Міжнародне співробітництво у кримінальних провадженнях про торгівлю людьми: відмінності між версіями

Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 4: Рядок 4:


* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_036 Європейська конвенція про взаємну допомогу у кримінальних справах від 20 квітня 1959 року]   
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_036 Європейська конвенція про взаємну допомогу у кримінальних справах від 20 квітня 1959 року]   
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_858#Text Конвенція Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми від 16 травня 2005 року]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_858#Text Конвенція Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми від 16 травня 2005 року]  
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК України)]   
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК України)]   
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0223900-15 Наказ Генеральної прокуратури України від 18 вересня 2015 року № 223 "Про організацію роботи органів прокуратури України у галузі міжнародного співробітництва"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0223900-15 Наказ Генеральної прокуратури України від 18 вересня 2015 року № 223 "Про організацію роботи органів прокуратури України у галузі міжнародного співробітництва"]
Рядок 23: Рядок 23:
== Міжнародне співробітництво у кримінальних провадженнях про торгівлю людьми ==
== Міжнародне співробітництво у кримінальних провадженнях про торгівлю людьми ==


Станом на сьогоднішній день особливого значення набуло міжнародне співробітництво у сфері протидії такому виду злочинів як торгівля людьми. Насамперед, це стосується вчинення злочинів організованою групою чи злочинною організацією або міжнародними зв’язками, оскільки без такого співробітництва неможливо зібрати докази, які знаходяться за кордоном; здійснити кримінальне переслідування; забезпечити охорону прав і свобод людини і громадянина у кримінальному судочинстві; відшкодувати завдану злочином шкоду.
Міжнародне співробітництво у сфері протидії злочинам торгівлі людьми набуло особливого значення. Це стосується вчинення злочинів організованою групою чи злочинною організацією або міжнародними зв’язками, оскільки без такого співробітництва неможливо зібрати докази, які знаходяться за кордоном; здійснити кримінальне переслідування; забезпечити охорону прав і свобод людини і громадянина у кримінальному судочинстві; відшкодувати завдану злочином шкоду.


У випадку, якщо у кримінальному провадженні про торгівлю людьми має місце потреба в отриманні доказів за кордоном та немає можливості їх одержання при проведенні процесуальних дій на території України, існують підстави для звернення до іноземних правоохоронних органів про правову допомогу та використання таких підходів, як:
У випадку, якщо у кримінальному провадженні про торгівлю людьми має місце потреба в отриманні доказів за кордоном та немає можливості їх одержання при проведенні процесуальних дій на території України, існують підстави для звернення до іноземних правоохоронних органів про правову допомогу та використання таких підходів, як:
Рядок 37: Рядок 37:
-  одним із головних інструментів міжнародного права, який містить визначення злочину про торгівлю людьми  є Протокол про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї, що доповнює Конвенцію Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності 2000 року (відомий як «Палермський протокол»). Відповідно до статті 2 Палермського протоколу, Держави, які ратифікують цей Протокол, зобов'язані: – попереджувати торгівлю людьми і боротися з нею; – захищати та допомагати постраждалим від такої торгівлі; – заохочувати співробітництво між Державами-учасницями. Україна ратифікувала Палермський протокол 21 травня 2004 року і за міжнародним правом має юридичне зобов'язання виконувати ці положення. Для правоохоронних органів ключовим положенням Протоколу є стаття 3, яка містить визначення злочину торгівлі людьми: «торгівля людьми» означає здійснювані з метою експлуатації вербування, перевезення, передачу, приховування або одержання людей шляхом загрози силою або її застосування або інших форм примусу, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою або уразливістю становища, або шляхом підкупу, у вигляді платежів або вигод, для одержання згоди особи, яка контролює іншу особу;
-  одним із головних інструментів міжнародного права, який містить визначення злочину про торгівлю людьми  є Протокол про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї, що доповнює Конвенцію Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності 2000 року (відомий як «Палермський протокол»). Відповідно до статті 2 Палермського протоколу, Держави, які ратифікують цей Протокол, зобов'язані: – попереджувати торгівлю людьми і боротися з нею; – захищати та допомагати постраждалим від такої торгівлі; – заохочувати співробітництво між Державами-учасницями. Україна ратифікувала Палермський протокол 21 травня 2004 року і за міжнародним правом має юридичне зобов'язання виконувати ці положення. Для правоохоронних органів ключовим положенням Протоколу є стаття 3, яка містить визначення злочину торгівлі людьми: «торгівля людьми» означає здійснювані з метою експлуатації вербування, перевезення, передачу, приховування або одержання людей шляхом загрози силою або її застосування або інших форм примусу, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою або уразливістю становища, або шляхом підкупу, у вигляді платежів або вигод, для одержання згоди особи, яка контролює іншу особу;


- зважаючи на те, що України є членом Ради Європи важливим механізмом у міжнародному співробітництві є положення Конвенції  Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми 2005 року   яку Україна ратифікувала 21 вересня 2010 року
- зважаючи на те, що України є членом Ради Європи важливим механізмом у міжнародному співробітництві є положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_858#Text Конвенції  Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми 2005 року], яку Україна ратифікувала 21 вересня 2010 року.


Міжнародно-правова допомога може надаватись також  на підставі наявного між двома державами договору про взаємну допомогу у кримінальних справах. Обсяг допомоги, тобто можливості проведення за запитом тих чи інших процесуальних дій з метою одержання доказів, визначаються договором, а також законодавством запитуваної держави. Звернення за правовою допомогою повинно базуватись на національному законодавстві, а докази - отримуватися у порядку, встановленому КПК України.
Міжнародно-правова допомога може надаватись також  на підставі наявного між двома державами <u>договору про взаємну допомогу у кримінальних справах.</u> Обсяг допомоги, тобто можливості проведення за запитом тих чи інших процесуальних дій з метою одержання доказів, визначаються договором, а також законодавством запитуваної держави.  


Крім того, статтею 544 КПК України передбачена можливість звернення за міжнародною правовою допомогою за відсутності міжнародного договору України на засадах взаємності за обов'язкової умови додержання встановленого КПК України порядку передачі запиту.
Відповідно до статті 1 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_036 Європейська конвенція про взаємну допомогу у кримінальних справах від 20 квітня 1959 року] сторони зобов’язуються надавати одна одній, відповідно до положень цієї конвенції, якнайширшу взаємну допомогу у кримінальному переслідуванні правопорушень, покарання яких, на момент прохання про надання допомоги, підпадає під юрисдикцію запитуючої сторони.


Отже, за наявності відповідних підстав для проведення процесуальних дій на території іноземної держави та можливості забезпечення їх виконання згідно з чинними міжнародними договорами та іншим законодавством України готується запит про надання правової допомоги у кримінальній справі.
Звернення за правовою допомогою повинно базуватись на національному законодавстві, а докази - отримуватися у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].


Слід звернути увагу на те, що у  КПК України прописані процедури тимчасової передачі особи для допиту або участі в інших процесуальних діях (ст. 565), виклику особи, що перебуває за межами України (ст. 566), проведення компетентними органами іноземної держави за запитом про правову допомогу допиту шляхом відео- або телефонної конференції (ст. 567), розшуку, арешту і конфіскації майна за запитом щодо правової допомоги (ст. 568), контрольованої поставки, прикордонного переслідування та діяльності спільних міждержавних слідчих груп (ст.ст. 569–571), які використовуються правоохоронними органами України у забезпеченні якісної протидії злочинам торгівлі людьми, що мають транснаціональний характер.
Крім того, статтею 544 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] передбачена можливість звернення за міжнародною правовою допомогою <u>за відсутності міжнародного договору України</u> на засадах взаємності за обов'язкової умови додержання встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] порядку передачі запиту.


Особливого значення набуває міжнародне співробітництво у сфері протидії такому виду злочинів як торгівля людьми. Особливо це стосується вчинення злочинів організованою групою чи злочинною організацією або міжнародними зв’язками, оскільки без такого співробітництва неможливо зібрати докази, які знаходяться за кордоном; здійснити кримінальне переслідування; забезпечити охорону прав і свобод людини і громадянина у кримінальному судочинстві; відшкодувати завдану злочином шкоду.
Отже, за наявності відповідних підстав для проведення процесуальних дій на території іноземної держави та можливості забезпечення їх виконання згідно з чинними міжнародними договорами та іншим законодавством України готується запит про надання правової допомоги у кримінальній справі.
 
У випадку, якщо у кримінальному провадженні про торгівлю людьми має місце потреба в отриманні доказів за кордоном та немає можливості їх одержання при проведенні процесуальних дій на території України, існують підстави для звернення до іноземних правоохоронних органів про правову допомогу.


Така допомога може надаватись на підставі наявного між двома державами <u>договору про взаємну допомогу у кримінальних справах</u>. Обсяг допомоги, тобто можливості проведення за запитом тих чи інших процесуальних дій з метою одержання доказів, визначаються договором, а також законодавством запитуваної держави.<br />Відповідно до статті 1 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_036 Європейська конвенція про взаємну допомогу у кримінальних справах від 20 квітня 1959 року] сторони зобов’язуються надавати одна одній, відповідно до положень цієї конвенції, якнайширшу взаємну допомогу у кримінальному переслідуванні правопорушень, покарання яких, на момент прохання про надання допомоги, підпадає під юрисдикцію запитуючої сторони.
Слід звернути увагу на те, що у  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] прописані процедури тимчасової передачі особи для допиту або участі в інших процесуальних діях (ст. 565), виклику особи, що перебуває за межами України (ст. 566), проведення компетентними органами іноземної держави за запитом про правову допомогу допиту шляхом відео- або телефонної конференції (ст. 567), розшуку, арешту і конфіскації майна за запитом щодо правової допомоги (ст. 568), контрольованої поставки, прикордонного переслідування та діяльності спільних міждержавних слідчих груп (ст.ст. 569–571), які використовуються правоохоронними органами України у забезпеченні якісної протидії злочинам торгівлі людьми, що мають транснаціональний характер.
 
Звернення за правовою допомогою повинно базуватись на національному законодавстві, а докази - отримуватися у порядку, встановленому [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України].
 
Крім того, статтею 544 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4235 КПК України] передбачена можливість звернення за міжнародною правовою допомогою <u>за відсутності міжнародного договору України</u> на засадах взаємності за обов'язкової умови додержання встановленого [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] порядку передачі запиту.
 
Отже, за наявності відповідних підстав для проведення процесуальних дій на території іноземної держави та можливості забезпечення їх виконання згідно з чинними міжнародними договорами та іншим законодавством України готується запит про надання правової допомоги у кримінальній справі.
== Порядок зносин з міжнародними інституціями ==
== Порядок зносин з міжнародними інституціями ==
Порядок направлення запитів українськими компетентними органами чітко визначений статтями 548 та 551 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4235 КПК України].  
Порядок направлення запитів українськими компетентними органами чітко визначений статтями 548 та 551 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4235 КПК України].