Визнання господарського договору недійсним: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
ВізуальнийВікірозмітка
Larysa.orel (обговорення | внесок)
188 редагувань
мНемає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 8: Рядок 8:
== Визнання господарського договору недійсним ==
== Визнання господарського договору недійсним ==
Для набрання договором юридичної сили він має відповідати загальним вимогам, передбаченим ст. 203 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК  України], дотримання яких е обов'язковою умовою чинності будь-якого правочину. Згідно зі ст. 215 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦКУ] відсутність у момент учинення правочину вимог його чинності, передбачених частинами 1-3, 5,6 ст 203 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦКУ], є підставою його недійсності. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ГК України] взагалі оперує одним поняттям "недійсність господарського зобов'язання". Отже, на нормативному рівні не проведено розмежування понять "дійсність" та "чинність" договорів.
Для набрання договором юридичної сили він має відповідати загальним вимогам, передбаченим ст. 203 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК  України], дотримання яких е обов'язковою умовою чинності будь-якого правочину. Згідно зі ст. 215 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦКУ] відсутність у момент учинення правочину вимог його чинності, передбачених частинами 1-3, 5,6 ст 203 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦКУ], є підставою його недійсності. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ГК України] взагалі оперує одним поняттям "недійсність господарського зобов'язання". Отже, на нормативному рівні не проведено розмежування понять "дійсність" та "чинність" договорів.
  ЦК України встановлює загальні правила про недійсні правочини, які розподіляє на два види: згідно із ч. 1 ст. 215 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ЦКУ] недотримання при укладанні договору вимог ч. 1–3, 5, 6 ст. 203 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ЦКУ] спричиняє його недійсність.


(ч. 2 ст. 215 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] та оспорювані (ч. З ст. 215 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]). Принципова відмінність між такими правочинами полягає в тому, що  нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а оспорюваний стає недійсним внаслідок прийняття судового рішення, яке має зворотну силу у часі (ст. 236 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України])
ЦК України встановлює загальні правила про недійсні правочини, які розподіляє на два види: згідно із ч. 1 ст. 215 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ЦКУ] недотримання при укладанні договору вимог ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ЦКУ] спричиняє його недійсність (ч. 2 ст. 215 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] та оспорювані (ч. З ст. 215 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]). Принципова відмінність між такими правочинами полягає в тому, що  нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а оспорюваний стає недійсним внаслідок прийняття судового рішення, яке має зворотну силу у часі (ст. 236 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України])
 
Підстави недійсності господарського зобов'язання передбачені ст. 207 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text. Господарського кодексу України] Утім, за офіційною позицією Вищого господарського суду України (далі - ВГСУ),висловленою у п.21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_211600-08#Text Інформаційного листа ВГСУ "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України " від 07.04.2008 р.], ст. 207 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ГК України] застосовуватись не може, оскільки вона не встановлює особливостей регулювання господарських відносин, а тільки містить загальні правила про недійсність господарських зобов'язань, які суперечать [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] як за термінологією, так і за змістом. Так, зокрема, ст. 207 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ГК України] не передбачає поділу недійсних господарських зобов'язань на нікчемні та оспорювані, а натомість фактично розглядає як оспорювані всі ті зобов'язання, які виникають із правочинів, які за ЦК України є нікчемними.
Підстави недійсності господарського зобов'язання передбачені ст. 207 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text. Господарського кодексу України] Утім, за офіційною позицією Вищого господарського суду України (далі - ВГСУ),висловленою у п.21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_211600-08#Text Інформаційного листа ВГСУ "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України " від 07.04.2008 р.], ст. 207 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ГК України] застосовуватись не може, оскільки вона не встановлює особливостей регулювання господарських відносин, а тільки містить загальні правила про недійсність господарських зобов'язань, які суперечать [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] як за термінологією, так і за змістом. Так, зокрема, ст. 207 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ГК України] не передбачає поділу недійсних господарських зобов'язань на нікчемні та оспорювані, а натомість фактично розглядає як оспорювані всі ті зобов'язання, які виникають із правочинів, які за ЦК України є нікчемними.
недійсність правочину може бути наслідком відсутності у момент його учинення вимог, передбачених частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text. ЦК України.]  
недійсність правочину може бути наслідком відсутності у момент його учинення вимог, передбачених частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text. ЦК України.]  
Отримано з https://legalaid.wiki/index.php?title=Визнання_господарського_договору_недійсним