Нещасний випадок на виробництві: відмінності між версіями
Матеріал з WikiLegalAid
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] та Закону України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 «Про охорону праці»] відповідальність за правильну організацію розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві покладається на роботодавця. | Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] та Закону України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 «Про охорону праці»] відповідальність за правильну організацію розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві покладається на роботодавця. | ||
<br> | |||
"Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві" визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду економічної діяльності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах чи у фізичних осіб-підприємців, які відповідно до законодавства використовують найману працю, а також тих, що сталися з особами, які забезпечують себе роботою самостійно, за умови добровільної сплати ними внесків на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/337-2019-%D0%BF#Text "Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві"] визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду економічної діяльності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах чи у фізичних осіб-підприємців, які відповідно до законодавства використовують найману працю, а також тих, що сталися з особами, які забезпечують себе роботою самостійно, за умови добровільної сплати ними внесків на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. | ||
''<big>У свою чергу, безпосередній керівник робіт (уповноважена особа підприємства) зобов’язаний</big>:'' | ''<big>У свою чергу, безпосередній керівник робіт (уповноважена особа підприємства) зобов’язаний</big>:'' | ||
| Рядок 19: | Рядок 19: | ||
* зберегти до прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння) обстановку на робочому місці, машини, механізми, обладнання, устаткування у такому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку, якщо це не загрожує життю та здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків або порушення виробничих процесів. | * зберегти до прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння) обстановку на робочому місці, машини, механізми, обладнання, устаткування у такому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку, якщо це не загрожує життю та здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків або порушення виробничих процесів. | ||
У разі отримання інформації про нещасний випадок роботодавець зобов’язаний протягом двох годин повідомити Управління Держпраці, Фонд соціального страхування з використанням засобів зв’язку та не пізніше наступного робочого дня надати на паперовому носії повідомлення. | У разі отримання інформації про нещасний випадок роботодавець зобов’язаний протягом двох годин повідомити Управління Держпраці, Фонд соціального страхування з використанням засобів зв’язку та не пізніше наступного робочого дня надати на паперовому носії повідомлення. | ||
<br> | |||
Розслідування (спеціальне розслідування) проводиться у разі настання нещасного, у тому числі про які своєчасно не повідомлено роботодавцю чи внаслідок яких втрата працездатності потерпілого настала не одразу. Строк давності для розслідування нещасних випадків на виробництві становить три роки з дня їх настання. У разі встановлення факту нещасного випадку рішенням суду розслідування проводиться незалежно від дати їх настання. | |||
Спеціальному розслідуванню підлягають: | |||
1) нещасні випадки із смертельними наслідками;<br> | |||
2) групові нещасні випадки;<br> | |||
3) випадки смерті працівників під час виконання ними трудових обов’язків;<br> | |||
4) гострі професійні захворювання, що призвели до тяжких чи смертельних наслідків;<br> | |||
5) нещасні випадки, факт настання яких встановлено у судовому порядку, а підприємство, на якому вони сталися, ліквідовано без правонаступника;<br> | |||
6) нещасні випадки, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого;<br> | |||
7) випадки зникнення працівника під час виконання трудових обов’язків;<br> | |||
8) нещасні випадки з особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, фізичними особами-підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства; | |||
9) нещасні випадки, що сталися з особами, фактично допущеними до роботи без оформлення трудового договору. | |||
== Куди звертатися == | == Куди звертатися == | ||
