Здійснення захисту при продовженні строку досудового розслідування: відмінності між версіями

Valerii.lebid (обговорення | внесок)
Inna.shara (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 36: Рядок 36:


== Підстави продовження строку досудовго розслідування ==
== Підстави продовження строку досудовго розслідування ==
Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2631 4 глави 24 Кримінального процесуального Кодексу]. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:
Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2631 4 глави 24 Кримінального процесуального Кодексу].  
 
При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:


1) двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;
1) двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;
Рядок 51: Рядок 53:
Кримінальний процесуальний кодекс України не '''встановлює підсудність розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування оскільки неможливо визначити, яка ж норма має пріоритет у визначенні підсудності:''' місцезнаходження органу досудового розслідування або місце здійснення досудового розслідування, адже нерідко ці місця відрізняються, особливо у ситуаціях реєстрації органу, до складу якого входить слідчий підрозділ, поза місцем фактичного розташування органу досудового розслідування. Таким чином, у випадку, коли місцезнаходження органу досудового розслідування та місце здійснення досудового розслідування не збігаються, визначити правильну підсудність, використовуючи аналогію, неможливо через відсутність загальної норми КПК стосовно підсудності клопотань, скарг, заяв слідчому судді.
Кримінальний процесуальний кодекс України не '''встановлює підсудність розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування оскільки неможливо визначити, яка ж норма має пріоритет у визначенні підсудності:''' місцезнаходження органу досудового розслідування або місце здійснення досудового розслідування, адже нерідко ці місця відрізняються, особливо у ситуаціях реєстрації органу, до складу якого входить слідчий підрозділ, поза місцем фактичного розташування органу досудового розслідування. Таким чином, у випадку, коли місцезнаходження органу досудового розслідування та місце здійснення досудового розслідування не збігаються, визначити правильну підсудність, використовуючи аналогію, неможливо через відсутність загальної норми КПК стосовно підсудності клопотань, скарг, заяв слідчому судді.


Юридична невизначеність підсудності у цьому випадку спричиняє порушення права на справедливий суд. Адже, враховуючи те, що у справах, які стосуються «кримінального обвинувачення», захист ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод починається з  офіційного повідомлення особі про підозру ([https://precedent.in.ua/2016/04/08/ekle-protyv-federatyvnoj-respublyky/ «Екле проти Німеччини» (Eckle v. Germany), п. 73-75]) або з практичних заходів, як-от обшук, коли така особа вперше суттєво постраждала від «обвинувачення» («Фоті проти Італії» (Foti v. Italy), п. 52-53) то, відповідно, положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#n42 ст. 6 Конвенції] та ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n31 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»] стосовно права особи на повноважний суд поширюються і на розгляд заяв, скарг, клопотань слідчим суддею. Визначити повноважний суд у аспекті слідчого судді у  випадку, який розглядається, неможливо, а  отже, відсутня належна правова процедура продовження строків досудового розслідування слідчим суддею. Відтак, враховуючи, що збирання та перевірка доказів, ініціація та вирішення клопотань стосовно заходів забезпечення кримінального провадження, виконання вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2593 ст. 290 КПК], складання та вручення обвинувального акта мають здійснюватися у межах строків досудового розслідування, '''прийняття таких рішень за такого продовження строку досудового розслідування є незаконним.'''
Юридична невизначеність підсудності у цьому випадку спричиняє порушення права на справедливий суд. Адже, враховуючи те, що у справах, які стосуються «кримінального обвинувачення», захист [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 стаття  6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод] починається з  офіційного повідомлення особі про підозру ([https://precedent.in.ua/2016/04/08/ekle-protyv-federatyvnoj-respublyky/ «Екле проти Німеччини» (Eckle v. Germany), п. 73-75]) або з практичних заходів, як-от обшук, коли така особа вперше суттєво постраждала від «обвинувачення» («Фоті проти Італії» (Foti v. Italy), п. 52-53) то, відповідно, положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#n42 ст. 6 Конвенції] та ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n31 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»] стосовно права особи на повноважний суд поширюються і на розгляд заяв, скарг, клопотань слідчим суддею. Визначити повноважний суд у аспекті слідчого судді у  випадку, який розглядається, неможливо, а  отже, відсутня належна правова процедура продовження строків досудового розслідування слідчим суддею. Відтак, враховуючи, що збирання та перевірка доказів, ініціація та вирішення клопотань стосовно заходів забезпечення кримінального провадження, виконання вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2593 статті 290 КПК], складання та вручення обвинувального акта мають здійснюватися у межах строків досудового розслідування, '''прийняття таких рішень за такого продовження строку досудового розслідування є незаконним.'''
 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2639 Частина 3 ст. 295 КПК] прямо передбачає, що копія клопотання вручається слідчим або прокурором, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування, підозрюваному та його захиснику не пізніше ніж за п’ять днів до дня подання клопотання прокурору, уповноваженому на розгляд питання про продовження строку досудового розслідування. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n6041 Стаття 295-1 КПК], натомість, такої норми не містить, при тому, що таке клопотання розглядається за участю підозрюваного та його захисника. Враховуючи те, що завчасне ознайомлення з цим клопотанням забезпечує можливість сторони захисту вказати на неефективність діяльності слідчого, прокурора, які протягом відведеного законом строку не змогли всебічно, повно дослідити обставини кримінального провадження, а також прийняти необхідні процесуальні рішення, на недоліки форми і змісту клопотання, на недотримання слідчим, прокурором вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n549 ст. 28 КПК] при вчиненні процесуальних дій та прийнятті процесуальних рішень, а у більш широкому контексті — змагальність сторін кримінального провадження, то слід, керуючись [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n458 ч. 6 ст. 9 КПК], визнати, що  підозрюваний, захисник мають право отримати копію клопотання не  пізніше ніж за  п’ять днів до  дня подання клопотання до  слідчого судді. У разі, якщо клопотання не вручається стороні захисту, то  при розгляді його слідчим суддею слід клопотати про відкладення розгляду клопотання та надання достатнього часу для ознайомлення з клопотанням та підготовки заперечень не тільки на [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n458 ч. 6 ст. 9 КПК], а й на [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#n42 ст. 6 Конвенції] у частині права підозрюваного мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту, та відсутність ефективного засобу юридичного захисту стосовно незаконного/необґрунтованого продовження строку досудового розслідування у результаті розгляду клопотання, ураховуючи, що така ухвала слідчого судді не оскаржується.


[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n6041 Частина 9 ст. 295-1 КПК] передбачає, що ухвала слідчого судді, прийнята за  результатами розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування, '''оскарженню не підлягає'''. Проте це не свідчить про те, що немає необхідності намагатися подавати такі апеляційні скарги. Адже '''конституційною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках — на касаційне оскарження судового рішення''', тобто, по суті, передбачено, що загальним правилом є  можливість апеляційного оскарження. Така скарга може бути мотивована посиланнями на практику ЄСПЛ.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2639 Частина 3 статті 295 КПК] прямо передбачає, що копія клопотання вручається слідчим або прокурором, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування, підозрюваному та його захиснику не пізніше ніж за п’ять днів до дня подання клопотання прокурору, уповноваженому на розгляд питання про продовження строку досудового розслідування. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n6041 Стаття 295-1 КПК], натомість, такої норми не містить, при тому, що таке клопотання розглядається за участю підозрюваного та його захисника. Враховуючи те, що завчасне ознайомлення з цим клопотанням забезпечує можливість сторони захисту вказати на неефективність діяльності слідчого, прокурора, які протягом відведеного законом строку не змогли всебічно, повно дослідити обставини кримінального провадження, а також прийняти необхідні процесуальні рішення, на недоліки форми і змісту клопотання, на недотримання слідчим, прокурором вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n549 ст. 28 КПК] при вчиненні процесуальних дій та прийнятті процесуальних рішень, а у більш широкому контексті змагальність сторін кримінального провадження, то слід, керуючись [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n458 ч. 6 ст. 9 КПК], визнати, що  підозрюваний, захисник мають право отримати копію клопотання не  пізніше ніж за  п’ять днів до  дня подання клопотання до  слідчого судді. У разі, якщо клопотання не вручається стороні захисту, то  при розгляді його слідчим суддею слід клопотати про відкладення розгляду клопотання та надання достатнього часу для ознайомлення з клопотанням та підготовки заперечень не тільки на [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n458 ч. 6 ст. 9 КПК], а й на [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#n42 статті 6 Конвенції] у частині права підозрюваного мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту, та відсутність ефективного засобу юридичного захисту стосовно незаконного/необґрунтованого продовження строку досудового розслідування у результаті розгляду клопотання, ураховуючи, що така ухвала слідчого судді '''не оскаржується.'''


[[Категорія:Доробити]]
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n6041 Частина 9 ст. 295-1 КПК] передбачає, що ухвала слідчого судді, прийнята за  результатами розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування, '''оскарженню не підлягає'''. Проте це не свідчить про те, що немає необхідності намагатися подавати такі апеляційні скарги.
'''''Конституційною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках — на касаційне оскарження судового рішення, тобто, по суті, передбачено, що загальним правилом є  можливість апеляційного оскарження. Така скарга може бути мотивована посиланнями на практику ЄСПЛ.'''''
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]