Легальні способи протидії колекторській компанії: відмінності між версіями
Матеріал з WikiLegalAid
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
== Регламентація діяльності колекторських компаній == | == Регламентація діяльності колекторських компаній == | ||
''' | '''З 14 липня 2021 року в повній мірі введено в дію Закон України від 19 березня 2021 року № 1349-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості» (далі – Закон), з ухваленням якого вперше з’явилося чітке законодавче регулювання роботи колекторських компаній.''' | ||
'''Колекторська компанія''' - юридична особа (у тому числі небанківська фінансова установа, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу), включена до реєстру колекторських компаній, яка в інтересах кредитодавця (первісного кредитора) та/або нового кредитора (у разі заміни первісного кредитора) відповідно до договору з таким кредитодавцем та/або новим кредитором має право здійснювати врегулювання простроченої заборгованості (п. 4-1 ч. 1 ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закон України "'''Про споживче кредитування'''"] ). | |||
'''Увага!''' Обов’язковою умовою здійснення колекторської діяльності '''є включення до реєстру колекторських компаній''' (далі – Реєстр), який ведеться Національним банком України. | |||
З дня введення в дію Закону колекторські компанії зобов’язані протягом місяця (тобто до 14 серпня 2021 року) подати до Національного банку України відомості для включення до Реєстру, інакше з 14 жовтня 2021 року банк або фінансова установа (кредитодавці) змушені будуть розірвати з такою колекторською компанією раніше укладені договори. Відповідно до вимог Закону Національний банк України має забезпечити вільний цілодобовий безоплатний доступ до інформації з Реєстру. | |||
Визначаючи основні вимоги до діяльності колекторів необхідно, перш за все, виходити з положень чинного законодавств України. Так, '''підставою для виконання колекторською організацією своїх функцій''' може слугувати '''договір''', що укладається між нею та кредитором. Використовуються такі види договорів: | |||
* [[Договір доручення|доручення]] (ст. 1000 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України); | * [[Договір доручення|доручення]] (ст. 1000 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України); | ||
* [[Заміна кредитора у зобов'язанні|відступлення права вимоги]] (ст. 512 ЦК України); | * [[Заміна кредитора у зобов'язанні|відступлення права вимоги]] (ст. 512 ЦК України); | ||
