|
|
| Рядок 27: |
Рядок 27: |
|
| |
|
| == Суб’єктивна сторона злочину == | | == Суб’єктивна сторона злочину == |
| '''Суб’єктивна сторона злочину''' передбачає встановлення насамперед форми вини, яка повинна виражатись у прямому умислі, тобто винний усвідомлює про суспільно небезпечний характер свого повідомлення, знає про її неправдивість та бажає довести його до відома невизначеної кількості людей чи представників організацій, установ або органів влади. Відсутність умисної форми вини виключає кримінальну відповідальність, оскільки відсутня одна з обов’язкових ознак складу цього злочину. Непрямий умисел при вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 259 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України], також виключається. Особливістю складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 259 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України], є те, що вона передбачає наявність складної вини: прямого умислу щодо завідомо неправдивого повідомлення про загрозу громадській безпеці і необережності щодо настання тяжких наслідків. У багатьох випадках завідомо неправдиві повідомлення вчиняються за наявності умислу, що виник раптово, але відомі і факти вчинення цього злочину із заздалегідь обдуманим умислом.<br /> | | '''Суб’єктивна сторона злочину''' виражається у прямому умислі (особа усвідомлює про суспільно небезпечний характер свого діяння (повідомлення), знає про її неправдивість та бажає довести його до відома невизначеної кількості людей чи представників організацій, установ або органів влади). Відсутність умислу виключає кримінальну відповідальність. Непрямий умисел при вчиненні злочину, передбаченого [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 1 ст. 259 КК України], також виключається. |
| | |
| Диспозиція ст. 259 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України] не містить будь-якої вказівки на мотив цього злочину. З огляду на це мотив та мета вчинення розгляданого злочину можуть бути різними.<br />
| |
|
| |
| Вчинення завідомо неправдивого повідомлення без мети виключає прямий умисел, а значить і злочин, передбачений ст.259 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]. Винний у вчиненні завідомо неправдивого повідомлення може мати за мету викликати неспокій людей, паніку або їх розгубленість; бажання розважитись або помститися за завдану винному образу чи відмову в його проханні з боку приватного, колективного чи державного об’єднання або з боку органів влади; з метою забезпечення вчинення в інших містах реальних терористичних актів або інших тяжких злочинів, вивчення складу оперативної групи та їх можливостей з метою вдосконалення ефективності злочинних дій тощо. Таким чином, мета цього злочину може бути різною, тому у кожному конкретному випадку мета повинна з’ясовуватися судом при визначенні ступеня суспільної небезпеки вчиненого і призначення покарання винній особі.
| |
| | |
| Мотивами неправдивого повідомлення про терористичний акт можуть бути різні спонукання - кар'єризм, помста, хуліганство тощо.
| |
|
| |
|
| == Відповідальність за злочин == | | == Відповідальність за злочин == |