />
 Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran94#_blank статей 15, 16 Цивільного кодексу України], а також частини четвертої статті 344 Цивільного кодексу України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.
 === Правова позиція Верховного Суду України ===
 У справі [http://reyestr.court.gov.ua/Review/89006375 № 552/1354/18. від 28 квітня 2020 року КЦС ВС] виклав свою правову позицію стосовно належного позивача у справі про набуття права власності за давністю володіння, зазначивши, що позов про визнання права власності за набувальною давністю не може заявляти особа, яка володіє ним за волею власника і завжди знала, хто є власником цього майна. Володіння є добросовісним, якщо особа не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.
-Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі №910/17274/17 (провадження № 12-291гс18), а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 серпня 2018 року у справі № 201/12550/16-ц (провадження № 61-19156св18), від 27 червня 2019 року у справі № 175/2338/16-ц (провадження № 61-2017св18) та в  постанові Верховного Суду від 22 лютого 2021 року  № 607/21758/19 (провадження № 61-18513св20).
+Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі №910/17274/17 (провадження № 12-291гс18), а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 серпня 2018 року у справі № 201/12550/16-ц (провадження № 61-19156св18), від 27 червня 2019 року у справі № 175/2338/16-ц (провадження № 61-2017св18) та в постанові Верховного Суду від 22 лютого 2021 року № 607/21758/19 (провадження № 61-18513св20).
+=== Хто є відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю ===
-=== Хто є відповідачем  за позовом про визнання права власності за набувальною давністю ===
 Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.
 Відповідач у даній категорії справ має не визнавати або оспорювати це право позивача, а також між сторонами має існувати спір про право, який суд вирішує у порядку позовного провадження.<br />
 ===Судовий збір===
 За подання позову особа сплачує судовий збір у розмірі, передбаченому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України «Про судовий збір»], оскільки це позовне провадження майнового характеру, судовий збір залежить від ціни позову, яка в свою чергу визначається експертною оцінкою майна.<br />
 ==Набувальна давність на земельну ділянку.==
 Відповідно до [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page7 ч. 1 ст. 344 Цивільного кодексу України] набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом.<br />
@@ Рядок 63: / Рядок 60: @@
 Умовою набуття зазначеними суб'єктами такого права виступає добросовісне, відкрите і безперервне користування відповідною земельною ділянкою протягом 15 років.<br />
 Так, наприклад, добросовісне користування земельною ділянкою може бути пов'язане з оплатою земельного податку, поданням заяви на адресу уповноваженого органу про закріплення за громадянином цієї ділянки тощо. Відкрите користування земельною ділянкою передбачає, що інформація про таке користування була відома уповноваженим органам, але вони не порушували питання про самовільне використання даної земельної ділянки. Безперервне користування означає, що земельна ділянка не залишалася без користування та знаходилася постійно в експлуатації не менше 15 років.<br />
-Наявність у сукупності всіх зазначених умов породжує у громадянина право на звернення до місцевої ради  з клопотанням про передачу відповідної земельної ділянки у власність або надання у користування.<br />
+Наявність у сукупності всіх зазначених умов породжує у громадянина право на звернення до місцевої ради з клопотанням про передачу відповідної земельної ділянки у власність або надання у користування.<br />
 Необхідно враховувати, що право на отримання земельної ділянки за давністю користування виникає лише з моменту закінчення 15-річного строку добросовісного, відкритого і безперервного користування земельною ділянкою. Верховний суд України у своєму листі від [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v3767700-08 29 жовтня 2008 року № 19-3767/0/8-08] визначив, що норма [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv/paran1017#n1017 ст. 119 Земельного кодексу України] щодо набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю може застосовуватися з 1 січня 2017 року відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page9 п. 1 розділу IX "Прикінцеві положення" Земельного кодексу України].
 Стаття 119 ЗК України передбачає можливість отримання земельних ділянок у власність на підставі набувальної давності '''лише щодо громадян'''.''(Постанова ВС від 30 вересня 2020 року по справі №522/1513/18)''
-У [https://reyestr.court.gov.ua/Review/73627618 справі № 742/2916/15-ц від 11.04.2018] Верховний суд України зробив висновок, що [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv/paran1017#n1017 стаття 119 Земельного кодексу України] значно відрізняється від [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1860 статті 344 Цивільного кодексу України] та не передбачає жодних переваг для осіб, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv/paran1017#n1017 частині 1 цієї статті], оскільки навіть дотримання всіх умов набувальної давності не приводить до виникнення права власності на землю та фактично відсилає до загального порядку надання земельних ділянок у власність або в користування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 статті  118], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1056 123 Земельного кодексу України]).<br />
+У [https://reyestr.court.gov.ua/Review/73627618 справі № 742/2916/15-ц від 11.04.2018] Верховний суд України зробив висновок, що [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv/paran1017#n1017 стаття 119 Земельного кодексу України] значно відрізняється від [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1860 статті 344 Цивільного кодексу України] та не передбачає жодних переваг для осіб, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv/paran1017#n1017 частині 1 цієї статті], оскільки навіть дотримання всіх умов набувальної давності не приводить до виникнення права власності на землю та фактично відсилає до загального порядку надання земельних ділянок у власність або в користування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 статті 118], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1056 123 Земельного кодексу України]).<br />
 ===Право власності на земельну ділянку на підставі набувальної давності.===
 Передача у власність земельної ділянки на підставі набувальної давності відбувається у порядку, визначеному для безоплатної передачі земельних ділянок у власність (в порядку, визначеному [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page4 статтею 118 Земельного кодексу України]).<br />
@@ Рядок 81: / Рядок 77: @@
 Відповідно до [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page7 Статтею 344 Цивільного кодексу України] право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.<br />
 Згідно зі [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page5 ст. 125 Земельного кодексу України] право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права. А тому після отримання рішення про передачу у власність земельної ділянки та отримання державного акта на право власності на земельну ділянку необхідно здійснити реєстрацію такого права.
 ===Оскарження відмови у передачі земельної ділянки у власність.===
 Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
 Належними судами для оскарження відмови є окружні адміністративні суди.
 [[Категорія:Інші питання цивільного права]]
 [[Категорія:Земельне право]]