Розрахунок платіжними картками: відмінності між версіями

Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 82: Рядок 82:
'''Еквайринг''' — послуга технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі. Банк має право передати електронний платіжний засіб у власність користувача або надати йому в користування (в оренду) у порядку, визначеному договором. Для забезпечення процесу приймання платіжних карток суб’єкт господарювання (торговець) має укласти договір еквайрингу з банком-еквайєром, який займається встановленням та обслуговуванням платіжних терміналів. Такий банк-еквайєр торговець може обрати на власний розсуд. Договір, укладений з банком-еквайєром, надає торговцеві право приймати від споживачів до оплати товарів платіжні картки. Відповідно до договору банк бере на себе зобов’язання перераховувати кошти з карткового рахунку покупця на поточний рахунок торговця на підставі оброблених документів. При цьому розрахунки за операції з банківськими платіжними картками між еквайєрами і торговцями у межах України здійснюють винятково у гривнях згідно з правилами і в порядку, обумовленому в договорі.  
'''Еквайринг''' — послуга технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі. Банк має право передати електронний платіжний засіб у власність користувача або надати йому в користування (в оренду) у порядку, визначеному договором. Для забезпечення процесу приймання платіжних карток суб’єкт господарювання (торговець) має укласти договір еквайрингу з банком-еквайєром, який займається встановленням та обслуговуванням платіжних терміналів. Такий банк-еквайєр торговець може обрати на власний розсуд. Договір, укладений з банком-еквайєром, надає торговцеві право приймати від споживачів до оплати товарів платіжні картки. Відповідно до договору банк бере на себе зобов’язання перераховувати кошти з карткового рахунку покупця на поточний рахунок торговця на підставі оброблених документів. При цьому розрахунки за операції з банківськими платіжними картками між еквайєрами і торговцями у межах України здійснюють винятково у гривнях згідно з правилами і в порядку, обумовленому в договорі.  
== Документальне оформлення операцій з використанням терміналів ==
== Документальне оформлення операцій з використанням терміналів ==
Розрахунок платіжною карткою проходить за загальними правилами документообігу за операціями з використанням електронних платіжних засобів, що прописані у розділі VII [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0705500-14 Положення № 705]. Операції, що їх здійснюють із використанням електронних платіжних засобів за допомогою платіжних терміналів, мають бути оформлені квитанцією платіжного термінала. Інформація щодо операцій, здійснених із застосуванням платіжних терміналів, може бути передана еквайєру в процесі авторизації або збережена в пам’яті термінала у формі журналу (реєстру), який передається еквайєру в узгоджені строки. Операції, що здійснюються з використанням платіжних карток за допомогою імпринтерів, мають оформлюватися сліпом, форму якого визначає платіжна система. Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа, ними можна користуватися під час врегулювання спірних питань. Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають містити такі обов’язкові реквізити: ідентифікатор еквайєра і торговця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати; ідентифікатор платіжного пристрою; дату і час здійснення операції; суму та валюту операції; суму комісійної винагороди; реквізити електронного платіжного засобу, які дозволені правилами безпеки платіжної системи; вид операції; код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію у платіжній системі. Правила платіжних систем та/або внутрішньобанківські правила можуть також передбачати інші додаткові реквізити документів за операціями з використанням електронних платіжних засобів. Зокрема, пунктом 6 розділу ІІ [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0220-16 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.2016 13] (далі — Положення № 13), передбачено, що в разі застосування платіжного термінала, з’єднаного або поєднаного з РРО, касовий чек має містити такі додаткові обов’язкові реквізити: ідентифікатор еквайєра і торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати; ідентифікатор платіжного пристрою; суму комісійної винагороди (за наявності); вид операції; реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки) (що дозволені правилами безпеки платіжної системи), перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ»; напис «Код авт.» і код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію у платіжній системі, крім випадків, коли правила розрахунків платіжної системи передбачають складання розрахункових документів із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток) без виконання процедур авторизації; підпис касира та підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ».  
Розрахунок платіжною карткою проходить за загальними правилами документообігу за операціями з використанням електронних платіжних засобів, що прописані у розділі VII [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0705500-14][http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0705500-14 Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджене постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 705].


== Облік виручки, отриманої через термінал ==
Операції, що їх здійснюють із використанням електронних платіжних засобів за допомогою платіжних терміналів, мають бути оформлені квитанцією платіжного термінала. Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа, ними можна користуватися під час врегулювання спірних питань.
Суми безготівкових коштів, отриманих за продані товари (послуги), на підставі первинних документів (копій квитанцій, сліпів) оприбутковують на субрахунку 331 «Грошові документи в національній валюті» у кореспонденції з кредитом рахунку 70 «Доходи від реалізації». Інкасація цих документів у банку-еквайєра відображається за дебетом субрахунку 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті» в кореспонденції з кредитом субрахунку 331. Плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків відповідно до пункту 18 П(С)БО 16 «Витрати» належить до адміністративних витрат. Тому суму комісійної винагороди, яку утримує банк-еквайєр, відображають у складі адміністративних витрат за дебетом рахунку 92 «Адміністративні витрати» і кредитом субрахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті». Особливостей для відображення в обліку собівартості реалізованих товарів немає. Для цього користуються звичайним записом: дебет субрахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів» із кредитом субрахунку 282 «Товари в торгівлі».


=== Оподаткування виручки ===
Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів '''мають містити такі обов’язкові реквізити:''' 
Об’єкт оподаткування податком на прибуток нині визначають за правилами бухгалтерського обліку на основі фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пп. 134.1.1 Податкового кодексу України; ПК]). При цьому коригування фінрезультату на податкові різниці для цього випадку розділом ІІІ ПК не передбачене. Податкові накладні за щоденними підсумками операцій складають у разі постачання товарів неплатникові ПДВ Щодо ПДВ у пункті 187.5 ПК визначено, що в разі постачання товарів (послуг) із використанням банківських карток датою збільшення податкових зобов’язань з ПДВ вважається дата, на яку припадає факт постачання покупцеві платником податку товарів (послуг) і яка відображена у податковій накладній, або дата оформлення квитанції термінала чи сліпа, залежно від того, яка подія відбулася раніше. Нагадаємо, що у разі постачання товарів за готівку кінцевому споживачеві — неплатнику ПДВ, розрахунки за які провадять через РРО або через платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника), дозволяється складати податкові накладні за щоденними підсумками операцій (п. 14 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307). Причому платник ПДВ може прийняти рішення складати одну підсумкову податкову накладну за щоденним підсумком операцій із постачання товарів, здійснених через усі касові апарати цього платника. У верхній лівій частині податкової накладної, яку складають за щоденними підсумками операцій, роблять відповідну позначку «×» і записують тип причини «11», у рядку «Особа (платник податку) — покупець» зазначають «Неплатник», а в рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» ставлять умовний ІПН «100000000000». Розрахунок платіжною карткою та порядок проведення розрахунків через платіжний термінал та обліку виручки розглянемо на Прикладі 1. Приклад 1. Відображення в обліку операцій з продажу товарів з використанням платіжного термінала Торговельне підприємство провадить розрахункові операції як у готівковій, так і безготівковій формі через платіжний термінал із застосуванням платіжних карток. Сума виручки від реалізації товарів становить: за готівку — 7200 грн., у т. ч. ПДВ — 1200 грн.; через платіжний термінал — 36 000 грн., у т. ч. ПДВ — 6000 грн. Вартість послуг банку згідно з договором еквайрингу встановлено у розмірі 2% вартості товарів, за які було проведено розрахунки через платіжний термінал, — 720 грн. (36 000 грн. × 2%).
# ідентифікатор еквайєра і торговця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати; 
# ідентифікатор платіжного пристрою; 
# дату і час здійснення операції; 
# суму та валюту операції; 
# суму комісійної винагороди; 
# реквізити електронного платіжного засобу, які дозволені правилами безпеки платіжної системи; 
# вид операції; 
# код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію у платіжній системі. 
Правила платіжних систем та/або внутрішньобанківські правила можуть також передбачати інші додаткові реквізити документів за операціями з використанням електронних платіжних засобів. Зокрема, пунктом 6 розділу ІІ [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0220-16 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13] (далі — Положення № 13), передбачено, що в разі застосування платіжного термінала, з’єднаного або поєднаного з РРО, касовий чек має містити такі додаткові обов’язкові реквізити: 
# ідентифікатор еквайєра і торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати; 
# ідентифікатор платіжного пристрою; 
# суму комісійної винагороди (за наявності); 
# вид операції; 
# реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки) (що дозволені правилами безпеки платіжної системи), перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ»; 
# напис «Код авт.» і код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію у платіжній системі, крім випадків, коли правила розрахунків платіжної системи передбачають складання розрахункових документів із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток) без виконання процедур авторизації;
# підпис касира та підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ».  


== Повернення товару, оплаченого через платіжний термінал ==
== Повернення товару, оплаченого через платіжний термінал ==
Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості врегульовані статтею 8 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII (далі — Закон № 1023). У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач повертає неякісний товар продавцеві і має право на свій вибір вимагати від продавця: заміни товару на такий самий товар чи на аналогічний із числа наявних у продавця (виробника) або повернення сплаченої за товар грошової суми. Тобто придбані із застосуванням платіжної картки товари неналежної якості також можна повернути продавцеві.  
Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості врегульовані статтею 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України "Про захист прав споживачів"]. У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач повертає [[Права споживачів у разі придбання товару неналежної якості|неякісний товар]] продавцеві і має право на свій вибір вимагати від продавця: заміни товару на такий самий товар чи на аналогічний із числа наявних у продавця (виробника) або повернення сплаченої за товар грошової суми. Тобто придбані із застосуванням платіжної картки товари неналежної якості також можна повернути продавцеві.  


=== Спосіб повернення коштів ===
=== Спосіб повернення коштів ===
На жаль, питання способу повернення коштів за товар, що був придбаний із застосуванням платіжної картки, залишається дискусійним. Так, у статті 1087 Цивільного кодексу України передбачено, що розрахунки за участю фізичних осіб, не пов’язані зі здійсненням ними підприємницької діяльності, можна провадити у готівковій або у безготівковій формі. Доповнює цю норму вимога пункту 2.9 глави 2 розділу IX Правил Національної системи масових електронних платежів, затверджених постановою Правління НБУ від 10.12.2004 № 620. У ньому сказано, що повернення коштів за повернений товар торговець здійснює готівкою або за згодою сторін у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок завантаження клієнта позасистемними засобами. Податківці вважають, що, коли товар оплачено у безготівковій формі, повертати кошти теж належить у безготівковій формі через установу банку. Такий висновок викладено в одній із консультацій, розміщеній у ЗІР (категорія 109.02). Як аргумент фахівці ДФС наводять норми статей 2, 3 Закону про РРО, а також пункту 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22. У згаданому пункті визначено, що безготівкові розрахунки — це перерахування певної суми коштів із рахунків платників на рахунки отримувачів коштів. Розрахунки із застосуванням платіжних карток з огляду на вимоги статті 3 Закону про РРО є безготівковими. Крім того, згідно зі статтею 2 Закону про РРО розрахунковою операцією у разі повернення товару, оплаченого платіжною карткою, вважається оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів до банку покупця.  
Розрахунки за участю фізичних осіб, не пов’язані зі здійсненням ними підприємницької діяльності, можна провадити у готівковій або у безготівковій формі (стаття 1087 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]). Розрахунки із застосуванням платіжних карток з огляду на вимоги статті 3 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-вр Закону] є безготівковими. Крім того, згідно зі статтею 2 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-вр Закону] розрахунковою операцією у разі повернення товару, оплаченого платіжною карткою, вважається оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів до банку покупця.  


=== Документальне оформлення ===
=== Документальне оформлення ===
Розрахунки під час видачі коштів покупцеві у разі повернення товару проводять на підставі видаткового чека. Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Положення № 13 видатковий чек має містити обов’язкові реквізити, зокрема вартість одиниці виміру товару і назву операції виплати або назву товару та напис «ВИДАТКОВИЙ ЧЕК». * Роз’яснення щодо проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу надано у листі ДФС від 02.06.2016 № 12039/6/99-99-22-07-03-15. Процедуру повернення коштів через РРО встановлює Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом  Мінфіну від 14.06.2016 № 547 (далі — Порядок № 547), який набрав чинності з 26.07.2016. Порівняно зі старим Порядком, затвердженим наказом МДЗ від 28.08.2013 № 417, нові правила щодо повернення коштів не зазнали змін.  
Розрахунки під час видачі коштів покупцеві у разі повернення товару проводять на підставі видаткового чека. Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0220-16 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13] видатковий чек має містити обов’язкові реквізити, зокрема вартість одиниці виміру товару і назву операції виплати або назву товару та напис «Видатковий чек» (роз’яснення щодо проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу надано у [http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/68406.html листі Державної фіскальної служби України від 02.06.2016 № 12039/6/99-99-22-07-03-15]).   
разі видачі коштів покупцеві заборонено реєструвати через РРО від’ємні суми за допомогою операції «сторно» Якщо сума коштів, виданих під час повернення товару, перевищує 100 грн., матеріально відповідальна особа чи особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, окрім друкування видаткового чека, має скласти акт про видачу коштів.
#В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар; *відомості про товар; *суму виданих коштів; *номер, *дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (п. 8 Порядку № 547). #Акти про видачу коштів передають до бухгалтерії суб’єкта господарювання і зберігають протягом трьох років. У разі відсутності у суб’єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти підклеюють на останній сторінці книги обліку розрахункових операцій.


=== Облік повернення товару ===
Процедуру повернення коштів через РРО встановлює [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0918-16 Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міністерством фінансів України від 14.06.2016 № 547].
Повернення товару, оплаченого через термінал платіжною карткою, відображають в обліку продавця шляхом зменшення доходу від реалізації проведенням: дебет субрахунку 704 «Вирахування з доходу» в кореспонденції із кредитом субрахунку 301 «Каса» (якщо кошти повертають із каси торговельного підприємства) або 311 (якщо кошти перераховують із банківського рахунку торговельного підприємства на платіжну картку покупця). Коригування собівартості реалізованих товарів під час їх повернення, а також коригування податкових зобов’язань з ПДВ здійснюють методом «сторно».
== Відповідальність продавця ==
Відображення в обліку операції з повернення коштів покупцеві Покупець (фізособа — неплатник ПДВ) повернув продавцеві (торговельному підприємству) неякісний товар, за який здійснено розрахунок платіжною карткою. Вартість товару — 3000 грн., у т. ч. ПДВ — 500 грн.  
Дотримання суб’єктами господарювання вимог щодо здійснення розрахунків із використанням електронних платіжних засобів контролює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову ([https://www.tax.gov.ua/ Державна податкова служба України]), а забезпечення захисту прав держателів електронних платіжних засобів на здійснення зазначених розрахунків — спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів ([http://www.consumer.gov.ua/ Державна служба України з питань безпечності продуктів та захисту споживачів]).  
На підставі видаткового чека та акта про видачу коштів продавець повернув покупцеві кошти за товар, перерахувавши їх із власного банківського рахунку на платіжну картку покупця. Коригування податкових зобов’язань з ПДВ проведено на підставі розрахунку коригування, складеного до підсумкової податкової накладної та зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) продавцем.  


== Відповідальність продавця ==
За порушення порядку проведення як готівкових розрахунків за товари, так і розрахунків із використанням електронних платіжних засобів статтею 163-15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3297 Кодексу України про адміністративні правопорушення] встановлено адмінвідповідальність. Якщо порушення скоєно вперше, застосовують штраф від '''100 до 200 нмдг''', а в разі повторного порушення протягом року розмір штрафу буде збільшено у п’ять разів (від 500 до 1000 нмдг).<br />
Дотримання суб’єктами господарювання вимог щодо здійснення розрахунків із використанням електронних платіжних засобів контролює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (ДФС), а забезпечення захисту прав держателів електронних платіжних засобів на здійснення зазначених розрахунків — спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів (Держспоживінспекція). Це передбачено пунктом 14.19 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2346-14 Закону № 2346]. За порушення порядку проведення як готівкових розрахунків за товари, так і розрахунків із використанням електронних платіжних засобів статтею 163-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено адмінвідповідальність. Якщо порушення скоєно вперше, застосовують штраф від '''100 до 200 нмдг''', а в разі повторного порушення протягом року розмір штрафу буде збільшено у п’ять разів (від 500 до 1000 нмдг).<br />
Крім того, за відмову споживачеві у реалізації права скористатися під час розрахунку електронними платіжними засобами, якщо за законом продавець зобов’язаний приймати їх до оплати, такий продавець несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 500 нмдг, або 8500 грн. (частина дванадцята статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України "Про захист прав споживачів"]).
Крім того, за відмову споживачеві у реалізації права скористатися під час розрахунку електронними платіжними засобами, якщо за законом продавець зобов’язаний приймати їх до оплати, такий продавець несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 500 нмдг, або 8500 грн. (ч. 12 ст. 23 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону № 1023]).


[[Категорія: Банківське право]]
[[Категорія: Банківське право]]
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Фінансове право]]
[[Категорія: Фінансове право]]