Заміна сторони в цивільному процесі. Процесуальне правонаступництво: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
== Нормативна база == | == Нормативна база == | ||
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] | |||
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-09 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2"Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції"] | |||
== Сторони в цивільному процесі та їх "належність" у судовому процесі == | == Сторони в цивільному процесі та їх "належність" у судовому процесі == | ||
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (ст. 48 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] (далі - ЦПК України).<br> | |||
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (ст. 48 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 | |||
При розгляді справи в суді вважається, що сторони є належними. <br> | При розгляді справи в суді вважається, що сторони є належними. <br> | ||
'''''Належними сторонами''''' в цивільній справі є особи, відносно яких є дані про те, що вони можуть бути суб'єктами спірних матеріальних правовідносин. За положенням ст.105 ЦПК України належний позивач — особа, якій належить право вимоги; належний відповідач — особа, котра повинна відповідати за позовом.<br> | '''''Належними сторонами''''' в цивільній справі є особи, відносно яких є дані про те, що вони можуть бути суб'єктами спірних матеріальних правовідносин. За положенням ст.105 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] належний позивач — особа, якій належить право вимоги; належний відповідач — особа, котра повинна відповідати за позовом.<br> | ||
Обґрунтування належності у осіб процесуальної правосуб'єктності позивача і відповідача покладається на позивача та осіб, які порушують процес на захист прав та інтересів позивача (статті 5, 122 ЦПК). Стаття 137 ЦПК зобов'язує особу, яка порушує процес, зазначити в позовній заяві до суду точну назву позивача і відповідача, їх місце проживання або знаходження, а також викласти обставини, що обґрунтовують вимогу позивача, тобто що право вимоги належить особі, яка вказана позивачем, а обов'язок покладений на особу, зазначену в заяві відповідачем.<br> | Обґрунтування належності у осіб процесуальної правосуб'єктності позивача і відповідача покладається на позивача та осіб, які порушують процес на захист прав та інтересів позивача (статті 5, 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]). Стаття 137 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] зобов'язує особу, яка порушує процес, зазначити в позовній заяві до суду точну назву позивача і відповідача, їх місце проживання або знаходження, а також викласти обставини, що обґрунтовують вимогу позивача, тобто що право вимоги належить особі, яка вказана позивачем, а обов'язок покладений на особу, зазначену в заяві відповідачем.<br> | ||
Під час прийому позовної заяви до розгляду, на основі норм матеріального права, суд визначає чи є сторони належними. Відповідно, позивач і відповідач визнаються належними сторонами, якщо є припущення вважати, що вони є носіями спірного права або охоронюваного законом інтересу.<br /> | Під час прийому позовної заяви до розгляду, на основі норм матеріального права, суд визначає чи є сторони належними. Відповідно, позивач і відповідач визнаються належними сторонами, якщо є припущення вважати, що вони є носіями спірного права або охоронюваного законом інтересу.<br /> | ||
Однак, не завжди справа порушується належним позивачем, а в якості відповідача залучається належний відповідач.<br /> | Однак, не завжди справа порушується належним позивачем, а в якості відповідача залучається належний відповідач.<br /> | ||
| Рядок 21: | Рядок 20: | ||
=== Заміна неналежного відповідача, залучення співвідповідачів === | === Заміна неналежного відповідача, залучення співвідповідачів === | ||
Суд, розглядаючи справу, повинен вирішити питання про правильність визначення процесуальної правосуб'єктності сторін, що позивач є тією заінтересованою стороною, про яку йдеться в п.1 ст.5 ЦПК. І коли буде встановлено, що у справі бере участь неналежна сторона, то суд, керуючись ст. 105 ЦПК, не припиняючи справи, може допустити заміну первісних неналежних позивача чи відповідача належним позивачем чи відповідачем. Таке право суду розглядається в практиці як його обов'язок.<br> | Суд, розглядаючи справу, повинен вирішити питання про правильність визначення процесуальної правосуб'єктності сторін, що позивач є тією заінтересованою стороною, про яку йдеться в п.1 ст.5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]. І коли буде встановлено, що у справі бере участь неналежна сторона, то суд, керуючись ст. 105 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], не припиняючи справи, може допустити заміну первісних неналежних позивача чи відповідача належним позивачем чи відповідачем. Таке право суду розглядається в практиці як його обов'язок.<br> | ||
Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. | Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. | ||
Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій 51 статті [ | Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій 51 статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. | ||
(ст.33 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 | (ст.33 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України])<br /> | ||
== Загальні правила заміни неналежної сторони == | == Загальні правила заміни неналежної сторони == | ||
| Рядок 35: | Рядок 34: | ||
Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.<br> | Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.<br> | ||
Відповідач, замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію судових витрат, здійснених ним внаслідок необґрунтованих дій позивача. Питання про розподіл судових витрат вирішується в ухвалі про заміну неналежного відповідача.<br> | Відповідач, замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію судових витрат, здійснених ним внаслідок необґрунтованих дій позивача. Питання про розподіл судових витрат вирішується в ухвалі про заміну неналежного відповідача.<br> | ||
Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача, та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (п. 8 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-09 Постанови Пленуму | Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача, та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (п. 8 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-09 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції"]).<br /> | ||
== Процесуальне правонаступництво == | == Процесуальне правонаступництво == | ||
Процесуальне правонаступництво, як і заміна неналежної сторони, являє собою зміну суб'єктного складу учасників спору.<br /> | Процесуальне правонаступництво, як і заміна неналежної сторони, являє собою зміну суб'єктного складу учасників спору.<br /> | ||
'''''Процесуальне правонаступництво'''''- це заміна під час провадження у цивільній справі сторін або третіх осіб іншими особами, до яких переходять права та обов'язки у спірних правовідносинах.<br /> | '''''Процесуальне правонаступництво'''''- це заміна під час провадження у цивільній справі сторін або третіх осіб іншими особами, до яких переходять права та обов'язки у спірних правовідносинах.<br /> | ||
Згідно зі статтею 55 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 | Згідно зі статтею 55 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов’язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.<br> | ||
Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов’язкові для нього так само, як вони були обов’язкові для особи, яку він замінив. | Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов’язкові для нього так само, як вони були обов’язкові для особи, яку він замінив. | ||
Залежно від обсягу правонаступництва розрізняють універсальне (повне) і сингулярне (часткове) правонаступництво.<br /> | Залежно від обсягу правонаступництва розрізняють універсальне (повне) і сингулярне (часткове) правонаступництво.<br /> | ||
Універсальне правонаступництво настає у разі смерті громадянина і припинення юридичної особи, а сингулярне – у випадку заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір.<br /> | Універсальне правонаступництво настає у разі смерті громадянина і припинення юридичної особи, а сингулярне – у випадку заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір.<br /> | ||
| Рядок 53: | Рядок 50: | ||
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]] | [[Категорія:Цивільне процесуальне право]] | ||
[[Категорія:Суди]] | |||