Договір іпотеки: відмінності між версіями
Матеріал з WikiLegalAid
- |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 71: | Рядок 71: | ||
# знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; | # знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; | ||
# з інших підстав, передбачених законом. | # з інших підстав, передбачених законом. | ||
Особливу увагу слід звернути на випадок припинення іпотеки у разі набуття права власності на предмет іпотеки. В тому випадку, коли іпотекодавцем за іпотечним договором виступав майновий поручитель, останній набуває права кредитора за основним зобов’язанням.Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. | Особливу увагу слід звернути на випадок припинення іпотеки у разі набуття права власності на предмет іпотеки. В тому випадку, коли іпотекодавцем за іпотечним договором виступав майновий поручитель, останній набуває права кредитора за основним зобов’язанням. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. | ||
Також слід звернути увагу, що у разі смерті іпотекодавця виконання умов договору іпотеки не припиняється, Цивільним кодексом України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця, і має всі його права, несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умова, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки. | Також слід звернути увагу, що у разі смерті іпотекодавця виконання умов договору іпотеки не припиняється, Цивільним кодексом України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця, і має всі його права, несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умова, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки. | ||
| Рядок 77: | Рядок 77: | ||
== Судова практика == | == Судова практика == | ||
[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78215412 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17] (відсутність нотаріально посвідченої згоди іншого з власників (другого з подружжя) на укладення договору іпотеки позбавляє співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень на укладення договору про розпорядження спільним майном. Укладення такого договору свідчить про порушення його форми і надає іншому з співвласників право оспорити договір з підстав його недійсності). | [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78215412 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17] (відсутність нотаріально посвідченої згоди іншого з власників (другого з подружжя) на укладення договору іпотеки позбавляє співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень на укладення договору про розпорядження спільним майном. Укладення такого договору свідчить про порушення його форми і надає іншому з співвласників право оспорити договір з підстав його недійсності). | ||
Велика Палата Верховного Суду у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/82997488 постанові від 19 червня 2019 року по справі № 643/17966/14-ц] дійшла висновку, що у разі передачі в іпотеку багатоквартирного житлового будинку в цілому, а не окремої квартири у ньому, то таке житлове приміщення - квартира, як і інші нежитлові та допоміжні приміщення, що знаходяться у ньому, не можна вважати відокремленими предметами іпотеки, на які може бути звернуто стягнення, як на самостійні об`єкти нерухомого майна. За викладених обставин Велика Палата Верховного Суду підтримала правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року (провадження № 6-1193цс15) та від 05 жовтня 2016 року (провадження 6-1582цс16), у яких зазначено, що '''неможливо звернути стягнення на квартиру''' як на частину об`єкта нерухомого майна (частину предмета іпотеки) '''в разі визначення предметом іпотеки за договором іпотеки будинку у цілому, а не окремих квартир.''' | |||
У [https://reyestr.court.gov.ua/Review/84152991 постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року по справі № 711/4556/16-ц] зазначено, що за належного виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов`язання '''за кредитним договором припиняється як це зобов`язання, так і зобов`язання за договором іпотеки,''' які є похідними від основного зобов`язання (аналогічний висновок сформулював Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 14 лютого 2018 року у справі № 910/16461/16; див. також пункт 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц). | |||
Великою Палатою Верховного Суду у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/89819777 постанові від 19 травня 2020 року по справі № 361/7543/17] зауважено, що наявність самого судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором за наведеними вище положеннями законодавства '''не є підставою для припинення грошового зобов`язання боржника і припинення іпотеки''' та не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням '''шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки''' у спосіб, передбачений законодавством. З метою забезпечення однозначного розуміння ухваленого рішення у резолютивній частині Верховний Суд зазначив, що звернення '''стягнення на предмет іпотеки відбувається в рахунок стягнення заборгованості за основним договором''', а отже таке звернення стягнення не є додатковим стягненням, яке могло б розумітися як подвійне. | |||
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]] | [[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]] | ||
[[Категорія: Нотаріат]] | [[Категорія: Нотаріат]] | ||
