Акредитив: відмінності між версіями
Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 102: | Рядок 102: | ||
== Розрахунки за акредитивом == | == Розрахунки за акредитивом == | ||
За розрахунків акредитивами виникають економічні відносини між чотирма такими суб'єктами: | За розрахунків акредитивами виникають економічні відносини між чотирма такими суб'єктами: | ||
* заявник акредитива – платник, який звернувся до банку, що його обслуговує, для відкриття акредитива; | |||
* банк-емітент – банк платника, що відкриває акредитив своєму клієнтові; | |||
* бенефіціар – юридична особа, на користь якої виставлений акредитив (продавець, виконавець робіт або послуг тощо); | |||
* виконуючий банк – банк бенефіціара або інший банк, що за дорученням банку-емітента виконує акредитив.<br> | |||
Найпоширенішим є акредитив, що має товарний характер. Він набув популярності завдяки виконанню трьох основних функцій цього фінансового інструменту – розрахункової, забезпечувальної та кредитної. | Найпоширенішим є акредитив, що має товарний характер. Він набув популярності завдяки виконанню трьох основних функцій цього фінансового інструменту – розрахункової, забезпечувальної та кредитної. | ||
Розрахунок з використанням акредитива: 1 – покупець доручає банку, що його обслуговує, відкрити акредитив; 2 – банк покупця відкриває акредитив; 3 – банк покупця повідомляє покупця про відкриття акредитива; 4 – банк покупця повідомляє банк постачальника про відкриття акредитива постачальнику на конкретну суму; 5 – банк постачальника повідомляє постачальника про відкриття акредитива; 6 – відвантаження товару; 7 – покупець повідомляє банк про виконання умови акредитива, тобто дає наказ на розкриття акредитива; 8 – банк покупця переказує банку постачальника суму коштів з акредитива; 9 – банк постачальника зараховує кошти на рахунок постачальника; 10 – банк постачальника повідомляє про це свого клієнта | Розрахунок з використанням акредитива: 1 – покупець доручає банку, що його обслуговує, відкрити акредитив; 2 – банк покупця відкриває акредитив; 3 – банк покупця повідомляє покупця про відкриття акредитива; 4 – банк покупця повідомляє банк постачальника про відкриття акредитива постачальнику на конкретну суму; 5 – банк постачальника повідомляє постачальника про відкриття акредитива; 6 – відвантаження товару; 7 – покупець повідомляє банк про виконання умови акредитива, тобто дає наказ на розкриття акредитива; 8 – банк покупця переказує банку постачальника суму коштів з акредитива; 9 – банк постачальника зараховує кошти на рахунок постачальника; 10 – банк постачальника повідомляє про це свого клієнта.<br> | ||
До поширених фінансових інструментів у зовнішньоекономічних операціях належить також резервний акредитив. Резервний акредитив є універсальним інструментом забезпечення платежу. За економічним змістом він подібний до банківських гарантій і поручительств. Проте останні надаються на підставі національного законодавства, а резервні акредитиви – на основі Уніфікованих правил, тому в зовнішньоекономічній діяльності здебільшого використовують саме ці інструменти. Зазначимо найтиповіші ситуації, а саме тоді, коли: | До поширених фінансових інструментів у зовнішньоекономічних операціях належить також резервний акредитив. Резервний акредитив є універсальним інструментом забезпечення платежу. За економічним змістом він подібний до банківських гарантій і поручительств. Проте останні надаються на підставі національного законодавства, а резервні акредитиви – на основі Уніфікованих правил, тому в зовнішньоекономічній діяльності здебільшого використовують саме ці інструменти. Зазначимо найтиповіші ситуації, а саме тоді, коли: | ||
# обсягу обігових коштів покупця цілком достатньо для своєчасної оплати товарів, однак постачальник наполягає на використанні безпечнішої, ніж переказ, форми розрахунків. У такому випадку сторони можуть домовитися про платежі за зовнішньоекономічним договором на умовах комерційного кредиту за допомогою векселів, виписаних на продавця, або шляхом переказу на умовах кредиту за відкритим рахунком; | |||
# витрати імпортера на відкриття товарного акредитива виявляються невиправдано високими; | |||
# потрібно підсилити гарантованість платежу. Як забезпечення виставляється акредитив, що покриває одне або два відвантаження. Якщо покупець вчасно розраховується за зовнішньоекономічним договором, резервний акредитив не використовується. Якщо ж він не з власної ініціативи не розрахується за певну партію товару, продавець може звернутися до банку з вимогою здійснити платіж чи оформити векселі за резервним акредитивом. | |||
[[Категорія: Фінансове право]] | [[Категорія: Фінансове право]] | ||
[[Категорія: Банківське право]] | [[Категорія: Банківське право]] | ||
[[Категорія: Господарське право]] | [[Категорія: Господарське право]] | ||
