Правове регулювання діяльності свиноферм: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Рядок 45: Рядок 45:


Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0002400-89#top Санітарними правилами і нормами розміщення, улаштування та експлуатації малих ферм для утримання тварин (худоби, птиці, звірів) в населених пунктах Української РСР СанПіН N 5.02.12 / н)] необхідно систематично підтримувати санітарний стан тваринницьких приміщень і території ферми. В'їзд транспорту на територію ферми допускається тільки через дезбарьєр. Не рідше 1 разу на місяць слід проводити санітарний день. В цей день піддають ретельному очищенню стіни, годівниці, поїлки та інше обладнання. Після механічного очищення проводять дезінфекцію: годівниці, забруднюють місця стін, перегородок і стовпів білять суспензією свіжогашеного вапна. На всій території ферми, в виробничих та підсобних приміщеннях повинна проводитися профілактична дезінфекція заходи щодо боротьби з мухами і гризунами відповідно до діючих інструкцій по проведенню дезінфекції, дезінсекції, дератизації, і дезакаризації.  
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0002400-89#top Санітарними правилами і нормами розміщення, улаштування та експлуатації малих ферм для утримання тварин (худоби, птиці, звірів) в населених пунктах Української РСР СанПіН N 5.02.12 / н)] необхідно систематично підтримувати санітарний стан тваринницьких приміщень і території ферми. В'їзд транспорту на територію ферми допускається тільки через дезбарьєр. Не рідше 1 разу на місяць слід проводити санітарний день. В цей день піддають ретельному очищенню стіни, годівниці, поїлки та інше обладнання. Після механічного очищення проводять дезінфекцію: годівниці, забруднюють місця стін, перегородок і стовпів білять суспензією свіжогашеного вапна. На всій території ферми, в виробничих та підсобних приміщеннях повинна проводитися профілактична дезінфекція заходи щодо боротьби з мухами і гризунами відповідно до діючих інструкцій по проведенню дезінфекції, дезінсекції, дератизації, і дезакаризації.  
== Ветеринарно-санітарні об’єкти ==
Дезінфекційний блок або дезбар’єри розташовують на головному в’їзді на територію підприємства і блокують із ветсанпропускником. Дезбар’єр має забезпечувати знезараження транспорту, при використанні наливних дезбар’єрів довжина водного дзеркала має бути не меншою 9 метрів.
'''Ветеринарний пункт''' складається з амбулаторії та діагностичного відділу. Амбулаторія складається з кімнати фахівців, аптеки, кімнати з холодильною камерою для зберігання біопрепаратів, стерилізаційної, кімнати для розтину та складу для деззасобів. Ветеринарний пункт розташовують та/або блокують з ветсанпропускником.
'''Забійно-санітарний пункт'''<big>,</big> по можливості, блокують з ветеринарною лабораторією (за наявності) або ветеринарним пунктом і розташовують на лінії огородження підприємства. Він складається із: забійного відділення з приміщеннями для забою свиней, розтину туш, засолу шкур і тимчасового зберігання туш і шкур, утилізаційного відділення, відділення для патолого-анатомічного розтину з утилізаційною камерою та душовою. Покриття стін вказаних відділень мають бути гладенькими, без виступів та забезпечувати зручне їх щоденне миття й знезараження. Забійно-санітарний пункт розташовують на відстані '''не менше 50 м від інших приміщень.''' В утилізаційному відділенні встановлюють автоклав або піч для спалювання трупів. При утилізації сировини автоклавуванням передбачають дві кімнати: для сировини і знешкодження конфіскатів. У стіні між ними встановлюють автоклав, завантаження якого здійснюють з кімнати для сировини, а вивантаження з кімнати для знешкоджених конфіскатів. При розташуванні свинарського підприємства в зоні обслуговування заводу з виробництва м’ясо-кісткового борошна забійно-санітарний пункт будують без утилізаційного відділення. В такому разі в забійно-санітарному пункті обладнують лише холодильну камеру для ізоляції (короткочасного (до 3-х діб) зберігання) трупів і конфіскатів від вимушено забитих тварин.
Забійний майданчик будують з приміщенням для забою тварин та кімнатою для зберігання продуктів забою. Його розташовують у виробничій зоні якнайдалі (не менше 50 м) від свинарників та огороджують суцільним парканом.
Приміщення для карантину, передбачене для обслуговування одного свинарського комплексу (ферми), розташовують відокремлено від виробничих приміщень ферми чи комплексу, огороджують суцільним або сітчастим парканом заввишки 2 м та обладнують окремий в’їзд (виїзд) з дезбар’єром на дорогу загального користування.
Розміри будівлі для карантину визначають циклограмою надходження та руху поголів’я із розрахунку тривалості карантинування кожної групи свиней в ізольованих секціях впродовж 30 діб, періоду санітарної обробки і дезінфекції та вивільнення приміщень не менше ніж на 4 доби.
В карантиннику передбачають наявність окремих приміщень для зберігання кормів, інвентарю, ветеринарних препаратів, інструментів та дезінфектантів.
Ветсанпропускник будують на лінії розмежування адміністративно-господарської і виробничої зон.
Розташування та розміри санітарно-побутових приміщень для персоналу свиногосподарства (ферми) проектують відповідно існуючих нормативних вимог. Крім цього, в ветсанпропускнику передбачають приміщення для знезараження, прання і сушки спецодягу та спецвзуття.
На прохідній ветсанпропускника встановлюють цілодобове чергування.
Перед входом у ветсанпропускник, як зі сторони зовнішньої території, так і з боку виробничої зони, встановлюють дезбар’єри (кювети з килимками або тирсою), змочені дезрозчином. Розмір дезбар’єра повинен виключати можливість оминути його відвідувачем.
Ветсанпропускник включає ряд приміщень, обладнаних наскрізними душовими кабінами, що забезпечують необхідну обробку персоналу та відвідувачів. Душові кабіни встановлюють таким чином, щоб всі, хто заходить на територію ферми та виходить з неї, проходили через них.
Ветсанпропускник розділяють на «чисту» та «брудну» зони. В «брудній» зоні санпропускника працівники свиногосподарства (ферми) знімають свій домашній одяг і взуття та залишають їх в гардеробній домашнього одягу (в шафі, закріпленій за кожним працівником), приймають душ та в гардеробній в «чистій» зоні одягають чистий знезаражений спецодяг і взуття. Переміщення одягу між «чистою» і «брудною» зоною заборонено. По закінченню роботи процедуру повторюють в зворотному порядку - знімають спецодяг і взуття, приймають душ і одягають власний одяг.
Ветеринарні об’єкти обладнують автономною каналізацією для відведення стічних вод.
Пункт зі штучного осіменіння при великому свинарському підприємстві розташовують на території племінного репродуктора або промислового комплексу. У ньому передбачають приміщення для утримання кнурів та лабораторно-технологічну кімнату.
== Ветеринарно-санітарні вимоги до дрібних особистих селянських господарств ==
Утримання свиней в дрібних особистих селянських господарствах зобов’язує власника дотримуватись ветеринарно-санітарних вимог або проводити еквівалентні до них санітарні заходи, які дають змогу досягти рівноцінного рівня санітарного захисту тварин та людей. З метою запобігання занесенню збудників інфекції на територію дрібного особистого селянського господарства придбання тварин може здійснюватися лише за наявності відповідних ветеринарних документів в осіб чи підприємців, які їх реалізують. При придбанні тварин власник повинен вимагати у постачальника чи в особи, що продає їх населенню, ветеринарні документи, які засвідчують стан здоров’я тварин, благополуччя господарства-постачальника та регіону, звідки походять ці тварини, щодо інфекційних хвороб, проведені щеплення та результати лабораторних досліджень.
Придбані тварини підлягають профілактичному карантинуванню. Для цього їх утримують окремо від загального поголів’я впродовж 30 діб. У період карантину власник повинен повідомити спеціаліста ветеринарної медицини про придбання тварин та виконувати надані ним рекомендації щодо їх утримання в цей період, сприяти проведенню необхідних лабораторних досліджень тощо.
Тварин розташовують у чистому, продезінфікованому приміщенні. Нові приміщення перед розміщенням тварин також очищають і дезінфікують.
Для профілактики захворювань тварин власник повинен забезпечити комплекс заходів, які сприяють збереженню поголів’я в дрібних особистих селянських господарствах, а саме:
# дотримуватись норм щільності;
# забезпечити належну годівлю тварин та своєчасне прибирання годівниць і гною;
# забезпечити дотримання основних параметрів мікроклімату, вентиляції, освітлення приміщень;
# забезпечити дотримання ветеринарно-санітарних вимог утримання тварин;
# забезпечити своєчасне видалення гною, його знезараження та дезінфекцію приміщень, кліток, обладнання й інвентарю;
# забезпечити своєчасне виявлення та знищення ектопаразитів і мишоподібних гризунів у приміщенні;
# забезпечити достатньою кількістю питної проточної води.
Тварин, які захворіли, ізолюють в відокремлену ізольовану секцію в приміщенні чи станок. Для догляду - виділяють спеціальне обладнання та інвентар.
Для профілактики заразних хвороб, окрім загальних ветеринарно-санітарних заходів, проводять ще й специфічну профілактику - тварин вакцинують.
Щеплення та діагностичні дослідження свиней проводять фахівці ветеринарної медицини в порядку, визначеному чинним законодавством.
Чітке виконання ветеринарно-санітарних вимог до утримання свиней передбачає також сприяння спеціалістам ветеринарної медицини у проведенні обов’язкових щеплень, взятті крові для лабораторних досліджень, проведенні дезінфекції, дезінсекції, дератизації тощо.


== Профілактичний карантин свиней ==
== Профілактичний карантин свиней ==