Оскарження рішень третейських судів: відмінності між версіями
Матеріал з WikiLegalAid
мНемає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 25: | Рядок 25: | ||
Відповідно до частини першої статті [https://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/93/96-%D0%B2%D1%80 26 Закону України "Про режим іноземного інвестування"] (спори між іноземними інвесторами і державою з питань державного регулювання іноземних інвестицій та діяльності підприємств з іноземними інвестиціями підлягають розгляду в судах України, якщо інше не визначено міжнародними договорами України. Усі інші спори підлягають розгляду в судах України або за домовленістю сторін - у третейських судах, у тому числі за кордоном. | Відповідно до частини першої статті [https://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/93/96-%D0%B2%D1%80 26 Закону України "Про режим іноземного інвестування"] (спори між іноземними інвесторами і державою з питань державного регулювання іноземних інвестицій та діяльності підприємств з іноземними інвестиціями підлягають розгляду в судах України, якщо інше не визначено міжнародними договорами України. Усі інші спори підлягають розгляду в судах України або за домовленістю сторін - у третейських судах, у тому числі за кордоном. | ||
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12?find=1&text=%F2%F0%E5%F2%E5%E9%F1%FC%EA%B3+%F1%F3%E4%E8 ст. п. 11 ч. 1 20 ГПК] господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті; | Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12?find=1&text=%F2%F0%E5%F2%E5%E9%F1%FC%EA%B3+%F1%F3%E4%E8 ст. п. 11 ч. 1 20 ГПК] господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1701-15 Закону України "Про третейські суди"], якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті; | ||
2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; | 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; | ||
| Рядок 42: | Рядок 42: | ||
== Порядок оскарження == | == Порядок оскарження == | ||
Заяви про скасування рішення третейського суду – подається до апеляційного суду за місцем розгляду справи третейським судом. Залежно від предметної та суб’єктної юрисдикції це можуть бути апеляційні загальні суди або апеляційні господарські суди. При цьому за ч. 2 ст. 23 ЦПК України справа розглядається апеляційним судом як судом першої інстанції. Якщо заява подана з порушеннями вимог цієї частини, то 1) згідно п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України чи п. 1 ч. 1ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до підсудності (територіальної інстанційності) іншого суду або 2) згідно п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України чи п.1 ч. 1 ст. 175 ГПК України відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного або, відповідно, господарського судочинства. Відмовляючи у відкритті провадження з підстави неналежної юрисдикції суд повинен роз’яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. | Заяви про скасування рішення третейського суду – подається до апеляційного суду за місцем розгляду справи третейським судом. Залежно від предметної та суб’єктної юрисдикції це можуть бути апеляційні загальні суди або апеляційні господарські суди. При цьому за ч. 2 ст. 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] справа розглядається апеляційним судом як судом першої інстанції. Якщо заява подана з порушеннями вимог цієї частини, то 1) згідно п.1 ч.1 ст. 31 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК] України чи п. 1 ч. 1ст. 31 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК України] суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до підсудності (територіальної інстанційності) іншого суду або 2) згідно п. 1 ч. 1 ст. 186 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] чи п.1 ч. 1 ст. 175 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК України] відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного або, відповідно, господарського судочинства. Відмовляючи у відкритті провадження з підстави неналежної юрисдикції суд повинен роз’яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. | ||
Процедурні вимоги до форми і змісту заяви про скасування рішень третейських судів тотожні вимогам до заяв про оспорювання рішень міжнародних комерційних арбітражів і регламентуються ст. 455 ЦПК України. Важливо правильно вказати назву постійно діючого третейського суду або надати прізвище, ім’я, по-батькові, адреси проживання і місце роботи суддів ad hoc. Причому в статті йдеться про “зазначення складу третейського суду”, що може трактуватися по-різному, але важливо в будь-якому випадку надати максимально ідентифікуючі склад відомості, що крім іншого дозволить звернути увагу на колегіальнисть чи одноособовість винесення рішення третейським судом. Для інституційних третейських судів в якості найменування повинно вказуватися її офіційне найменування відповідно до законодавства про державну реєстрацію та установчих документів. Вищеназвана інформація необхідна для можливості подальшої ідентифікації в компетентному суді осіб, які беруть участь у справі зі сторонами третейського чи арбітражного розгляду. | Процедурні вимоги до форми і змісту заяви про скасування рішень третейських судів тотожні вимогам до заяв про оспорювання рішень міжнародних комерційних арбітражів і регламентуються ст. 455 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК] України. Важливо правильно вказати назву постійно діючого третейського суду або надати прізвище, ім’я, по-батькові, адреси проживання і місце роботи суддів ad hoc. Причому в статті йдеться про “зазначення складу третейського суду”, що може трактуватися по-різному, але важливо в будь-якому випадку надати максимально ідентифікуючі склад відомості, що крім іншого дозволить звернути увагу на колегіальнисть чи одноособовість винесення рішення третейським судом. Для інституційних третейських судів в якості найменування повинно вказуватися її офіційне найменування відповідно до законодавства про державну реєстрацію та установчих документів. Вищеназвана інформація необхідна для можливості подальшої ідентифікації в компетентному суді осіб, які беруть участь у справі зі сторонами третейського чи арбітражного розгляду. | ||
Оригінал рішення третейського суду або належним чином завірена копії, для інституційного третейського суду вона може бути посвідчена головою постійно діючого третейського суду, а щодо рішення ad hoc – має бути нотаріально завірена. Законом передбачено подання оригіналу третейської угоди, або належним чином завірена її копія і це є абсолютно логічним – саме з неї можна зрозуміти обсяг третейського застереження та межі компетенції третейських суддів, а також питання про права та обов’язки осіб, які не брали участі у справі. Необхідно зазначити дату отримання особою, яка звертається із заявою, рішення третейського суду, яке оскаржується (оспорюється). Якщо позивачем не додержані ці вимоги, то заява залишається без руху із визначенням її недоліків на строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. | Оригінал рішення третейського суду або належним чином завірена копії, для інституційного третейського суду вона може бути посвідчена головою постійно діючого третейського суду, а щодо рішення ad hoc – має бути нотаріально завірена. Законом передбачено подання оригіналу третейської угоди, або належним чином завірена її копія і це є абсолютно логічним – саме з неї можна зрозуміти обсяг третейського застереження та межі компетенції третейських суддів, а також питання про права та обов’язки осіб, які не брали участі у справі. Необхідно зазначити дату отримання особою, яка звертається із заявою, рішення третейського суду, яке оскаржується (оспорюється). Якщо позивачем не додержані ці вимоги, то заява залишається без руху із визначенням її недоліків на строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. | ||
