Порядок атестації педагогічних працівників: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Доповнений розділ: Порядок підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників. Доповнено перелік нормативної бази
Рядок 3: Рядок 3:
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1255-10 Типове положення про атестацію педагогічних працівників, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 № 930].
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1255-10 Типове положення про атестацію педагогічних працівників, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 № 930].
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1109-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України від 23.12.2015 № 1109. Про затвердження переліку кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників та порядку їх присвоєння»].
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1109-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України від 23.12.2015 № 1109. Про затвердження переліку кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників та порядку їх присвоєння»].
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2019-%D0%BF#Text Постанова КМУ від 21.08.2019 № 800 “Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників]”
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1133-2019-%D0%BF#Text Постанова від 27.12.2019 №1133 Про внесення змін до Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників]
*[https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-deyaki-pitannya-provedennya-sertifikaciyi-pedagogichnih-pracivnikiv-u-2021-roci МОН  Наказ № 1522 від 04.12.2020]


== '''Атестація педагогічних працівників''' ==
== '''Атестація педагогічних працівників''' ==
Рядок 48: Рядок 51:


'''Зауважте!''' Педагогічні працівники, які працювали на своїх посадах, не маючи вищої освіти, після отримання відповідної повної вищої освіти можуть бути атестовані на присвоєння кваліфікаційних категорій лише за наявності стажу педагогічної роботи: «спеціаліст другої категорії» — не менше двох років «спеціаліст першої категорії» — не менше п'яти років «спеціаліст вищої категорії» — не менше восьми років.
'''Зауважте!''' Педагогічні працівники, які працювали на своїх посадах, не маючи вищої освіти, після отримання відповідної повної вищої освіти можуть бути атестовані на присвоєння кваліфікаційних категорій лише за наявності стажу педагогічної роботи: «спеціаліст другої категорії» — не менше двох років «спеціаліст першої категорії» — не менше п'яти років «спеціаліст вищої категорії» — не менше восьми років.
== '''Порядок підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників''' ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text Статтею 59 Закону України «Про освіту»] внесено зміни до системи підвищення кваліфікації педагогічних працівників: професійний розвиток педагогічних і науково-педагогічних працівників передбачає постійну самоосвіту, участь у програмах підвищення кваліфікації та будь-які інші види і форми професійного зростання. Крім того, підвищення кваліфікації може здійснюватися за різними видами (навчання за освітньою програмою, стажування, участь у сертифікаційних програмах, тренінгах, семінарах, вебінарах, майстер-класах тощо) та у різних формах (інституційна, дуальна, на робочому місці (на виробництві) тощо). Відповідно п.7 ст.59 Порядок  підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників конкретні види, форми, напрями та суб’єктів підвищення кваліфікації педагогічний працівник обирає самостійно.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2019-%D0%BF#Text Постановою КМУ від 21 серпня 2019 р. № 800], змінено умови проведення підвищення кваліфікації. Відповідно до пункту 9 Порядку суб’єктом підвищення кваліфікації може бути заклад освіти (його структурний підрозділ), наукова установа, інша юридична чи фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, що надає освітні послуги з підвищення кваліфікації педагогічним та/або науково-педагогічним працівникам. Суб’єкт підвищення кваліфікації може організовувати надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації за місцем провадження власної освітньої діяльності та/або за місцем роботи педагогічних та/або науково-педагогічних працівників, за іншим місцем (місцями) та/або дистанційно, якщо це передбачено договором та/або відповідною програмою. Програма підвищення кваліфікації затверджується суб’єктом підвищення кваліфікації та повинна містити інформацію про її розробника (розробників), найменування, мету, напрям, зміст, обсяг (тривалість), що встановлюється в годинах та/або в кредитах ЄКТС, форму (форми) підвищення кваліфікації, перелік компетентностей, що вдосконалюватимуться/набуватимуться (загальні, фахові тощо).
  Педагогічні та науково-педагогічні працівники можуть підвищувати кваліфікацію у різних суб’єктів підвищення кваліфікації: в ОІППО, в ТОВ «Всеосвіта», наукових університетах та ін. Учитель сам обирає «свого» суб’єкта підвищення кваліфікації, залежно від усіх обставин і вимог. Але монопольної позиції більше не має ніхто. І обласні інститути післядипломної освіти виступають на рівних з усіма іншими суб’єктами. Тобто педагогічний працівник сам обирає тренінги, курси, семінари з тих дисциплін, які вважає важливими для свого підвищення кваліфікації. Головне, щоб було не менше 30 годин на рік (для закладу загальної середньої освіти) і було узгоджено з директором школи у плані підвищення кваліфікації.  Згідно зі статтею 8 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145- VIII особа реалізує своє право на освіту впродовж життя шляхом формальної, неформальної та інформальної освіти, держава створює умови для розвитку суб’єктів освітньої діяльності, що надають відповідні освітні послуги, а також заохочує до здобуття освіти всіх членів суспільства. Відповідно до Порядку загальний обсяг підвищення кваліфікації педагогічного працівника закладу загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти не може бути менше ніж 150 годин на п’ять років, а обсяг підвищення кваліфікації педагогічного працівника дошкільного, позашкільного закладу освіти встановлюється його засновником (або уповноваженим ним органом), але не може бути менше ніж 120 годин на п’ять років. З огляду на відсутність установлених законодавством норм щорічного підвищення кваліфікації, необхідного для проходження чергової атестації, МОН рекомендує атестаційним комісіям, починаючи із 2020 року: 1) установлювати мінімальні вимоги щодо обсягу (кількості годин) підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти, а саме: 30 годин, якщо завершення атестації припадає на 2020 рік;
60 годин, якщо завершення атестації припадає на 2021 рік;
90 годин, якщо завершення атестації припадає на 2022 рік;
150 годин, якщо завершення атестації припадає на 2023 рік та наступні роки.
2) установлювати мінімальні вимоги щодо обсягу (кількості годин) підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів дошкільної, позашкільної освіти та не менше ніж:
24 години, якщо завершення атестації припадає на 2020 рік;
48 годин, якщо завершення атестації припадає на 2021 рік;
72 годин, якщо завершення атестації припадає на 2022 рік;
120 годин, якщо завершення атестації припадає на 2023 рік та наступні роки.
Щорічний обсяг (кількість годин) підвищення кваліфікації визначається педагогічним працівником та має бути відображений у відповідному плані підвищення кваліфікації, а в рік проходження атестації має бути не меншим зазначених вище обсягів. При цьому, облік годин підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється за накопичувальною системою. Якщо обсяг підвищення кваліфікації визначається в кредитах Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи, то 1 кредит дорівнює 30 годинам. Також, Пунктом 15 Порядку підвищення кваліфікації педагогічних та науковопедагогічних працівників, затвердженого постановою КМУ від 21 серпня 2019 р. № 800, визначено: «У разі викладання декількох навчальних предметів (дисциплін) педагогічні та науково-педагогічні працівники самостійно обирають послідовність підвищення кваліфікації за певними напрямами у міжатестаційний період в межах загального обсягу (тривалості) підвищення кваліфікації, визначеного законодавством».. Не пізніше 25 грудня працівник повинен поінформувати керівника закладу освіти або уповноважену ним особу про стан проходження ним підвищення кваліфікації у поточному році з додаванням копій отриманих документів про підвищення кваліфікації. Відповідна інформація зберігається в особовій справі працівника відповідно до законодавства


== '''Умови присвоєння кваліфікаційних категорій''' ==
== '''Умови присвоєння кваліфікаційних категорій''' ==
Рядок 99: Рядок 127:


Положення про сертифікацію педагогічних працівників розробляються центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать заклади освіти, та затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Положення про сертифікацію педагогічних працівників розробляються центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать заклади освіти, та затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Положення про сертифікацію педагогічних працівників учителі  беруть участь у сертифікації виключно на добровільних засадах і можуть відмовитися від участі на будь-якому її етапі. МОН своїм [https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-deyaki-pitannya-provedennya-sertifikaciyi-pedagogichnih-pracivnikiv-u-2021-roci Наказом № 1522 від 04.12.2020]  визначило максимальний обсяг заяв, які можуть бути подані від кожної з областей на пропорційних засадах (залежно від наявної кількості вчителів початкової школи).


[[Категорія: Атестація]]
[[Категорія: Атестація]]
[[Категорія: Оплата праці]]
[[Категорія: Оплата праці]]
[[Категорія: Працевлаштування окремих категорій працівників]]
[[Категорія: Працевлаштування окремих категорій працівників]]