Розірвання трудового договору у зв'язку із втратою довіри: відмінності між версіями
Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
== Умови розірвання трудового договору у зв’язку із втратою довіри == | == Умови розірвання трудового договору у зв’язку із втратою довіри == | ||
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пункту 2 статті 41 Кодексу законів про працю України], підставою для [[ | Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пункту 2 статті 41 Кодексу законів про працю України], підставою для [[Порядок розірвання трудового договору|розірвання трудового договору і ініціативи власника або уповноваженого ним органу]] можуть бути винні дії працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу. | ||
За цією підставою можуть бути звільнені працівники, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності. | За цією підставою можуть бути звільнені працівники, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності. | ||
Розірвання трудового договору за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України] можливе за таких умов: | Розірвання трудового договору за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України] можливе за таких умов: | ||
| Рядок 61: | Рядок 61: | ||
== Втрата довіри до працівника з боку власника або уповноваженого їм органу == | == Втрата довіри до працівника з боку власника або уповноваженого їм органу == | ||
Переліку дій працівника, що можуть бути підставою для втрати довіри, законодавство не наводить, а тому це питання залишається на розсуд роботодавця. Критерієм визначення дій, що можуть бути підставою для втрати довір’я, є вчинення працівником правопорушень з корисливих мотивів та професійна недбалість, що може створити загрозу цінностям, обслуговуваним працівником. Підставою для втрати довіри є використання працівником ввіреного йому для безпосереднього обслуговування майна в особистих цілях. Простіше за все довести обгрунтованість звільнення за пунктом 2 статті 41 КЗпП у випадку пошкодження чи знищення працівником цінностей, вчинення розкрадання, недотримання правил зберігання матеріальних цінностей. <br /> | Переліку дій працівника, що можуть бути підставою для втрати довіри, законодавство не наводить, а тому це питання залишається на розсуд роботодавця. Критерієм визначення дій, що можуть бути підставою для втрати довір’я, є вчинення працівником правопорушень з корисливих мотивів та професійна недбалість, що може створити загрозу цінностям, обслуговуваним працівником. Підставою для втрати довіри є використання працівником ввіреного йому для безпосереднього обслуговування майна в особистих цілях. Простіше за все довести обгрунтованість звільнення за пунктом [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 2 статті 41 КЗпП] у випадку пошкодження чи знищення працівником цінностей, вчинення розкрадання, недотримання правил зберігання матеріальних цінностей. <br /> | ||
КЗпП не вимагає повторюваності таких дій, тобто одного інциденту достатньо для звільнення.<br /> | [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 КЗпП] не вимагає повторюваності таких дій, тобто одного інциденту достатньо для звільнення.<br /> | ||
== Порядок дій, що передують звільненню == | == Порядок дій, що передують звільненню == | ||
При розгляді справ про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктами [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 2 і 3 ст.41 КЗпП], судам слід враховувати, що розірвання трудового договору з цих підстав не є заходом [[Дисциплінарна відповідальність працівників|дисциплінарного стягнення]] і тому вимоги [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статей 148, 149 КзпП] про строк і порядок застосування дисциплінарних стягнень на ці випадки не поширюються. Разом з тим при вирішенні справ про звільнення з цих підстав суди мають брати до уваги відповідно час, що пройшов з моменту вчинення винних дій чи аморального проступку, наступну поведінку працівника і інші конкретні обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.<br /> | При розгляді справ про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктами [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 2 і 3 ст.41 КЗпП], судам слід враховувати, що розірвання трудового договору з цих підстав не є заходом [[Дисциплінарна відповідальність працівників|дисциплінарного стягнення]] і тому вимоги [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статей 148, 149 КзпП] про строк і порядок застосування дисциплінарних стягнень на ці випадки не поширюються. Разом з тим при вирішенні справ про звільнення з цих підстав суди мають брати до уваги відповідно час, що пройшов з моменту вчинення винних дій чи аморального проступку, наступну поведінку працівника і інші конкретні обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.<br /> | ||
| Рядок 81: | Рядок 81: | ||
Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір '''<big>не пізніш як через місяць</big>''' з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).<br /> | Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір '''<big>не пізніш як через місяць</big>''' з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).<br /> | ||
Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті. | Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 частина перша цієї статті]) розглядає спір по суті. | ||
[[Категорія: Розірвання трудового договору, звільнення]] | [[Категорія: Розірвання трудового договору, звільнення]] | ||
[[Категорія:Трудове право]] | |||
[[Категорія:Трудові спори]] | |||
