Зняття арешту з майна у виконавчому провадженні: відмінності між версіями
мНемає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 82: | Рядок 82: | ||
Стягнення допомогу з державного соціального страхування, що виплачується в разі тимчасової непрацездатності та в інших випадках, допомогу по безробіттю та соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства, призначену відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", може бути звернено виключно за рішеннями про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також втратою годувальника, тобто на дані виплати можна звертати стягнення, але ні якому разі не можна накладати арешт на дані кошти. | Стягнення допомогу з державного соціального страхування, що виплачується в разі тимчасової непрацездатності та в інших випадках, допомогу по безробіттю та соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства, призначену відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", може бути звернено виключно за рішеннями про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також втратою годувальника, тобто на дані виплати можна звертати стягнення, але ні якому разі не можна накладати арешт на дані кошти. | ||
'''Окремо слід звернути увагу на накладення арешту на рахунок боржника, який призначений для виплати заробітної плати або пенсії.''' | |||
Але все ж таки якщо арешт на вищезазначені кошти | У разі накладення арешту на рахунок, на який надходить пенсія або заробітна плата, арешт з даних рахунків знімається, так як законодавством передбачено окремий порядок здійснення відрахувань із заробітної плати та пенсійних виплат (стаття 70 Закону України «Про виконавче провадження»). Тому арешт даних коштів позбавляє боржника джерел до існування та порушує його право на соціальний захист. | ||
Приписами частини першої статті 2, частини другої статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961, визначено, що дана Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї. Заробітна плата в розумінні поняття «власності» є майном, на захист якого в тому числі стає стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принципи, закріплені в статях 3 та 43 Конституції України, також знаходять своє вираження в положеннях статей 97 Кодексу законів про працю, статтях 15, 22, 24 Закону України «Про працю». | |||
Так ст. 43 Конституції України гарантовано, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. | |||
Ч. 1 ст. 115, ч. 5 ст. 97 КЗпП України, ст. 22, ч. ч. 1, 6 ст. 24, ч. 3 ст. 15 Закону України "Про оплату праці" визначено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку, всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці. | |||
Отже, накладення арешту на рахунок боржника який призначений для виплати заробітної плати, унеможливлює своєчасну виплату заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, що призводить до порушення конституційних прав громадян. | |||
Статтею 57 ЗУ "Про виконавче провадження" визначено, що арешт майна боржника направлений насамперед для забезпечення реального виконання рішення, тобто стягнення сум за виконавчим документом на користь стягувача. В той же час при наявності законодавчого обмеження та заборони на стягнення таких коштів, накладення арешту на рахунки боржника, які призначені для виплати заробітної плати, та для обліку коштів соціального страхування в національній валюті унеможливлює своєчасну виплату заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, що призводить до порушення конституційних прав громадян. | |||
Вищевказане узгоджується з правовими позиціями, викладеними у постанові ВГСУ, справа N [http://reyestr.court.gov.ua/Review/84847733 905/3472/15], 29.11.16. | |||
(Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.06.2019 у справі № [http://reyestr.court.gov.ua/Review/82672393 916/73/19]; постанові від 27.03.2018 у справі № [http://reyestr.court.gov.ua/Review/73250049 922/808/16]; постанові від 16.05.2018 у справі №[http://reyestr.court.gov.ua/Review/74478838 905/294/15]; постанові від 11.06.2018 у справі № [http://reyestr.court.gov.ua/Review/74649083 910/4153/13]; постанові 09.08.2019 у справі №[http://reyestr.court.gov.ua/Review/83537715 913/958/16].) | |||
Але все ж таки якщо арешт на вищезазначені кошти накладено, то боржнику необхідно звернутися до виконавця з заявою, в якій зазначити що арештований рахунок має спеціальний режим використання і до заяви додати довідку, яка свідчить, які саме кошти надходять на рахунок і відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець повинен зняти арешт з рахунку. Якщо він відмовляється, то залишається єдиний вихід - це подача скарги або позовної заяви до суду на незаконну бездіяльність державного виконавця в частині не зняття арешту з коштів боржника. | |||
Подача скарги відбувається в порядку розділу VII ЦПК України шляхом визнання постанови державного виконавця неправомірною і зобов"язання виконавця скасувати арешт коштів боржника (подібне рішення прийнято Лубенським міськрайонним судом Полтавської області по справі № [http://reyestr.court.gov.ua/Review/83834813 539/1997/18]). | |||
Можливим є також подання позову про визнання права власності та зняття арешту з коштів боржника. Подібне рішення прийняв Борівський районний суд Харківської області в справі №[https://verdictum.ligazakon.net/document/82455825 614/386/19]. Позивач звернувся до суду із позовом до стягувача, третьою особою виступала державна виконавча служба. Вищевказаним рішенням постанову головного державного виконавця про арешт майна боржника скасовано в частині накладення арешту на грошові кошти, що надходять на рахунок як заробітна плата. | |||
== '''Див. також''' == | == '''Див. також''' == |