Виконання покарання у виді арешту: відмінності між версіями
Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 80: | Рядок 80: | ||
засуджені військовослужбовці, які проходять службу за призовом, окремо від засуджених військовослужбовців, які проходять службу за контрактом. | засуджені військовослужбовці, які проходять службу за призовом, окремо від засуджених військовослужбовців, які проходять службу за контрактом. | ||
|} | |} | ||
=== Різниця між обмеженням волі та арештом === | |||
На засуджених до арешту поширюються обмеження, встановлені законодавством для осіб, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі. Причому деякі з таких обмежень для засуджених до арешту навіть суворіші, аніж для тих, хто відбуває покарання у вигляді позбавлення волі. Так, їм забороняється побачення з родичами та іншими особами (за винятком адвокатів), одержання посилок (передач) і бандеролей (за винятком посилок, що містять предмети одягу за сезоном). | |||
Засуджених до арешту можуть залучати до безоплатних робіт з благоустрою арештних домів, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт із забезпечення арештних домів продовольством. До цих робіт засуджені залучаються, як правило, в порядку черговості і не більше як на дві години на день. | |||
За порушення порядку відбування покарання до засуджених до арешту можуть застосовуватися різні стягнення, зокрема і поміщення до карцеру на 10 діб. Засуджені до обмеження волі відбувають покарання у виправних центрах зазвичай у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до їхнього постійного місця проживання строком від одного до п'яти років. (Виправний центр є кримінально-виконавчою установою відкритого типу. Покарання у ньому не передбачає ізоляції від суспільства, але обов'язкові нагляд за засудженим і залучення його до праці). | |||
Засуджені до обмеження волі прямують за рахунок держави до місця відбування покарання самостійно. Однак з урахуванням особи та інших обставин справи суд може прийняти рішення про направлення засудженого до виправного центру під вартою. У такому самому порядку направляються до місця відбування цього покарання засуджені, які вчасно не прибули до виправного центру і перебували у розшуку. | |||
Засуджені до обмеження волі мають широке коло прав (особливо в порівнянні із засудженими до позбавлення волі та арешту). Так, їм дозволено носити цивільний одяг, мати при собі гроші та цінні речі, користуватися грошима без обмежень, відправляти листи, отримувати посилки (передачі) й бандеролі, одержувати короткострокові побачення без обмежень, а тривалі побачення - до трьох діб один раз на місяць. За поважних причин вони навіть можуть отримати дозвіл на короткочасні виїзди за межі виправного центру (скажімо, за потреби звернутися в медичний заклад з приводу захворювання чи лікування, для складання іспитів у навчальному закладі, для попереднього вирішення питань трудового та побутового влаштування після звільнення тощо). | |||
Водночас на таких засуджених покладається ціла низка обов'язків, без чого покарання у вигляді обмеження волі як таке не матиме сенсу. Ця категорія засуджених зобов'язана: сумлінно працювати у місці, визначеному адміністрацією центру; постійно перебувати в межах виправного центру, залишати ці межі лише за спеціальним дозволом; проживати, як правило, у спеціально призначених гуртожитках (перебування у вільний від роботи час поза гуртожитком можливе зі спеціального дозволу адміністрації центру). | |||
Засудженим до обмеження волі забороняється: доставляти і зберігати на території, де вони проживають, заборонені предмети, вироби та речовини; вживати спиртні напої і пиво, наркотичні та інші одурманюючі засоби. Засуджені, а також приміщення, в яких вони проживають, можуть піддаватися обшуку, а передачі, посилки - огляду. | |||
Засуджені до обмеження волі, які не допускають порушень встановленого порядку, після відбування шести місяців покарання можуть за рішенням начальника виправного центру проживати за межами гуртожитку із своїми сім'ями. | |||
До порушників встановленого порядку можуть бути застосовані, зокрема, такі стягнення, як: заборона проживати поза гуртожитком, заборона виходу за межі гуртожитку у вільний від роботи час, поміщення у дисциплінарний ізолятор строком до 10 діб. | |||
Обов'язковим елементом покарання у вигляді обмеження волі є залучення засудженого до праці. Трудяться вони, як правило, на виробництві виправних центрів, але можуть також працювати на договірних засадах на інших підприємствах, в установах чи організаціях усіх форм власності за умови забезпечення належного нагляду за їхньою діяльністю. Труд таких засуджених регламентується законодавством про працю, за винятком правил прийняття на роботу, звільнення з роботи, переведення на іншу роботу. Засудженим належить виплачувати не менше як 75% загальної суми заробітку. | |||
[[Категорія:Засуджені]] | [[Категорія:Засуджені]] | ||
