Інвалідність та порядок її встановлення: відмінності між версіями

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0011-02 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 04 грудня 2001 року № 482 "Про затвердження порядку видачі медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років"]

*  інвалідність з дитинства;

*  загальне захворювання;

'''Група інвалідності''' - це ступінь стійкого  розладу  функцій організму, зумовленого захворюванням,  травмою (її наслідками) або вродженими вадами,  та можливого обмеження життєдіяльності при  взаємодії  із зовнішнім  середовищем  внаслідок втрати здоров'я.

Підставою для встановлення I групи інвалідності є стійкі, значно вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або уродженою вадою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи, неспроможності до самообслуговування і спричиняють до виникнення потреби у постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі.

* нездатність контролювати свою поведінку;

* значні обмеження здатності до навчання;

'''''I група інвалідності поділяється на підгрупи <big>А</big> і <big>Б</big>''''' залежно від ступеня втрати здоров'я особою з інвалідністю та обсягу потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або нагляді.

Особи з інвалідністю I групи із значно вираженим обмеженням життєдіяльності можуть навчатися та проводити різні види трудової діяльності за умови їх забезпечення засобами компенсації фізичних дефектів або порушених функцій організму, здійснення реабілітаційних заходів, створення за необхідності спеціальних умов праці, у тому числі вдома.<br />

Підставою для встановлення '''II групи''' інвалідності '''є стійкі, вираженої важкості функціональні порушення в організмі''', зумовлені захворюванням, травмою або вродженою вадою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи, при збереженій здатності до самообслуговування та не спричиняють потреби в постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі.

Особи з інвалідністю '''II групи''' з вираженим обмеженням життєдіяльності можуть навчатися та провадити різні види трудової діяльності, зокрема шляхом створення відповідних умов праці із забезпеченням засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму, здійснення реабілітаційних заходів.<br />

Підставою для встановлення '''III групи''' інвалідності є стійкі, помірної важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності особи, в тому числі її працездатності, але потребують соціальної допомоги і соціального захисту.  

Особи з інвалідністю '''III групи''' з помірним обмеженням життєдіяльності можуть навчатися та провадити різні види трудової діяльності за умови забезпечення у разі потреби засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму, здійснення реабілітаційних заходів.

Особи, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я, після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності,  з метою  встановлення інвалідності, мають право звернутися до '''Медико-соціальної експертної комісії''' за місцем їх проживання або лікування.

'''Медико-соціальні експертні комісії  визначають:'''

# Групу інвалідності, її причину і час настання. Особа може одночасно бути визнана особою з інвалідністю однієї групи і лише з однієї причини. При підвищенні групи інвалідності в разі виникнення більш тяжкого захворювання причина інвалідності встановлюється на вибір особи з інвалідністю. У разі якщо однією з причин інвалідності є інвалідність з дитинства, вказуються дві причини інвалідності.

# Види трудової діяльності, рекомендовані особі з інвалідністю за станом здоров’я.

# Ступінь втрати професійної працездатності потерпілим від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання.

# Ступінь втрати здоров’я, групу інвалідності, причину, зв’язок і час настання інвалідності громадян, які постраждали внаслідок політичних репресій або Чорнобильської катастрофи.

=== Перелік необхідних документів ===

* заповнена форма направлення, підписана Головою ЛКК, членами комісії та печаткою лікувального закладу (форма 088/о, затв. наказом №110 МОЗ від 14.02.12 р.);

* паспорт та копія паспорта;

=== Строки розгляду питання ===

Лікарсько-консультативна комісія лікувального профілактичного закладу охорони здоров'я направляє осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, на огляд комісії за формою, затвердженою МОЗ.

Комісії проводять своєчасно огляд (повторний огляд) осіб, що звертаються для встановлення інвалідності.

=== Пiдстави для вiдмови ===

'''Найчастішими відмовами МСЕК для призначення групи інвалідності є:'''

=== Особливi випадки ===

В деяких випадках, коли особа не може прибути на огляд (переогляд)  до комісії за станом здоров'я, згідно з висновком лікарсько-консультативної комісії, у зв'язку з тим, що проживає у віддаленій місцевості, огляд (переогляд)  проводиться за місцем проживання (вдома), у тому числі за місцем проживання у стаціонарних установах для громадян похилого віку та інвалідів, закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб або в закладах охорони здоров'я, в яких така особа перебуває на лікуванні.

'''Датою  встановлення  інвалідності'''  та  ступеня  втрати професійної  працездатності  потерпілому  від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (у відсотках)  вважається день  надходження  до комісії документів,  що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами,  які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи.

Якщо хворому було '''відмовлено в отриманні інвалідності''', або у разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської Комісії, особа має право подати письмову заяву (до якої додається копія висновку МСЕК) до обласних або центральних міських комісій, протягом місяця після одержання висновку МСЕК.

Після обстеження зазначені науково-дослідні установи складають консультативні висновки, які для Комісії мають '''рекомендаційний характер'''.

Рішення комісії може бути оскаржене до суду шляхом подання адміністративного позову до суду у '''шестимісячний строк''' з моменту прийняття МСЕК рішення. Відповідачем у даній справі буде відповідна МСЕК. Адміністративні справи з приводу оскарження рішення МСЕК, вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом '''за місцезнаходженням відповідача'''.

[[Категорія:Інші питання цивільного права]]

[[Категорія:Особи з інвалідністю]]

[[Категорія:Суди]]