Відводи в цивільному процесі: відмінності між версіями
Матеріал з WikiLegalAid
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
# є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді. | # є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді. | ||
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page ЦПК України]. | Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page ЦПК України].<br> | ||
Пунктом 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0008700-07#Text постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року Про незалежність судової влади] визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.<br> | |||
За приписами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04.11.1950 р.] передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. | |||
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі [https://sudpraktika.wordpress.com/%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82-%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2-%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8/%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D1%82%D0%B0-%D0%BD%D0%B5%D1%83%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D1%81%D1%83%D0%B4/%D0%B3%D0%B0%D1%83%D1%81%D1%88%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%82-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8-%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0-%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97/ Гаусшильдт проти Данії] , [https://zakon.rada.gov.ua/go/974_567 Мироненко і Мартиненко проти України] зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі Гаусшильдт проти Данії вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. | |||
У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі Мироненко і Мартиненко проти України ). | |||
У справі "[https://precedent.in.ua/2016/04/08/persak-protyv-belgyy/ П`єрсак проти Бельгії]" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. | |||
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім’ї, родичами між собою чи родичами подружжя. | До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім’ї, родичами між собою чи родичами подружжя. | ||
