Засоби забезпечення виконання зобов'язань: відмінності між версіями
Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
== Поняття та види забезпечення виконання зобов'язань == | == Поняття та види забезпечення виконання зобов'язань == | ||
'''Засоби забезпечення виконання зобов'язань'''- | '''Засоби забезпечення виконання зобов'язань''' - сукупність заходів, за допомогою яких учасники договірних відносин впливають один на одного з метою належного виконання передбаченого договором завдання, дотримання визначених меж поведінки під загрозою вчинення кредитором певних дій, які обумовлюють настання негативних наслідків майнового характеру для боржника. | ||
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2780#n2780 ст. 546 ЦК] до видів забезпечення виконання зобов'язання належать: | Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2780#n2780 ст. 546 ЦК] до видів забезпечення виконання зобов'язання належать: | ||
| Рядок 19: | Рядок 19: | ||
* застава; | * застава; | ||
* притримання; | * притримання; | ||
* право довірчої власності. | * право довірчої власності | ||
* інші види забезпечення виконання зобов'язання. | |||
''<u>Мають такі спільні риси :</u>'' | |||
# спрямованість на спонукання боржника виконати забезпечене зобов'язання належним чином під загрозою настання для нього невигідних наслідків (як правило, майнових); | |||
# всі засоби забезпечення виконання зобов'язань покликані попереджувати негативні наслідки для кредитора, які настають чи можуть виникнути у разі порушення забезпечених зобов'язань боржником; | |||
# майнові наслідки настають виключно у випадку порушення основного зобов'язання. | |||
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється '''у письмовій формі'''. | |||
'''Важливо!!!''' Якщо письмова форма недодержана він є <u>нікчемним.</u> | |||
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 548 ЦК України] недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, але недійсність правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання не спричиняє недійсність основного зобов'язання. | |||
== Поняття неустойки та її особливості == | == Поняття неустойки та її особливості == | ||
| Рядок 73: | Рядок 83: | ||
* порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; | * порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; | ||
* порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; | * порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; | ||
* порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор '''протягом трьох років''' з дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить позову до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред’явить позову до поручителя протягом '''трьох років''' з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом | * порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор '''протягом трьох років''' з дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить позову до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред’явить позову до поручителя протягом '''трьох років''' з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом | ||
* | * ліквідація боржника - юридичної особи не припиняє поруку, якщо до дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про припинення боржника - юридичної особи кредитор звернувсядо суду з позовом до поручителя у зв’язку з порушенням таким боржником зобов’язання. | ||
== Поняття гарантії та зміст гарантії == | == Поняття гарантії та зміст гарантії == | ||
| Рядок 287: | Рядок 297: | ||
* Якщо довірчий власник ухиляється від укладення та нотаріального посвідчення акта приймання-передачі, боржник або інша особа, яка має право на отримання права власності на об’єкт довірчої власності, має право звернутися до суду з позовом про визнання свого права власності на об’єкт довірчої власності або до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису про витребування об’єкта довірчої власності у довірчого власника. | * Якщо довірчий власник ухиляється від укладення та нотаріального посвідчення акта приймання-передачі, боржник або інша особа, яка має право на отримання права власності на об’єкт довірчої власності, має право звернутися до суду з позовом про визнання свого права власності на об’єкт довірчої власності або до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису про витребування об’єкта довірчої власності у довірчого власника. | ||
* За результатами відчуження довірчим власником об’єкта довірчої власності (внаслідок звернення стягнення на такий об’єкт або внаслідок його передачі за актом приймання-передачі довірчому засновникові чи іншій особі) у набувача виникає право власності на такий об’єкт, якщо інше не встановлено законом або договором. Право власності нового власника на нерухоме майно виникає з моменту реєстрації такого права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. | * За результатами відчуження довірчим власником об’єкта довірчої власності (внаслідок звернення стягнення на такий об’єкт або внаслідок його передачі за актом приймання-передачі довірчому засновникові чи іншій особі) у набувача виникає право власності на такий об’єкт, якщо інше не встановлено законом або договором. Право власності нового власника на нерухоме майно виникає з моменту реєстрації такого права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. | ||
[[Категорія: Цивільне право]] | [[Категорія: Цивільне право]] | ||
