Суд присяжних: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Pavlo.maramyhin (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Pavlo.maramyhin (обговорення | внесок)
Рядок 101: Рядок 101:
<br />
<br />
<br />
<br />
Частинами 1-2 Розділу ІІ /Прикінцеві та перехідні положення/ Закону України "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо розгляду справ за участю присяжних" від 09.02.2017 р. № 1847-VIII ('''дата набрання чинності 11.03.2017 р.''', офіційне опублікування: Голос України, 2017, 03, 10.03.2017 N 44) установлено, '''що якщо до набрання чинності цим Законом судовий розгляд справи за участю народних засідателів розпочато, але не закінчено, після набрання чинності цим Законом''' '''''особи, які брали участь як народні засідателі, вважаються присяжними.'''''  ''До приведення підзаконних актів у відповідність із цим Законом щодо присяжних у цивільному судочинстві застосовуються ті самі правила, що діяли щодо народних засідателів.''<br /><br />


Законом України "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо розгляду справ за участю присяжних" від 09.02.2017 р. № 1847-VIII (дата набрання чинності 11.03.2017 р., офіційне опублікування: Голос України, 2017, 03, 10.03.2017 N 44) були внесені зміни до Цивільного процесуального кодексу України щодо приведення його у повну відповідність до ч. 4 ст. 124 Конституції України, - та по суті видалена згадка про «народних засідателів», поняття і статус яких змінено на "присяжних".<br />
Частиною 2 ст. 18 (Склад суду) Глави 3 /Склад суду. Відводи/ Цивільного процесуального кодексу України (надалі — ЦПК України) установлено, що у випадках, встановлених цим Кодексом, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді '''і двох присяжних''', які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді.<br /><br />
Частинами 1-2 Розділу ІІ (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо розгляду справ за участю присяжних" від 09.02.2017 р. № 1847-VIII установлено, що якщо до набрання чинності цим Законом судовий розгляд справи за участю народних засідателів розпочато, але не закінчено, після набрання чинності цим Законом особи, які брали участь як народні засідателі, вважаються присяжними.<br />
 
До приведення підзаконних актів у відповідність із цим Законом щодо присяжних у цивільному судочинстві застосовуються ті самі правила, що діяли щодо народних засідателів.<br />
Пунктом 4 частини 1 статті 51 ЦПК України встановлена заборона допиту в якості свідка професійного судді '''та присяжного''' - про обставини обговорення у нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення рішення чи вироку.<br /><br />
Частиною 2 ст. 18 (Склад суду) Глави 3 /Склад суду. Відводи/ - установлено, що у випадках, встановлених цим Кодексом, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді '''і двох присяжних''', які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді.<br />
 
Пунктом 4 частини 1 статті 51 ЦПК встановлена заборона допиту в якості свідка професійного судді '''та присяжного''' - про обставини обговорення у нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення рішення чи вироку.<br />
Частиною 4 ст. 234 ЦПК України передбачено, що у випадках, встановлених пунктами 1, 3, 4, 9, 10 частини другої цієї статті, розгляд справ проводиться судом у складі одного судді '''і двох присяжних''', а саме йдеться про розгляд наступних справ в порядку окремого провадження:<br />
Частиною 4 ст. 234 ЦПК передбачено, що у випадках, встановлених пунктами 1, 3, 4, 9, 10 частини другої цієї статті, розгляд справ проводиться судом у складі одного судді '''і двох присяжних''', а саме йдеться про розгляд наступних справ в порядку окремого провадження:<br />
* про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;
* про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;
* про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;
* про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;