Працевлаштування громадян України за кордоном. Пенсійне забезпечення: відмінності між версіями

1. Конституція України від 28.06.1996 р.

7. Європейська конвенція «Про правовий статус трудящих-мігрантів» ратифікована від 16.03.2007 р. підстава 755-16.

Конституцією України закріплено, кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Для реалізації цього принципу громадяни України мають право, зокрема, укладати трудові договори з іноземними наймачами як на території України, так і за кордоном.

На сьогодні закон передбачає три способи працевлаштування за кордоном — самостійно, за участі посередників (ліцензованих агенцій) і через міжнародний договір (функцію посередника може виконувати центр зайнятості).

Якщо здобувач вирішив працевлаштуватися за кордоном самостійно, то він сам за допомогою інтернету або своїх знайомих підшукує закордонну компанію, самостійно збирає необхідний пакет документів, за допомогою компанії-роботодавця оформляє робочу візу. По приїзду здобувач, знову ж таки, самостійно підшукує собі житло і вирішує всі організаційні питання.

Тому, незабувайте про оформлення документів, необхідних для законного працевлаштування за кордоном. Їх повний список варіюється в залежності від обраної країни. Всю детальну інформацію зможена знайти на сайтах консульств.

Щоб легально влаштуватися на роботу за кордоном українцеві потрібно зібрати відповідний пакет документів, в який входять: закордонний паспорт, медична страховка, запрошення на роботу, робоча віза. Кожна країна визначає свій перелік документів, але основний пакет однаковий у всіх. За більш повним і детальним списком треба звертатися в консульство країни, до якої ви вирішили поїхати.

Для оформлення закордонного паспорта потрібно мати внутрішній паспорт громадянина України та ідентифікаційний код. Чоловікам необхідно взяти довідку з військкомату (якщо людина не служила)  або військовий квиток та його ксерокопію. У рідкісних випадках можуть попросити довідку про несудимість.

Для оформлення паспорта українця для виїзду за кордон, в тому числі і біометричного, громадяни України повинні звернутися в будь-який підрозділ міграційної служби, незалежно від місця проживання громадянина.

Також можна подати документи в центр надання адміністративних послуг (ЦНАП), сервісний центр "Паспортний сервіс" або ДП "Документ".

З 1 липня 2019 нова вартість оформлення закордонного паспорта:  

У разі оформлення закордонного паспорта через консульську службу – доведеться заплатити ще й консульський збір.

В ідеалі заяви про оформлення паспорта розглядаються протягом не більше 20 робочих днів з дня подачі документів. Виняток: при терміновому оформленні (за заявою особи) із сплатою подвійного розміру держмита та вартості послуги - до 7 робочих днів.

Втім, реальні терміни виготовлення паспортів, на жаль, іноді дуже відрізняються від вищенаведених. Тому якщо плануєте подорож, подбайте про паспорт заздалегідь.

Для громадян у віці до 16 років такий паспорт буде чинним 4 роки, для громадян старше 16 років - 10 років з дати видачі.  

Медична страховка є важливим документом при отриманні робочої візи в Європу. Її наявність підтверджує, що в разі хвороби іноземного громадянина, всі витрати на лікування і обслуговування не ляжуть на плечі держави або роботодавця, а будуть оплачені з страхової суми.

Її оформленням займаються страхові компанії, що мають ліцензію на даний вид діяльності.  

Ціна залежить від країни, часу перебування за кордоном, ціни покриття, тобто виду страховки (мінімум, економ, класік, преміум) і може варіюватися  від 500 грн. до декількох тисяч гривень.

Час оформлення медичної страховки 10-15 хвилин.  

Важливим пунктом є запрошення на роботу. З таким документом ви будете впевнені в легальності роботи та її оплати. У кожній країні запрошення на роботу оформляється за своїми правилами. Але головне правило таке: воно оформляється безпосередньо фірмою, де ви будете працювати.

Варто зауважити, що вакансія, зазначена в папері, не може змінитися після прибуття в країну за бажанням здобувача. Тобто доведеться трудитися там, де вказано в запрошенні. Тому, приймаючи запрошення, слід грунтовно зважити всі «за» і «проти».

Після того, як на руках вже є закордонний паспорт і запрошення на роботу, можна відкрити робочу візу. Пакет документів для робочої візи відрізняється в залежності від держави, проте в цілому для Європи він виглядає наступним чином:

Про весь перелік документів можна дізнатися в консульстві або у візовому центрі.

Щоб оформити робочу візу самостійно, необхідно звернутися безпосередньо до  консульства тієї країни, куди ви збираєтесь поїхати.

Вартість робочої візи залежить від країни, в якій планується працевлаштуватися, і терміну дії дозволу. Вона коливається в межах від 80 € до 1000 €. В деякі країни робоча віза не потрібна, що спрощує виїзд за кордон.  

Строк оформлення залежить від країни, куди ви збираєтеся поїхати.  І може коливатися від 14 днів до 3 – х місяців.

Після того, як всі ці документи для працевлаштування за кордоном підготовлені, потрібно забезпечити їх легалізацію та переклак (якщо потрібно) для тієї країни, яка вас буде приймати.  

Пошук роботи за допомогою агентства з працевлаштування за кордоном набагато простіший та збереже Ваш час. Такі агентства беруть на себе практично всю організаційну роботу та оформлення документів. Вони допомагають здобувачеві правильно скласти резюме, перевести його на потрібну мову, відправити в компанію, яка надає вакансію. Крім цього, агентства підшукують житло, оптимальний маршрут до місця призначення, а також надають усіляку підтримку та консультації на час дії контракту. Але за роботу агенства Вам звичайно треба буде заплатити.

Наразі плата, яку беруть деякі посередники у працевлаштуванні, змінюється, в залежності від країни, куди здобувача обіцяють влаштувати на роботу, і може варіюватися від $ 100 до $ 1000.

В середньому, українці платять $150 - $ 300 за працевлаштування. Оплату посередницьких послуг найчастіше беруть ті компанії, які допомагають в оформленні робочих віз. Для здобувача залишаються витрати пов'язані з дорогою, купівлею страховки, витрати пов'язані з легалізацією документів і їх переведенням (при необхідності), транспортні витрати. Що стосується житла і їжі, то це залежить від умов конкретного роботодавця.

Наразі в центрах зайнятості активно рекламують вакансії в Ізраїль. Це можливість легального працевлаштування українських громадян в Державі Ізраїль врегульована міждержавною Угодою, укладеною між Кабінетом Міністрів України та Урядом Держави Ізраїль про тимчасове працевлаштування українських працівників в окремих галузях на ринку праці Держави Ізраїль від 07 червня 2016 року.

Відповідно до цого міжнародного договору служба зайнятості надає інформацію про роботу в Ізраїлі, а відбір кандидатів, їх оцінювання і оформлення документів забезпечує акредитована Ізраїльською стороною громадська організація. Для того щоб офіційно працевлаштуватися до Ізраїлю вам необхідно звернутися до найближчого центра зайнятості та більш детально про все дізнатися.

Підписання трудового договору (контракту) є обов'язковою умовою легального працевлаштування. Трудовий договір (контракт) повинен бути написаний зрозумілою для Вас мовою і складається в 2-х примірниках, один з яких видається вам на руки.

У трудовому договорі (контракті) повинна міститися найбільш повна інформація про умови роботи (у тому числі щодо забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці); оплата праці (у тому числі щодо розміру гарантованої заробітної плати), відрахувань із заробітної плати;  тривалість робочого часу і часу відпочинку, строк дії трудового договору (контракту) та умови його розірвання; надання соціальної та медичної допомоги, здійснення соціального страхування;  відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю в наслідок нещасного випадку на виробництві або тимчасової непрацезданості, умови проживання тощо.

Призначення і виплата пенсій громадянам України, які проживають за її межами, та громадянам інших країн, які переїхали на постійне проживання до України, здійснюється згідно із пенсійним законодавством України, яке складається із Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T031058.html, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів (угод), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.

При цьому особа має право на добровільну участь в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, що передбачено статтею 12 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, але на термін  не менше року. Якщо так сталося, що людина вже досягла пенсійного віку, але необхідного страхового стажу не має, то його можна докупити, підписавши договір із Державною фіскальною службою та сплативши страхові внески за певний період. Утім, треба пам’ятати, що під час підписання такого договору страхові внески обчислюються у подвійному тарифі, тому це має сенс, коли не вистачає кількох місяців страхового стажу, а не років.

Для підтвердження стажу, набутого на території країн, з якими укладено угоди за пропорційним принципом, та при досягненні пенсійного віку згідно з їхнім законодавством (наприклад, 65 років в ряді країн), громадянам України слід звертатися до органів Пенсійного фонду за місцем проживання.

Заява, документи, що засвідчують особу, документи про підтвердження стажу роботи на території іншої держави (копія контракту, за яким працювали, копія дозволу на роботу в державі працевлаштування,  документ, що підтверджує сплату страхових і пенсійних виплат в державі працевлаштування (довідка працедавця, можливо банківський документ, довідка з податкової або пенсійного фонду держави працевлаштування тощо)) та іншими документами, в залежності від країни, де працювала особа.  

На підставі поданих документів спеціалістами органу Пенсійного фонду заповнюються так звані «формуляри зв’язку», які відправляються до компетентного органу відповідної держави, який розглядає пакет документів та у випадку позитивного вирішення питання та призначення частини пенсії виплачує її особі через банківську установу.

Мінімальний страховий стаж, що розглядається для призначення пенсії, по досягненню пенсійного віку, різниться в залежності від країни та може становити 1 рік (Польша, Чехія) або 5 років (Німеччіна). При цьому, якщо Ви пропрацювали менше року (наприклад 10 місяців), то цей термін зараховано не буде.  

Тож фундамент майбутньої пенсії – це, безумовно, страховий стаж протягом трудового життя як в Україні, так і за кордоном. Але щоб Пенсійний фонд України зарахував стаж, дбайте про умови працевлаштування:  офіційне оформлення; наявність угоди між державами;  щомісячне відрахування роботодавцем податків та внесків.

[[Категорія:Доробити]]