Удаваний правочин: поняття та правові наслідки: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
# правочину, вчиненого для приховання реального правочину.<br /> | # правочину, вчиненого для приховання реального правочину.<br /> | ||
''Наприклад,'' укладається договір дарування з метою приховання договору купівлі-продажу для обходу переважного права учасників спільної часткової власності на купівлю частки, що продається; або укладається договір дарування майна (квартири) з метою меншої сплати податків, якщо б укладався договір купівлі-продажу; або колись (і частково досі) популярна дія з видачі довіреності на продаж і керування авто замість оформлення його купівлі-продажу. У такому випадку існує ніби 2 договори: один на папері, а один, який дійсно укладався між сторонами. | '''''Наприклад''','' укладається договір дарування з метою приховання договору купівлі-продажу для обходу переважного права учасників спільної часткової власності на купівлю частки, що продається; або укладається договір дарування майна (квартири) з метою меншої сплати податків, якщо б укладався договір купівлі-продажу; або колись (і частково досі) популярна дія з видачі довіреності на продаж і керування авто замість оформлення його купівлі-продажу. ''У такому випадку існує ніби 2 договори'': один на папері, а один, який дійсно укладався між сторонами. | ||
== Сторони удаваного правочину == | == Сторони удаваного правочину == | ||
| Рядок 19: | Рядок 19: | ||
Якщо сторонами вчинено правочин для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, він є не фіктивним, а <big>удаваним</big> ( ст. 235 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).<br /> | Якщо сторонами вчинено правочин для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, він є не фіктивним, а <big>удаваним</big> ( ст. 235 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).<br /> | ||
На відміну від фіктивного правочину, ''за удаваним правочином права та обов’язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину''. Удаваний правочин завжди нікчемний і сам по собі жодних юридичних наслідків не породжує. Сторони, здійснюючи удаваний правочин, маскують іншу юридичну дію, іншу мету, яку вони мали насправді на увазі (наприклад, правочин видачі довіреності на автомобіль з правом його продажу може приховувати правочин купівлі-продажу цього автомобіля). | '''Важливо!''' На відміну від фіктивного правочину, '''''за удаваним правочином права та обов’язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину'''''. Удаваний правочин завжди нікчемний і сам по собі жодних юридичних наслідків не породжує. Сторони, здійснюючи удаваний правочин, маскують іншу юридичну дію, іншу мету, яку вони мали насправді на увазі (наприклад, правочин видачі довіреності на автомобіль з правом його продажу може приховувати правочин купівлі-продажу цього автомобіля). | ||
== Наслідки удаваного правочину == | == Наслідки удаваного правочину == | ||
При укладанні таких «несправжніх» договорів слід пам’ятати про наслідки. Перш за все, згідно закону (ст.235 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]): якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили. <br> | При укладанні таких «несправжніх» договорів слід пам’ятати про наслідки. Перш за все, згідно закону (ст.235 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]): якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили. <br> | ||
Так, Пленум Верховного Суду України у своїй [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09#o3 постанові від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»] уточнює: за удаваним правочином (стаття 235) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов’язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] має визнати, що сторонами вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності, передбачені статтею 216 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], можуть застосовуватися тільки у випадку, коли правочин, який сторони насправді вчинили, є нікчемним або суд визнає його недійсним як оспорюваний. | |||
Так, Пленум Верховного Суду України у своїй [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09#o3 постанові від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»] уточнює: за удаваним правочином ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 235]) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов’язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] має визнати, що сторонами вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності, передбачені статтею 216 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], можуть застосовуватися тільки у випадку, коли правочин, який сторони насправді вчинили, є нікчемним або суд визнає його недійсним як оспорюваний. | |||
== Практика розгляду судами удаваного правочину == | == Практика розгляду судами удаваного правочину == | ||
| Рядок 36: | Рядок 37: | ||
Частиною 1 ст. 638 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.<br /> | Частиною 1 ст. 638 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.<br /> | ||
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України, зокрема, відповідно до частини 5 даної статті правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.<br /> | Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 203 ЦК України], зокрема, відповідно до частини 5 даної статті правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.<br /> | ||
Необхідно також вказати, що '''Верховний Суд України 24 вересня 2014 року розглянувши [http://reyestr.court.gov.ua/Review/40731222 справу № 6-116цс14]''', предметом якої був спір про визнання договору фіктивним зробив правовий висновок у відповідності з яким фіктивний правочин – це правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином (ст. 234 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). Якщо сторонами вчинено правочин для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, він є не фіктивним, а '''удаваним''' ( ст. 235 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).<br /> | Необхідно також вказати, що '''Верховний Суд України 24 вересня 2014 року розглянувши [http://reyestr.court.gov.ua/Review/40731222 справу № 6-116цс14]''', предметом якої був спір про визнання договору фіктивним зробив правовий висновок у відповідності з яким фіктивний правочин – це правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином (ст. 234 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). Якщо сторонами вчинено правочин для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, він є не фіктивним, а '''удаваним''' ( ст. 235 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).<br /> | ||