Поновлення строків позовної давності в цивільному судочинстві: відмінності між версіями

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]  

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]  

== Поняття позовної давності ==

'''Позовна давність''' - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність надає потерпілій особі чітко визначений, але цілком достатній строк для захисту свого права. Цей строк покликаний сприяти усуненню невизначеності у відносинах учасників цивільно-правового обороту, оскільки за відсутності позовної давності потерпіла особа могла б скільки завгодно утримувати боржника під загрозою застосування заходів державно-примусового впливу, не вдаючись при цьому до реалізації свого інтересу. Встановлення строку позовної давності не тільки спонукає особу, права чи охоронювані інтереси якої порушено, до звернення до суду, а й служить інтересам іншої сторони, встановлюючи часові межі такого звернення, сприяє стабільності правопорядку в цілому.<br>Сплив строку позовної давності є підставою для відмови в позові.

== Види позовної давності ==

'''Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:'''

* про стягнення неустойки (штрафу, пені);

* про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації.

* про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.

== Початок перебігу позовної давності ==

'''Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.'''

<br>За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

<br>За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

== Зупинення перебігу позовної давності ==

===== Перебіг позовної давності зупиняється: =====

# у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини;

# якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.

== Поновлення строку позовної давності ==

Поновлення строку позовної давності полягає в тому, що суд, визнавши, що строк пропущено з поважної причини, поновлює перебіг строку позовної давності.

Важливо знати, що позовна давність застосовується судом тільки за заявою сторони у спорі.

== Підстави для поновлення строку позовної давності ==

Особа, яка пропустила строки позовної давності, повинна чітко викласти причини такого пропуску у своїй заяві та аргументувати їх.

# протиправних дій інших осіб та ін.

Також вагомою підставою для поновлення строку позовної давності є те,  що  особа довідалася про порушення свого права або про особу, яка його порушила, після спливу загального або спеціального строку позовної давності. Такі обставини мають бути викладені у заяві про поновлення строків позовної давності із посиланням на доказову базу.

== Наслідки спливу позовної давності ==

===== Важливо звернути увагу на наслідки спливу позовної давності: =====

# ''Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові''.

# ''Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту''.

== Вимоги, на які позовна давність не поширюється ==

'''Позовна давність не поширюється:'''

* на вимогу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву, стосовно виконання зобов'язань, що випливають із Закону України "Про державний матеріальний резерв";

* на вимогу про визнання недійсним правочину, предметом якого є відчуження гуртожитку як об’єкта нерухомого майна та/або його частини, на який поширюється дія Закону України"Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", про визнання недійсним свідоцтва про право власності на такий гуртожиток як об’єкт нерухомого майна та/або його частини, про визнання недійсним акта передачі такого гуртожитку як об’єкта нерухомого майна та/або його частини до статутного капіталу (фонду) товариства (організації), створеного у процесі приватизації (корпоратизації) колишніх державних (комунальних) підприємств.

[[Категорія:Інші питання цивільного права]]

[[Категорія:Суди]]