Відмова від прийняття спадщини: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
мНемає опису редагування
м Відкореговано текст та шрифт. Внесено зміни до розділу Порядок відмови від прийняття спадщини (видалено підпункти, які повторбювались).
Рядок 15: Рядок 15:
Слід розрізняти неподання заяви про прийняття спадщини протягом встановленого строку й подання заяви про відмову від спадщини. Так, в першому випадку особа не здійснює свого права, внаслідок чого втрачає можливість прийняти спадщину, а в іншому – вчиняє активні дії, тобто реалізує своє право на відмову від прийняття спадщини.  
Слід розрізняти неподання заяви про прийняття спадщини протягом встановленого строку й подання заяви про відмову від спадщини. Так, в першому випадку особа не здійснює свого права, внаслідок чого втрачає можливість прийняти спадщину, а в іншому – вчиняє активні дії, тобто реалізує своє право на відмову від прийняття спадщини.  


Для окремих категорій громадян передбачений '''особливий порядок''' відмови від прийняття спадщини:
Для окремих категорій громадян передбачений особливий порядок відмови від прийняття спадщини (ст. 1273 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15][https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України]):
* Фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитися від прийняття спадщини за згодою піклувальника і органу опіки та піклування.
* Фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитися від прийняття спадщини за згодою піклувальника і органу опіки та піклування.
* Неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування.
* Неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування.
* Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування.                                                                        <br>
* Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування.                                                                         
Стаття 1273 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15][https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] передбачає та встановлює ряд правил для відмови від прийняття спадщини неповнолітніми, малолітніми, недієздатними (обмежено дієздатними) особами, а саме: - фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитись від прийняття спадщини за згодою піклувальника і органу опіки та піклування; - неповнолітня особа віком від 14 до 18 років може відмовитись від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування; - батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній дитині, лише з дозволу органу опіки та піклування.
 
{| class="wikitable"
{| class="wikitable"
|-
|-
| '''Важливо!'''  
| '''Важливо!'''  
# '''Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.'''
# '''Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.'''
# '''Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття'<nowiki/>'''''.''
# '''Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття'''''.'''''<nowiki/>'''
|}
|}


Рядок 33: Рядок 31:


=== Відмова від спадщини за законом ===
=== Відмова від спадщини за законом ===
Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги (частина друга статті 1274 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]). <br />
Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги (частина друга статті 1274 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).  


Спадкоємець має право відмовитися від частки у спадщині спадкоємця, який відмовився від спадщини на його користь (частина третя статті 1274 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]). <br />
Спадкоємець має право відмовитися від частки у спадщині спадкоємця, який відмовився від спадщини на його користь (частина третя статті 1274 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).  


Відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом '''недійсною''' з підстав, встановлених статтями 225, 229-231 і 233 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України].
Відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом '''недійсною''' з підстав, встановлених статтями 225, 229-231 і 233 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України].
Рядок 47: Рядок 45:
Частиною першою статті 1273 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] визначено, що відмова від спадщини може бути здійснена тільки протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.  
Частиною першою статті 1273 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] визначено, що відмова від спадщини може бути здійснена тільки протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.  


Статтею 1244 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] передбачено право спадкодавця на підпризначення спадкоємця на випадок неприйняття спадщини спадкоємцем, зазначеним у заповіті. <br />Частиною четвертою статті 1274 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] передбачено, якщо заповідач підпризначив спадкоємця, особа, на ім'я якої складений заповіт, може відмовитися від спадщини лише на користь особи, яка є підпризначеним спадкоємцем.<br />
Статтею 1244 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] передбачено право спадкодавця на підпризначення спадкоємця на випадок неприйняття спадщини спадкоємцем, зазначеним у заповіті. <br />Частиною четвертою статті 1274 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] передбачено, якщо заповідач підпризначив спадкоємця, особа, на ім'я якої складений заповіт, може відмовитися від спадщини лише на користь особи, яка є підпризначеним спадкоємцем.


Відмова від спадщини - односторонній правочин,  недійсність якого може бути визнана на загальних підставах у порядку цивільного судочинства.<br />
Відмова від спадщини - односторонній правочин,  недійсність якого може бути визнана на загальних підставах у порядку цивільного судочинства.


До таких '''підстав''' слід віднести:
До таких підстав слід віднести:
# відмову, яка була  здійснена дієздатною фізичною особою, яка у момент такої відмови не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (стаття 225  [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]). Така  відмова від спадщини може бути визнана судом недійсною за позовом '''самої особи''', а у разі її смерті - за позовом '''інших осіб''', чиї цивільні права або  інтереси порушено.  
# Відмову, яка була  здійснена дієздатною фізичною особою, яка у момент такої відмови не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (стаття 225  [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]). Така  відмова від спадщини може бути визнана судом недійсною за позовом самої особи, а у разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або  інтереси порушено.  
# якщо особа, яка вчинила правочин, '''помилилася щодо обставин, які мають істотне значення''', такий правочин може бути визнаний судом недійсним (стаття 229  [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).
# Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (стаття 229  [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).
# якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону '''в оману''' щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]), такий правочин визнається судом недійсним (стаття 230  [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).
# Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]), такий правочин визнається судом недійсним (стаття 230  [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).
# правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок '''застосування до неї фізичного чи психічного тиску''' з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним (стаття 231  [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).
# Правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним (стаття 231  [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).
# правочин, який вчинено особою '''під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах''', може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину (стаття 233  [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).
# Правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину (стаття 233  [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).


Частина п'ята статті 1274 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] передбачає, що  можливість визнання судом недійсною відмови від прийняття спадщини свідчить про особливий статус такої відмови. Загалом відмова від спадщини без зазначення суб'єкта, на користь якого зроблена така відмова, повинна набирати чинності після закінчення строку на прийняття спадщини.<br />Даною статтею не встановлено, коли отримує право на спадкування особа, на користь якої зроблено відмову. Тому можна стверджувати, що безадресна відмова від спадщини може визнаватися судом недійсною лише після спливу шести місяців, оскільки протягом шести місяців особа вправі відкликати свою відмову від прийняття спадщини.<br />
Частина п'ята статті 1274 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] передбачає, що  можливість визнання судом недійсною відмови від прийняття спадщини свідчить про особливий статус такої відмови. Загалом відмова від спадщини без зазначення суб'єкта, на користь якого зроблена така відмова, повинна набирати чинності після закінчення строку на прийняття спадщини.<br />Даною статтею не встановлено, коли отримує право на спадкування особа, на користь якої зроблено відмову. Тому можна стверджувати, що безадресна відмова від спадщини може визнаватися судом недійсною лише після спливу шести місяців, оскільки протягом шести місяців особа вправі відкликати свою відмову від прийняття спадщини.  


За загальним правилом,  прийняття спадщини органами опіки та піклування в інтересах недієздатних осіб, а коли дитина особисто відмовляється від прийняття спадщини, продавати належне їй за правом спадкування майно і гроші класти на її особовий рахунок до досягнення повноліття або набуття дієздатності. Такий порядок дозволить гарантувати сприятливе для інтересів дитини вирішення ситуації та надасть можливість в майбутньому повністю дієздатній особі вирішувати долю спадкової частки. Фактично, недієздатна особа пропонуватиме органам опіки та піклування надати дозвіл на передачу власного права іншій особі.  
За загальним правилом,  прийняття спадщини органами опіки та піклування в інтересах недієздатних осіб, а коли дитина особисто відмовляється від прийняття спадщини, продавати належне їй за правом спадкування майно і гроші класти на її особовий рахунок до досягнення повноліття або набуття дієздатності. Такий порядок дозволить гарантувати сприятливе для інтересів дитини вирішення ситуації та надасть можливість в майбутньому повністю дієздатній особі вирішувати долю спадкової частки. Фактично, недієздатна особа пропонуватиме органам опіки та піклування надати дозвіл на передачу власного права іншій особі.