Право постійного користування земельною ділянкою: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Перехід права постійного користування земельною ділянкою
Рядок 25: Рядок 25:
'''Статтею 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України], передбачено повноваження органів виконавчої влади,''' органів місцевого самоврядування '''щодо передачі земельних ділянок''' у власність або у користування.<br>
'''Статтею 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України], передбачено повноваження органів виконавчої влади,''' органів місцевого самоврядування '''щодо передачі земельних ділянок''' у власність або у користування.<br>
Відповідно до частини п’ятої ст. 116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України], земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Відповідно до частини п’ятої ст. 116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України], земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
[[Категорія:Земельне право]]
 
== '''Перехід права постійного користування земельною ділянкою''' ==
Спірним залишається питання переходу права постійного землекористування.
 
А саме, чи припиняється право постійного користування земельною ділянкою в разі припинення землекористувача, зокрема в разі реорганізації, перетворення землекористувача, і чи може правонаступник продовжувати користуватися земельною ділянкою. З цього приводу у судовій практиці сформувалось дві позиції:
 
'''Перша позиція''' полягає у тому, що право постійного користування земельною ділянкою припиняється у разі реорганізації землекористувача, оскільки земельне законодавство не передбачає автоматичного переходу права постійного користування до юридичної особи, яка утворилась в процесі реорганізації. Суди приходять до висновку, що це право припиняється з моменту припинення юридичної особи, а правонаступник його не набуває.
 
Відповідно до ч. 2 ст. 92 ЗКУ, визначено виключний перелік осіб, які можуть набувати землю за правом постійного користування. Цей перелік наведено вище. Оскільки більшість правонаступників юридичних осіб до наведеного переліку не відносяться, а тому, до них не може переходити право постійного користування земельною ділянкою в процесі реорганізації.
 
Саме така позиція зазначена у практиці Верховного Суду України. Зокрема, у справі № 918/194/19 (постанова від 21.11.2019) Верховний Суд зазначив, що ''«приписи підпункту «в» ч. 1 ст. 141 ЗКУ слід розуміти таким чином, що припинення права користування земельною ділянкою з підстав припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво, '''є правильним за умови, що правонаступник може набувати відповідне таке право згідно з чинним на час правонаступництва законодавством, тобто у даному випадку, згідно зі ст. 92 ЗКУ''', яка чітко визначає суб’єктів права постійного користування. У випадку ж, '''коли внаслідок реорганізації суб’єкт перестає відповідати встановленим ст. 92 ЗКУ вимогам, набуття ним права постійного користування земельною ділянкою є неможливим в силу прямої вказівки закону'''''».
 
'''Друга позиція''' полягає у тому, що право постійного користування земельною ділянкою не припиняється в разі реорганізації землекористувача, оскільки припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво.
 
У відповідності до ч. 1 ст. 104 ЦКУ в процесі реорганізації всі права та обов’язки ''переходять'' до правонаступників юридичної особи. Таке правонаступництво називають універсальним (або повним, загальним), оскільки правонаступник(и) повністю замінює(ють) собою попередника у всьому обсязі прав і обов’язків останнього. Право постійного користування земельною ділянкою є речовим правом на нерухоме майно. Воно належало реорганізованій юридичній особі, а тому, за загальним правилом, має включатися до обсягу прав, яких набуває правонаступник(и) в процесі реорганізації. Тому '''право постійного користування земельною ділянкою у процесі реорганізації має переходити до правонаступника(ів) юридичної особи'''.
 
Обґрунтовуючи цю позицію, суди часто беруть до уваги, зокрема, такі обставини, як, наприклад, те, що «в установчому документі новоутвореної юридичної особи є пряма вказівка на правонаступництво» (ухвала Вищого адміністративного суду України (ВАСУ) від 16 червня 2015 року у справі № 815/2601/14), або те, що «новоутворена юридична особа має однаковий код ЄДРПОУ, майно, юридичну адресу, що й юридична особа, що припинилася» (постанова ВГСУ від 15 квітня 2014 року у справі № 5004/1264/12).
 
'''Обмеження ч. 2 ст. 92 ЗКУ по колу суб’єктів не застосовуються у випадку переходу до правонаступника права постійного користування земельною ділянкою, яке було раніше набуте його попередником'''.
 
Такий висновок ґрунтується і на рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 у справі № 1-17/2005, в п.5.4 якого зазначено, що поняття «набувають права» за змістом ч. 2 ст. 92 та ч. 1 ст. 116 ЗКУ . . . припускають '''поширення цього поняття лише на випадки первинного отримання земельної ділянки''' із земель державної та комунальної власності підприємствами, установами та організаціями, що належать до державної або комунальної власності, а також громадянами та юридичними особами, які набувають права власності та користування земельними ділянками.
 
До того ж, у п. 5.3 зазначеного рішення Конституційного Суду України вказано, що положення ст.92 ЗКУ '''не обмежують і не скасовують права постійного користування''' земельними ділянками, яке '''набуте''' особами в установлених законодавством випадках станом на 01.01.2002.
 
Вищезазначені рішення судів свідчать про те, що '''до правонаступника(ів) юридичної особи переходить право постійного користування земельною ділянкою на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у реорганізованої юридичної особи.  Право постійного землекористування правонаступник отримує навіть якщо він не відноситься до передбачених ч. 2 ст. 92 ЗКУ осіб'''.
 
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.11.2019 у справі № 906/392/18 міститься посилання на вищенаведені положення рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 у справі № 1-17/2005. Визнаючи за реорганізованою юридичною особою право постійного користування земельною ділянкою, Велика Палата Верховного Суду обґрунтувала своє рішення тим, що «''Колгоспний ринок, який був землекористувачем земельної ділянки згідно з державним актом, змінив назву юридичної особи на Кооперативний ринок. Також здійснено перереєстрацію статуту ринку, при цьому код ЄДРПОУ не змінювався. Фактично, '''Кооперативний ринок був тією ж юридичною особою, якій було видано державний акт на право постійного користування спірною земельною ділянкою'''. Отже, місцева рада безпідставно прийняла рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою».''
 
У справах № 921/710/17-г/6 (постанова від 02.04.2019), № 914/839/18 (постанова від 31.01.2019), № 907/916/17 (постанова від 10.10.2018) Верховний Суд більш радикальний: із посиланням на вищевикладену правову позицію Верховного Суду України, вміщену в постанові від 21.02.2011 у справі № 21-3а11, він зазначив, що «''коли відбувається припинення особи без правонаступництва, то у такому випадку виникають підстави для припинення права користування земельною ділянкою. '''У разі ж реорганізації особи, зміни її організаційно-правової форми чи назви, підстави для припинення права користування земельною ділянкою не виникають'''».''
 
Отже, як бачимо, практика судів у цьому питанні є доволі неоднозначною ''з'' огляду на відсутність чіткої законодавчої регламентації у питанні переходу до реорганізованої юридичної особи права постійного користування землею.
 
[[Категорія:Земельне право]]