Вирішення колективного трудового спору (конфлікту) трудовим арбітражем: відмінності між версіями

1) неприйняття примирною комісією погодженого рішення щодо вирішення колективного спору: а)встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту; б) укладення чи зміни колективного договору, угоди;

'''Трудовий арбітраж''' – це орган, який складається із залучених сторонами колективного трудового спору фахівців, експертів та інших осіб і приймає рішення по суті спору. Згідно з п.1.6 [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0135299-08 Положення про трудовий арбітраж] арбітраж утворюється і здійснює свою діяльність на основі принципів: законності, незалежності своїх членів та підкорення їх тільки законові; рівності сторін спору перед законом і арбітражем; всебічності, повноти та об’єктивності вирішення спорів; змагальності сторін і свободи в наданні ними доказів і доведення їх переконливості; добровільної згоди членів арбітражу на їх призначення, арбітрування, тобто сприяння досягнення угоди між сторонами; гласності та відкритого розгляду справи, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам  охорони державної або іншої захищеної законом таємниці, або коли є обґрунтовані заперечення однієї із сторін; обов’язковості виконання рішень арбітражу, якщо сторони спору попередньо про це домовилися; сприяння сторонами у досягненні ними угоди про вирішення спору на будь-якій стадії його розгляду.

* неприйняття примирною комісією погодженого рішення щодо вирішення колективного трудового  спору (конфлікту) з питань, передбачених пунктами "а" і  "б" статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/137/98-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)]";  

* виникнення колективного трудового спору (конфлікту) з питань, передбачених пунктами "в" і "г" [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/137/98-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)]".

'''Арбітр''' – це підготовлена Національною службою посередництва і примирення (далі - НСПП) особа, яка в разі залучення її сторонами колективного трудового спору для участі в роботі трудового арбітражу, набуває статусу члена трудового арбітражу і має право розгляду колективного трудового спору з метою прийняття рішення по його суті. ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0132299-08 п. 1.2 Положення про арбітра]).

Основною метою діяльності арбітра як члена трудового арбітражу є участь в прийнятті рішення щодо колективного трудового спору (конфлікту), яке приймається трудовим арбітражем з урахуванням інтересів сторін колективного трудового спору (конфлікту). ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0132299-08 п. 1.3 Положення про арбітра]).

Діяльність арбітра в разі залучення його для участі у вирішенні колективного трудового спору (конфлікту) як члена трудового арбітражу не може зазнавати втручання з боку будь-якого органу, організації, фізичної особи з метою перешкоджання веденню переговорів, спонукання арбітра до прийняття певного рішення. ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0132299-08 п. 1.4 Положення про арбітра]).

Сфера  діяльності  кожного  арбітра  (галузь  економіки, напрями соціально-економічних  відносин  тощо) визначається, при необхідності, Головою НСПП. ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0132299-08 п. 1.5 Положення про арбітра]).

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137/98-%D0%B2%D1%80 Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"] визначена важлива соціальна функція арбітра – прийняття рішення по суті колективного трудового спору. Арбітр при здійсненні своїх повноважень виступає носієм обов’язків по відношенню до сторін спору та суспільства в цілому. Надзвичайна важливість функціонального навантаження трудових арібтражів вимагає від арбітрів слідування високим етичним стандартам поведінки; водночас специфіка, комплексний характер обов’язків, що лежить на трудових арбітражах, обумовлюють необхідність збалансування інтересів сторін колективного трудового спору з інтересами суспільства в цілому, дотримання принципів законності і верховенства права. Успішне досягнення мети саморегуляції професійної поведінки арбітрів на такому високому рівні, який передбачає врахування складного співвідношення різнопланових обов’язків арбітра, їх пріоритетів та конкретного втілення в ситуаціях, коли такі обов’язки вступають в суперечність один з одним, а також відшукування шляху їх реалізації, що оптимально відповідає покликанню і статусу трудових арбітражів, диктує необхідність встановлення правил професійної етики арбітрів, які мають стати путівником арбітра в обранні належних варіантів професійної поведінки. Виходячи з наведених міркувань та з метою уніфікованого закріплення традицій і досвіду українських трудових арбітражів в сфері тлумачення норм етики арбітрів НСПП наказом від 8 вересня 2000 року №72 затверджені Правила етики арбітра (члена трудового арбітражу), норм яких не відміняють і не замінюють положень чинних законодавчих та нормативно-правових актів про трудові арбітражі і арбітрів, а доповнюють і конкретизують їх.