Право власності на допоміжні приміщення у багатоквартирному будинку: відмінності між версіями
Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування |
|||
| Рядок 47: | Рядок 47: | ||
Особливістю правового статусу допоміжних приміщеньє те, що вони є спільною власністю власників квартир у багатоквартирному будинку в силу прямої норми закону і підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення співвласниками будь-яких додаткових дій. | Особливістю правового статусу допоміжних приміщеньє те, що вони є спільною власністю власників квартир у багатоквартирному будинку в силу прямої норми закону і підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення співвласниками будь-яких додаткових дій. | ||
Зазначене виключає набуття будь-якою особою права власності на такі приміщення, як на окремий об`єкт цивільних прав. | Зазначене виключає набуття будь-якою особою права власності на такі приміщення, як на окремий об`єкт цивільних прав. Відповідне положення міститься у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по [https://reyestr.court.gov.ua/Review/93661813 справі № 914/554/19 від 16 грудня 2020 року], з яким можна ознайомитися за посиланням. | ||
При цьому законодавство чітко розділяє поняття допоміжного приміщення та нежилого приміщення як окремого об'єкта нерухомості. Нежиле приміщення - це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин. Для розмежування допоміжних і нежилих приміщень слід виходити як з місця їхнього розташування, так і із загальної характеристики сукупності властивостей таких приміщень, зокрема способу і порядку їх використання. | |||
Таким чином, допоміжними приміщеннями є всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, комунікацій, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов'язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень. | |||
[[Категорія:Користування жилими приміщеннями]] | [[Категорія:Користування жилими приміщеннями]] | ||
[[Категорія:Забезпечення громадян жилими приміщеннями]] | [[Категорія:Забезпечення громадян жилими приміщеннями]] | ||
