|
|
| Рядок 72: |
Рядок 72: |
|
| |
|
| '''Приклад:''' Якщо загальна площа квартири становить 60 квадратних метрів, а її власниками є 2 особи без визначення часток у праві спільної власності, під час голосування вся кількість голосів, пропорційна площі квартири, повинна бути віддана одночасно. Тобто, наприклад, не можна віддати частину голосів за рішення, а частину - проти. | | '''Приклад:''' Якщо загальна площа квартири становить 60 квадратних метрів, а її власниками є 2 особи без визначення часток у праві спільної власності, під час голосування вся кількість голосів, пропорційна площі квартири, повинна бути віддана одночасно. Тобто, наприклад, не можна віддати частину голосів за рішення, а частину - проти. |
|
| |
| Напроти результату голосування («за», «проти», «утримався») можуть стояти прізвища та підписи всіх співвласників, що володіють приміщенням на праві спільної сумісної власності (звісно, у разі їх присутності на загальних зборах), а можуть - лише одного з них.
| |
|
| |
| В останньому випадку статутом або будь-яким іншим внутрішнім документом ОСББ доцільно передбачити:
| |
| * обов’язок того з співвласників, хто безпосередньо віддає голос, надавати документ довільної форми з підтвердженням, що під час голосування враховуватиметься думка інших власників відповідного приміщення, ''або''
| |
| * обов’язок тих співвласників, які не голосують безпосередньо, надавати заяву з підтвердженням повноважень іншого співвласника віддавати голос на загальних зборах від імені всіх власників приміщення.
| |
| Зазначені документи можуть надаватись або під час кожних загальних зборів, або мати багаторазовий характер. Говорячи про спільну сумісну власність, не можна лишати поза увагою один із найпоширеніших випадків, коли йдеться про приміщення, що належить подружжю. Так, згідно із ч. 3 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час перебування в шлюбі, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
| |
|
| |
| Схожу норму містить також ч. 1 ст. 60 Сімейного кодексу України (далі – СК України). Однак сам лише факт перебування осіб у шлюбі не є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про належність нерухомості на праві спільної сумісної власності. Тож, у разі якщо, наприклад, стороною договору купівлі-продажу квартири є лише один із подружжя, власником житла згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно значитиметься тільки одна особа.
| |
|
| |
| У зв’язку із цим постає запитання: чи може той із подружжя, хто не має документального підтвердження права власності на приміщення, голосувати на загальних зборах? З одного боку, відповідне право така особа має в силу закону, адже, згідно з наведеними вище нормами ЦК України та СК України, є одним із власників. Водночас, щоб допустити її до голосування, має бути достовірно встановлено, що:
| |
| * по-перше, приміщення багатоквартирного будинку придбалося саме під час шлюбу (тобто, щонайменше, має бути пред’явлене свідоцтво про шлюб, аби зіставити дату укладання шлюбу з датою набуття права власності на нерухомість);
| |
| * по-друге, а це значно складніше, необхідно встановити, чи не є відповідна нерухомість особистою приватною власністю дружини або чоловіка в розумінні ч. 1 ст. 57 СК України.
| |
| Окрім того, формою Протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку, затвердженою Наказом № 203, передбачено, що в Протоколі має бути зазначено документ, який підтверджує право власності на квартиру/нежитлове приміщення. Зважаючи на те що в ситуації, котра розглядається, будь-який документ, у якому б той із подружжя, про якого не містяться відомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, значився б власником, відсутній, із реалізацією відповідної вимоги на практиці виникнуть складнощі.
| |
|
| |
| Беручи до уваги викладене, радимо в документі, у якому будуть врегульовані питання щодо порядку голосування, закріпити: у разі якщо власником приміщення згідно з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно є лише один із подружжя, другий може голосувати на загальних зборах тільки в порядку представництва (наприклад, за довіреністю або листом згодою іншого співвласника).
| |
|
| |
| == Як голосувати в разі, якщо власником квартири є дитина? == | | == Як голосувати в разі, якщо власником квартири є дитина? == |
| Ще одним доволі поширеним питанням, яке нерідко постає у співвласників, є таке питання: ''як має здійснюватися голосування в разі, якщо власником квартири (одноосібним або частки в праві спільної власності) є дитина?'' Зважаючи на те що Закон № 2866 не містить спеціальних застережень щодо цього, керуватися варто загальними правилами щодо визначення цивільної дієздатності фізичних осіб.
| | Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 34 ЦК України], повну цивільну дієздатність має фізична особа, котра досягла 18-ти років. До досягнення повноліття законними представниками своїх малолітніх і неповнолітніх дітей є батьки (усиновлювачі) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 242 ЦК України]). |
| | |
| Так, згідно із ч. 1 ст. 34 ЦК України, повну цивільну дієздатність має фізична особа, котра досягла 18-ти років. До досягнення повноліття законними представниками своїх малолітніх і неповнолітніх дітей є батьки (усиновлювачі) (ч. 1 ст. 242 ЦК України). Отже, за загальним правилом, саме вони повинні віддавати голос за дитину.
| |
|
| |
|
| '''Підтвердити свої повноваження батьки можуть, пред’явивши свідоцтво про народження дитини та будь-який документ, що посвідчує їх (батьків) особу, або ж паспорт із відміткою про дитину.''' | | '''Підтвердити свої повноваження батьки можуть, пред’явивши свідоцтво про народження дитини та будь-який документ, що посвідчує їх (батьків) особу, або ж паспорт із відміткою про дитину.''' |
|
| |
|
| Звісно, трапляються ситуації, коли законні представники дитини з різних причин не можуть узяти участі в голосуванні (наприклад, приміщення передали в користування, а самі проживають в іншому місці): у такому разі батьками може бути видана довіреність іншій особі (орендареві, сусіду тощо). Однак зауважимо, що ''у тексті довіреності має бути зафіксовано факт батьківства, тобто підставу, на якій батьки володіли правом, що було передане''. | | Звісно, трапляються ситуації, коли законні представники дитини з різних причин не можуть узяти участі в голосуванні (наприклад, приміщення передали в користування, а самі проживають в іншому місці): у такому разі батьками може бути видана довіреність іншій особі (орендареві, сусіду тощо). |
|
| |
|
| Окремо наголосимо, що керуючись ч. 1 ст. 141 СК України, мати й батько мають рівні права й обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою. Таким чином, віддати голос за дитину може будь-хто з батьків. Водночас ч. 7 ст. 177 СК України встановлено, що батьки вирішують питання про управління майном дитини спільно, якщо інше не передбачено договором між ними.
| | Однак зауважимо, що ''у тексті довіреності має бути зафіксовано факт батьківства, тобто підставу, на якій батьки володіли правом, що було передане''. |
|
| |
|
| Отже, за загальним правилом, рішення, що приймається під час голосування на зборах ОСББ, має бути узгодженим обома батьками. Чи повинна відповідна згода бути надана в письмовому вигляді? Законодавство такої вимоги не містить. Однак, аби уникнути можливих непорозумінь, радимо врегулювати це питання аналогічно до ситуації з голосуванням одних зі співвласників приміщення, що належить на праві спільної сумісної власності декільком особам.
| | Керуючись [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ч. 1 ст. 141 СК України], мати й батько мають рівні права й обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою. Таким чином, віддати голос за дитину може будь-хто з батьків. Водночас [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ч. 7 ст. 177 СК України] встановлено, що батьки вирішують питання про управління майном дитини спільно, якщо інше не передбачено договором між ними. |
|
| |
|
| Також слід зважати на те, що, оскільки безпосереднім суб’єктом права власності є одна особа - дитина, уся кількість голосів, пропорційна площі, власником якої вона є, повинна бути віддана одночасно. Тобто, наприклад, якщо думки батьків не збігаються, проголосувати частиною голосів «за», а частиною голосів «проти» — не можна. | | Також слід зважати на те, що, оскільки безпосереднім суб’єктом права власності є одна особа - дитина, уся кількість голосів, пропорційна площі, власником якої вона є, повинна бути віддана одночасно. Тобто, наприклад, якщо думки батьків не збігаються, проголосувати частиною голосів «за», а частиною голосів «проти» — не можна. |
