Сексуальне насильство: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 17: Рядок 17:
Під статевою свободою слід розуміти право повнолітньої і психічно нормальної особи самостійно обирати собі партнера для статевих зносин і не допускати у сфері статевого спілкування будьякого примусу. Статева недоторканість - це абсолютна заборона вступати у природні статеві контакти з особою, яка в силу певних обставин не є носієм статевої свободи, всупереч її справжньому волевиявленню.
Під статевою свободою слід розуміти право повнолітньої і психічно нормальної особи самостійно обирати собі партнера для статевих зносин і не допускати у сфері статевого спілкування будьякого примусу. Статева недоторканість - це абсолютна заборона вступати у природні статеві контакти з особою, яка в силу певних обставин не є носієм статевої свободи, всупереч її справжньому волевиявленню.


'''Потерпілим від злочину є''' особа жіночої або чоловічої статі, яка всупереч своїй волі виконує роль сексуального партнера винного. Якщо особа, яка не досягла 16-річного віку, добровільно бере участь у задоволенні неприродним способом статевої пристрасті чоловіка або жінки, то дії винного можуть кваліфікуватись за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст.156 КК] за ст.156 (розбещення неповнолітніх) або [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 155] (Статеві зносини з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку, якщо вчинені повнолітньою особою).
'''Потерпілим від злочину є''' особа як чоловічої, так і жіночої статі, яка досягла 14 років, залежно від характеру вчинюваних дій. Так, наприклад, при мужолозтві - це чоловік, при лесбіянстві - жінка, а в інших випадках можуть бути як жінка, так і чоловік. Співвиконавцем цього злочину може бути будь-яка особа незалежно від виду дії сексуального характеру. Потерпілою від цього злочину може бути й особа, яка перебуває з винним в офіційно зареєстрованому або фактичному шлюбі. Якщо особа, яка не досягла 16-річного віку, добровільно бере участь у задоволенні неприродним способом статевої пристрасті чоловіка або жінки, то дії винного можуть кваліфікуватись за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст.156 КК] за ст.156 (розбещення неповнолітніх) або [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 155] (Статеві зносини з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку, якщо вчинені повнолітньою особою).  


'''Об’єктивна сторона злочину'''  полягає у задоволенні статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи. Фізичним насильством, передбаченим диспозицією [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статті 153 ККУ], слід вважати умисний зовнішній негативний вплив на організм потерпілої особи або на її фізичну свободу, вчинений з метою подолання чи попередження опору потерпілої особи або приведення її у безпорадний стан. Такий вплив може виражатись у нанесенні ударів, побоїв, заподіянні тілесних ушкоджень, здавлюванні дихальних шляхів, триманні рук або ніг, обмеженні або позбавленні особистої волі, уведенні в організм потерпілої особи проти її волі наркотичних засобів, психотропних, отруйних, сильнодіючих речовин тощо. Слід зазначити, що нанесення легких тілесних ушкоджень охоплюється диспозиціє ст. 153 ККУ та додаткової кваліфікації не потребує, в інших випадках кваліфікація здійснюється за сукупністю злочинів.
'''Об’єктивна сторона злочину'''  насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом може бути у вигляді: 1) неприродного зв’язку чоловіка із жінкою (зносини per os або per anum); 2) мужолозтва, тобто педерастії чи інших випадків чоловічого гомосексуалізму (наприклад, орогенітального контакту чоловіка з чоловіком - per os); 3) лесбіянства, тобто зносин жінки з жінкою; 4) інших дій, спрямованих на задоволення статевої пристрасті (наприклад, примушування потерпілої особи до мастурбації penis’a). Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом виключає природний статевий акт.
Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 153 ККУ]) слід визнавати вчиненим із застосуванням фізичного насильства і тоді, коли таке насильство застосовувалося не до самої потерпілої особи, а з метою подолання чи попередження її опору до іншої людини, доля якої їй не байдужа (родича, близької особи). В цьому випадку кваліфікація здійснюється за сукупністю відповідних злочинів.
Погрозою застосування фізичного насильства як способу подолання чи попередження опору потерпілої особи слід вважати залякування її застосуванням такого насильства до неї і (або) до іншої людини, доля якої потерпілій не байдужа (родича, близької особи), яке може полягати у висловлюваннях, жестах, демонструванні зброї або предметів, що можуть бути використані для нанесення тілесних ушкоджень, предметів, що імітують зброю, які потерпіла особа сприймає за справжню зброю, чи інших діях.
Погроза застосування фізичного насильства повинна сприйматися потерпілою особою як реальна, тобто у неї має скластись враження, що у разі, якщо вона протидіятиме винній особі або не виконає її вимог, цю погрозу буде реалізовано. Слід мати на увазі, що така погроза може сприйматися потерпілою особою як реальна виходячи з часу, місця та обстановки, що склалася (оточення групою осіб, глухе і безлюдне місце, нічний час, зухвале, грубе і настирливе домагання вступити в статеві зносини чи задовольнити статеву пристрасть неприродним способом тощо).
Інші види погроз, зміст яких не передбачав застосування фізичного насильства до потерпілої особи чи іншої людини (наприклад, погроза знищити або пошкодити майно потерпілої особи чи її родичів, розголосити відомості, що ганьблять їх честь і гідність), не дають підстав розглядати вчинені з використанням таких погроз статеві зносини чи дії сексуального характеру як зґвалтування або насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом.
Стан потерпілої особи слід визнавати безпорадним, коли вона внаслідок малолітнього чи похилого віку, фізичних вад, розладу психічної діяльності, хворобливого або непритомного стану, або з  інших  причин  не  могла  розуміти характеру  та значення вчинюваних з нею дій або не могла чинити опір. При цьому необхідно, щоб винна особа, яка вчиняє зґвалтування чи насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, усвідомлювала (достовірно знала чи припускала), що потерпіла особа перебуває саме у такому стані.
<br />


<u>Злочин визнається закінченим</u> з моменту початку вчинення дії сексуального характеру, спрямованої на задоволення статевої пристрасті. При цьому не вимагається, щоб сексуальний контакт був завершений у фізіологічному розумінні.
Зазначені статеві зв’язки чи інші дії, спрямовані на задоволення статевої пристрасті, мають супроводжуватися фізичним насильством або погрозою його застосування, або використанням безпорадного стану потерпілої особи. Отже, суспільно небезпечне діяння, що скоюється винною особою, складається принаймні із двох дій (складене діяння). Перша - обов’язкова для об’єктивної сторони злочину дія сексуального характеру - це задоволення статевої пристрасті неприродним способом; друга - до-поміжна, але необхідна для вчинення першої - фізичне або психічне насильство або використання безпорадного стану потерпілої особи (можливі випадки поєднання цих дій, коли, наприклад, винна особа від погроз переходить до фізичного насильства).


'''Суб'єктом злочину''' є особа чоловічої або жіночої статі (залежно від змісту вчинюваних дій сексуального характеру), якій виповнилось 14 років. Якщо особа, використовуючи фізичне насильство або погрозу його застосування, бере безпосередню участь у подоланні опору потерпілого або приводить останнього у безпорадний стан і при цьому сама у безпосередній сексуальний контакт з потерпілим не вступає, вона повинна визнаватись співвиконавцем насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом. Дії такого учасника групи кваліфікуються за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 2 ст. 153 КК без посилання на ст. 27 КК.]
Добровільна згода особи на здійснення з нею дій сексуального характеру, описаних у ст. 153 КК, виключає кримінальну відповідальність. Однак, якщо таку добровільну згоду дала потерпіла особа, яка не досягла 16 років, особі, яка вже досягла такого віку, вчинене кваліфікується за ст. 156 КК.


'''Суб'єктивна сторона''' зґвалтування характеризується прямим умислом. Мотиви, не впливаючи на кваліфікацію, можуть бути різними. Це і задоволення статевої пристрасті, і автономні відносно сексуального мотиву спонукання - помста, бажання принизити потерпілу особу або копіювати поведінку інших учасників групи, прагнення сексуального самоствердження, хуліганські спонукання, ревнощі, бажання примусити потерпілу особу одружитись, національна, релігійна ненависть чи ворожнеча тощо.<br />
За конструкцією об’єктивної сторони склад цього злочину формальний, а тому злочин вважається закінченим з моменту початку здійснення певних дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення статевої пристрасті неприродним способом. Тому лише застосування, наприклад, фізичного насильства, спрямованого на задоволення статевої пристрасті, за відсутності початку здійснення дій сексуального характеру з причин, що не залежали від волі винної особи, треба кваліфікувати як незакінчений замах на вчинення злочину (ч. 3 ст. 15 та відповідна частина ст. 153 КК).
Стосовно неповнолітнього та малолітнього віку потерпілої особи і й особливо тяжких наслідків психічне ставлення винного може бути і необережним. Кваліфікуючі ознаки, пов'язані з віком потерпілої особи, інкримінуються винному не лише тоді, коли він знав або допускав, що вчинює насильницький статевий акт з неповнолітньою чи малолітньою особою, а й у тому разі, коли він міг і повинен це передбачити. Неповнолітній або малолітній вік потерпілої особи не може обтяжувати кримінальну відповідальність за зґвалтування, якщо буде доведено, що винний сумлінно помилявся щодо її фактичного віку. При вирішенні цього питання враховується вся сукупність обставин справи, зокрема зовнішні фізичні дані потерпілої особи, її поведінка, знайомство з нею винним, володіння останнім відповідною інформацією.<br />
 
Задоволення статевої пристрасті неприродним способом, на відміну від згвалтування ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 152 ККУ]), не може призвести до зачаття дитини. Тому введення в отвори тіла потерпілої особи різних посторонніх предметів також кваліфікується за [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч.1 ст. 153 ККУ], у випадку, якщо такі діяння були вчиненні з метою задоволення статевої пристрасті.
'''Суб'єктом злочину''' є осудна особа чоловічої або жіночої статі, яка досягла 14-річного віку. При цьому стать безпосереднього виконавця злочину має бути протилежна статі потерпілої особи, Співвиконавцем злочину, учасником групового сексуального насильства може бути особа, яка фізіологічно неспроможна вчинити природний статеви акт, а також особа однакової статі з потерпілим. Стосовно неповнолітнього та малолітнього віку потерпілої особи і й особливо тяжких наслідків психічне ставлення винного може бути і необережним. Кваліфікуючі ознаки, пов'язані з віком потерпілої особи, інкримінуються винному не лише тоді, коли він знав або допускав, що вчинює насильницький статевий акт з неповнолітньою чи малолітньою особою, а й у тому разі, коли він міг і повинен це передбачити.  
Слід зазначити, що суто технічний розподіл ролей, коли один із співучасників тримає жертву, стежить, щоб ніхто не побачив але безпосередньо у зносини з потерпілою особою не вступає, на кваліфікацію не впливає та повинно кваліфікуватись як співучасть за [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 2 ст. 153 ККУ].
 
Зґвалтування або насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом не може вважатися вчиненим повторно,  якщо винна особа, діючи з єдиним злочинним наміром, без перерви  або  без  значної  перерви у часі, вчинила два чи більше насильницьких природних статевих актів або два чи більше актів насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом з однією й тією ж потерпілою особою, тобто за наявності ознак продовжуваного злочину.
'''Суб'єктивна сторона''' здійснюється з прямим умислом та з метою задоволення статевої пристрасті неприродним способом. Мотиви вчинення злочину не обов’язково повинні мати сексуальну мотивацію. Злочин може бути вчинений із помсти чи із хуліганських спонукань. Тому мотиви, як і віддалені цілі (наприклад, таким чином примусити потерпілу особу дати згоду на подальші добровільні природні статеві зв’язки), не є ознаками складу злочину.
У разі вчинення насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом, а потім зґвалтування чи навпаки щодо однієї й тієї ж потерпілої особи, ці злочини кваліфікуються самостійно, причому  останній злочин кваліфікується з урахуванням спеціальної повторності.


== Куди звертатися у разі скоєння злочину ==  
== Куди звертатися у разі скоєння злочину ==