Випробувальний термін при прийнятті на роботу: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Рядок 41: Рядок 41:
Відповідно до ст. 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], строк випробування у разі прийняття на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати '''трьох місяців''', а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, — '''шести місяців''', у разі прийняття на роботу робітників — '''одного місяця'''. У спеціальному законодавстві може бути передбачено більш тривалий період випробування. Строк початку випробування відлічується з першого дня роботи працівника.<br>
Відповідно до ст. 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], строк випробування у разі прийняття на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати '''трьох місяців''', а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, — '''шести місяців''', у разі прийняття на роботу робітників — '''одного місяця'''. У спеціальному законодавстві може бути передбачено більш тривалий період випробування. Строк початку випробування відлічується з першого дня роботи працівника.<br>
Якщо працiвника в перiод випробування не було на роботi через тимчасову непрацездатнiсть або з iнших поважних причин, строк випробування може бути продовжено на вiдповiдну кiлькiсть днiв, протягом яких вiн був вiдсутнiй (ст. 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]). Продовження строку випробування в такому разі є правом роботодавця, а не його обов’язком. Воно має оформлюватися наказом роботодавця, і про це треба повідомити працівника. Порядок обчислення строків визначено в ст. 241-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України].<br>
Якщо працiвника в перiод випробування не було на роботi через тимчасову непрацездатнiсть або з iнших поважних причин, строк випробування може бути продовжено на вiдповiдну кiлькiсть днiв, протягом яких вiн був вiдсутнiй (ст. 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]). Продовження строку випробування в такому разі є правом роботодавця, а не його обов’язком. Воно має оформлюватися наказом роботодавця, і про це треба повідомити працівника. Порядок обчислення строків визначено в ст. 241-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України].<br>
Отже, обчислюючи випробувальний термін, треба виходити з реально відпрацьованого часу і не враховувати дні, коли працівник був відсутній на роботі з поважних причин. Однак загальна тривалість випробування не має перевищувати строку, визначеного у трудовому договорі та наказі про прийняття на роботу.
 
До ст. 27 КЗпП України внесено зміни на підставі Закону України від 17 травня 2016 р. № 1367-VIII [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1367-19#n7 Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо випробування при прийнятті на роботу] та визначено, що до строку випробування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від причини.
 
Отже, обчислюючи випробувальний термін, треба виходити з реально відпрацьованого часу і не враховувати дні, коли працівник був відсутній на роботі з поважних причин.  
Однак загальна тривалість випробування не має перевищувати строку, визначеного у трудовому договорі та наказі про прийняття на роботу.


==Результат випробування==
==Результат випробування==