Кібербулінг в освітньому середовищі: відмінності між версіями

Наступне редагування →

ВізуальнийВікірозмітка

@@ Рядок 60: / Рядок 60: @@
 == Дії потерпілого щодо видалення інформації про нього в мережі Інтернет ==
+У випадку виявлення в мережі Інтернет, на вебсайт неправдивої інформації про себе; інформації, що містить персональні дані; інформації, що принижує їх честь та гідність (далі - інформація), особа має право вимагати видалення такої інформації із вебсайту, а також, з результатів видачі за відповідними запитами з пошукових систем, котрі скеровують на вказані вище сайти. З цією метою варто звернутися до <u>власника вебсайту</u> (дізнатися дані щодо адміністраторів або власників вебсайтів допоможе сервіс [https://ua.godaddy.com/whois?isc=uadomuah1&currencyType=UAH&countryview=1&gclid=Cj0KCQjwn7j2BRDrARIsAHJkxmyFpZMfseH11uGw48Ngbtv6kFZG2pXkifjMM-kfOwLAr75sPeAsGLMaAlLdEALw_wcB&gclsrc=aw.ds Whois]).
+Крім того, якщо кібербулінг відбувається в соціальній мережі (наприклад, Facebook, Telegram, Вконтакте, Twitter, Youtube тощо), потерпілий має можливість звернутися зі скаргою до <u>адміністратора</u> сторінки або групи, що створена у відповідній соціальній мережі, з метою видалення інформації про потерпілого. У випадку відмови адміністратора виконати відповідні дії, потерпілий може звернутися безпосередньо <u>до служби підтримки</u> соціальної мережі (наприклад, у соціальній мережі Facebook міститься вкладка "Довідка та підтримка".
+Якщо в досудовому порядку з'ясувати питання не вдалося, потерпілий має право, керуючись статтями 277 та 278 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], звернутися безпосередньо до [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|суду]] для захисту або поновлення своїх порушених прав.