Відповідальність за використання програмного забезпечення без ліцензії: відмінності між версіями

*  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінально процесуальний кодекс України]  

*'''органи Нацполіції.''' Вони здійснюють контроль як у загальному порядку, передбаченому Кримінально процесуальним кодексом (далі - КПК), оскільки відповідно до ст.216 КПК кримінальне правопорушення за ст.176 ККУ віднесено до підслідності слідчих органів Нацполіції, так і шляхом складання протоколів про адміністративні правопорушення за ст.512 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП). При цьому законодавство не містить особливих вимог, порядку та ін. щодо проведення органами Нацполіції перевірок, контролю за дотриманням законності при використанні саме програмного забезпечення;

*'''органи податкової служби''', які відповідно до пп.20.1.41 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення за ст.512 КУпАП. Водночас законодавство не передбачає особливих вимог, порядку та ін. щодо проведення органами податкової служби перевірок, контролю за дотриманням законності при використанні саме програмного забезпечення;

п.8 Положення про державного інспектора з питань інтелектуальної власності Міністерства економічного розвитку і торгівлі, затверджене постановою КМУ від 17.05.2002 р. № 674 (далі - Пложення № 674) визначені права державного інспектора і закріплено, що з метою виконання покладених на нього завдань державний інспектор має право, зокрема:

5) перевіряти наявність контрольних марок на введених в обіг примірниках аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних, серію та номер контрольних марок і відповідність назви аудіо­візуального твору, фонограми, відеограми, комп’ютерної програми, бази даних, нанесеної на контрольні марки, назві відповідного примірника, а також вилучати примірники аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних, на які не наклеєні контрольні марки або на які наклеєні контрольні марки, що мають серію і номер, що не відповідають даним Єдиного реєстру одержувачів контрольних марок, або на які нанесено назву аудіовізуального твору, фонограми, відеограми, комп’ютерної програми, бази даних, що не відповідає назві конкретного примірника;

6) перевіряти будь-які документи, в тому числі розрахункові, що підтверджують дотримання законодавства з питань інтелектуальної власності;

7) вимагати з метою забезпечення захисту інтересів суб’єкта права інтелектуальної власності припинення порушення або вчинення дій, що можуть призвести до порушення законодавства з питань інтелектуальної власності;

8) з метою припинення виявлених порушень законодавства з питань інтелектуальної власності залучати в установленому порядку до проведення перевірок представників контролюючих та правоохоронних органів, представників суб’єктів авторського права та/або суміжних прав або уповноважених ними осіб, а також експертів з питань інтелектуальної власності;

9) порушувати перед уповноваженими органами питання про притягнення юридичних та/або фізичних осіб до відповідальності за порушення законодавства з питань інтелектуальної власності;

10) вживати в установленому законом порядку спеціальні заходи на період до вирішення питання у судовому порядку;

11) надавати в установленому порядку висновки щодо правомірності використання об’єктів права інтелектуальної власності.

Положення № 674 передбачає планові та позапланові (раптові) перевірки і такий вид контролю як огляд речей в установленому законом порядку.

Положенням № 674 не визначено умов недопуску державного інспектора до перевірки. Отже, у зазначеному питанні потрібно керуватися ст.7 Закону України від 05.04.2007 р. № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877), оскільки відповідно до ст. 2 цього Закону його дія поширюється і на розглядувані нами відносини. Так от, ст. 7 Закону № 877 закріплено, що перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов’язані пред’явити керівнику суб’єкта господарювання — юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі — підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб’єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Положення № 674 не передбачає оскарження Акта перевірки, а надає право суб’єкту господарювання у письмовій формі висловити обґрунтовані зауваження та/або пояснення, підписати акт із зауваженнями. Право оскарження надається щодо припису державного інспектора про усунення виявлених порушень — як до Мінекономрозвитку, так і до суду.