Судово-медичне визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень: відмінності між версіями
Матеріал з WikiLegalAid
мНемає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
== Нормативна база == | == '''Нормативна база''' == | ||
1. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України] | 1. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України] | ||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
5. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0254-95#Text Інструкція про проведення судово-медичної експертизи, затверджена наказом затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6] | 5. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0254-95#Text Інструкція про проведення судово-медичної експертизи, затверджена наказом затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6] | ||
== Загальна інформація == | == '''Загальна інформація''' == | ||
'''Тілесні ушкодження''' – це протиправне і винне порушення анатомічної цілості тканин, органів потерпілого та їх функцій, що виникає як наслідок дії одного чи кількох зовнішніх ушкоджуючих факторів. | '''Тілесні ушкодження''' – це протиправне і винне порушення анатомічної цілості тканин, органів потерпілого та їх функцій, що виникає як наслідок дії одного чи кількох зовнішніх ушкоджуючих факторів. | ||
| Рядок 21: | Рядок 21: | ||
Судово-медичне визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень проводиться згідно з Кримінальним, Кримінальним процесуальним кодексами України та Правилами судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (далі – Правила). | Судово-медичне визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень проводиться згідно з Кримінальним, Кримінальним процесуальним кодексами України та Правилами судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (далі – Правила). | ||
== Ступені тяжкості тілесних ушкоджень == | == '''Ступені тяжкості тілесних ушкоджень''' == | ||
Згідно з Кримінальним кодексом України розрізняють тілесні ушкодження трьох ступенів: тяжке, середньої тяжкості та легке. | Згідно з Кримінальним кодексом України розрізняють тілесні ушкодження трьох ступенів: тяжке, середньої тяжкості та легке. | ||
| Рядок 30: | Рядок 30: | ||
Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень виділяють такі ознаки легкого тілесного ушкодження: | Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень виділяють такі ознаки легкого тілесного ушкодження: | ||
* короткочасний розлад здоров’я – понад 6 днів, але не більше 3 тижнів; | |||
* незначна стійка втрата загальної працездатності – до 10%. | |||
Втрата загальної працездатності до 10% визнається незначною стійкою втратою працездатності і є ознакою умисного легкого тілесного ушкодження, відповідальність за яке встановлено ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України. | Втрата загальної працездатності до 10% визнається незначною стійкою втратою працездатності і є ознакою умисного легкого тілесного ушкодження, відповідальність за яке встановлено ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України. | ||
| Рядок 40: | Рядок 39: | ||
Ознаками ушкодження середньої тяжкості є: | Ознаками ушкодження середньої тяжкості є: | ||
* відсутність небезпеки для життя; | |||
* відсутність ознак тяжких тілесних ушкоджень; | |||
* тривалий розлад здоров’я; | |||
* стійка втрата працездатності менш ніж на третину. | |||
Тривалим слід вважати розлад здоров’я строком понад 3 тижні (більш ніж 21 день). | |||
Під стійкою втратою працездатності менш як на одну третину розуміється втрата загальної працездатності від 10% до 33% включно. Це є ознакою середньої тяжкості тілесного ушкодження та її спричинення в результаті умисних дій кваліфікується за ст. 122 ККУ. До тілесних ушкоджень середньої тяжкості, наприклад, відносяться неускладнені закриті переломи. | |||
Стійка втрата працездатності на одну третину або більше є ознакою тяжкого тілесного ушкодження та її спричинення в результаті умисного тілесного ушкодження слід кваліфікувати за ст. 121 ККУ. | Стійка втрата працездатності на одну третину або більше є ознакою тяжкого тілесного ушкодження та її спричинення в результаті умисного тілесного ушкодження слід кваліфікувати за ст. 121 ККУ. | ||
| Рядок 58: | Рядок 57: | ||
Запобігання смерті, що обумовлене наданням медичної допомоги, не повинно братися до уваги при оцінюванні загрози для життя таких ушкоджень. Загрозливий для життя стан, який розвивається в клінічному перебігу ушкоджень, незалежно від проміжку часу, що минув після його заподіяння, повинен перебувати з ним у прямому причинно-наслідковому зв’язку. | Запобігання смерті, що обумовлене наданням медичної допомоги, не повинно братися до уваги при оцінюванні загрози для життя таких ушкоджень. Загрозливий для життя стан, який розвивається в клінічному перебігу ушкоджень, незалежно від проміжку часу, що минув після його заподіяння, повинен перебувати з ним у прямому причинно-наслідковому зв’язку. | ||
== Ушкодження, що небезпечні для життя == | == '''Ушкодження, що небезпечні для життя''' == | ||
До ушкоджень, що небезпечні для життя, Правила відносять: | До ушкоджень, що небезпечні для життя, '''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0255-95#Text Правила]''''' відносять: | ||
* ті, що проникають у черепну порожнину, у тому числі й без ушкодження мозку; | |||
* відкриті й закриті переломи кісток склепіння та основи черепа, за винятком кісток лицевого скелета та ізольованої тріщини тільки зовнішньої пластинки склепіння черепа; | |||
* забій головного мозку тяжкого ступеня як зі здавленням, так і без здавлення головного мозку; забій головного мозку середньої тяжкості за наявності симптомів ураження стовбурної ділянки. | |||
* ізольовані внутрішньочерепні крововиливи за наявності загрозливих для життя явищ; | |||
* ті, що проникають у канал хребта, у тому числі й без ушкодження спинного мозку та його оболонок; | |||
* переломо-вивих та переломи тіл чи обох дуг шийних хребців, односторонні переломи дуг I або II шийних хребців, а також переломи зубовидного відростка II шийного хребця; у тому числі без порушення функції спинного мозку; | |||
* підвивихи шийних хребців за наявності загрозливих для життя явищ, а також їх вивихи; | |||
* закриті ушкодження спинного мозку в шийному відділі; | |||
* перелом чи переломо-вивих одного або кількох грудних чи поперекових хребців з порушенням функції спинного мозку або за наявністю клінічно встановленого шоку тяжкого ступеня; | |||
* закриті ушкодження грудних, поперекових і крижових сегментів спинного мозку, котрі супроводжувались тяжким спінальним шоком чи порушенням функцій тазових органів; | |||
* ушкодження з повним (усіх шарів) порушенням цілості стінки глотки, гортані, трахеї, головних бронхів, стравоходу, незалежно від того з боку шкіряних покривів чи з боку слизової оболонки (просвіту органа) вони заподіяні; | |||
* закриті переломи під’язичної кістки, закриті й відкриті ушкодження ендокринних залоз ділянок шиї (щитовидної, паращитовидної, вилочкової – у дітей) – все за наявності загрозливих для життя явищ; | |||
* поранення грудної клітки, котрі проникли в плевральну порожнину, порожнину перикарду чи клітковину середостіння, у тому числі і без ушкодження внутрішніх органів; | |||
* ушкодження живота, котрі проникли в черевну порожнину, у тому числі і без ушкодження внутрішніх органів; відкриті ушкодження внутрішніх органів, розміщених в заочеревному просторі (нирок, наднирників, підшлункової залози) і в порожнині таза (сечовий міхур, матка, яєчники, передміхурова залоза, верхній і середній відділи прямої кишки, перетинкова частина уретри); | |||
* закриті ушкодження органів грудної, черевної порожнини, органів заочеревного простору, порожнини таза – все за наявності загрозливих для життя явищ; | |||
* відкриті переломи діафіза (тіла) плечової, стегнової і великогомілкової кісток; | |||
* переломи кісток таза за наявності загрозливих для життя явищ; | |||
* ушкодження, що спричинили шок тяжкого ступеня, масивну крововтрату, кому, гостру ниркову, печінкову недостатність, гостру недостатність дихання, кровообігу, гормональну дисфункцію, гострі розлади регіонарного і органного кровообігу, жирову чи газову емболію. Всі вони мусять підтверджуватись об’єктивними клінічними даними, результатами лабораторних та інструментальних досліджень; | |||
* ушкодження великих кровоносних судин, аорти, сонної (загальної, внутрішньої, зовнішньої), підключичної, плечової, підклубової, стегнової, підколінної артерій чи вен, що їх супроводять; | |||
* загальна дія високої температури (тепловий і сонячний удар) за наявності загрозливих для життя явищ: термічні опіки III-IV ступеня з площею ураження понад 15% поверхні тіла; опіки III ступеня понад 20% поверхні тіла; опіки II ступеня понад 30% поверхні тіла, а також опіки меншої площі, що супроводжувались шоком тяжкого ступеня; опіки дихальних шляхів за наявності загрозливих для життя явищ; | |||
* ушкодження від дії низької температури, променеві ушкодження та такі, що були отримані в умовах баротравми – всі за наявності загрозливих для життя явищ; | |||
* отруєння речовинами будь-якого походження з перевагою як місцевої, так і загальної дії (у тому числі і харчові токсикоінфекції) за умови, що в клінічному перебігу мали місце загрозливі для життя явища; | |||
* усі види механічної асфіксії, що супроводжувалися комплектом розладів функції центральної нервової системи, серцево-судинної системи та органів дихання, котрі загрожували життю; за умови, що це встановлено об’єктивними клінічними даними. | |||
== Висновок експерта щодо встановлення ступеню важкості тілесних ушкоджень == | == Висновок експерта щодо встановлення ступеню важкості тілесних ушкоджень == | ||
