Порушення зобов'язання.Відповідальність: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Dmytro.perepelytsia (обговорення | внесок)
Dmytro.perepelytsia (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 43: Рядок 43:


=== Відповідальність боржника за дії інших осіб ===
=== Відповідальність боржника за дії інших осіб ===
Боржник ''відповідає'' за порушення зобов'язання іншими особами, на яких було покладено його виконання (стаття 528 ЦКУ), якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосереднього виконавця. Так, відповідно до частини статті 1092 ЦКУ, якщо для виконання переказу грошових коштів на рахунок, визначений у дорученні клієнта, банк платника залучає інший банк (виконуючий банк), у разі невиконання або неналежного виконання платіжного доручення у зв'язку з порушенням правил розрахункових операцій виконуючим банком відповідальність може бути покладена судом на цей банк.
Боржник ''відповідає'' за порушення зобов'язання іншими особами, на яких було покладено його виконання (стаття 528 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ]), якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосереднього виконавця. Так, відповідно до частини статті 1092 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ], якщо для виконання переказу грошових коштів на рахунок, визначений у дорученні клієнта, банк платника залучає інший банк (виконуючий банк), у разі невиконання або неналежного виконання платіжного доручення у зв'язку з порушенням правил розрахункових операцій виконуючим банком відповідальність може бути покладена судом на цей банк.


=== Відповідальність за невиконання обов'язку передати річ, визначену індивідуальними ознаками ===
=== Відповідальність за невиконання обов'язку передати річ, визначену індивідуальними ознаками ===
Рядок 51: Рядок 51:


=== Субсидіарна відповідальність ===
=== Субсидіарна відповідальність ===
Договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи (стаття 619 ЦКУ).<br />
Договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи (стаття 619 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ]).<br />
'''''Субсидіарна відповідальність''''' - додаткова відповідальність осіб, які разом із боржником відповідають у випадках, передбачених законом або договором. До пред'явлення вимоги особі, яка несе субсидіарна відповідальність, кредитор повинен пред'явити вимогу до основного боржника (наприклад, відповідно до частини другої статті 1179 ЦКУ, у разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.).<br />
'''''Субсидіарна відповідальність''''' - додаткова відповідальність осіб, які разом із боржником відповідають у випадках, передбачених законом або договором. До пред'явлення вимоги особі, яка несе субсидіарна відповідальність, кредитор повинен пред'явити вимогу до основного боржника (наприклад, відповідно до частини другої статті 1179 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ], у разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.).<br />
Пред'явлення кредитором вимоги до додаткового (субсидіарного) боржника можливе в двох випадках: <br />
Пред'явлення кредитором вимоги до додаткового (субсидіарного) боржника можливе в двох випадках: <br />
# якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора, незалежно з якої причини він надав таку відмову;  
# якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора, незалежно з якої причини він надав таку відмову;  
Рядок 59: Рядок 59:
   
   
=== Відповідальність за порушення грошового зобов’язання ===
=== Відповідальність за порушення грошового зобов’язання ===
'''''Грошове зобов'язання''''' – це зобов'язання по сплаті певної грошової суми, яке повинно припинятися шляхом його належного виконання. Стаття 625 ЦКУ встановлює, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. <br />
'''''Грошове зобов'язання''''' – це зобов'язання по сплаті певної грошової суми, яке повинно припинятися шляхом його належного виконання. Стаття 625 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] встановлює, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. <br />
Особливістю застосування статті 625 ЦКУ України є можливість зобов'язати боржника у разі невиконання ним свого грошового зобов'язання (за договором кредиту, іпотеки, позики тощо) сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.<br />
Особливістю застосування статті 625 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] України є можливість зобов'язати боржника у разі невиконання ним свого грошового зобов'язання (за договором кредиту, іпотеки, позики тощо) сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.<br />
Відсутність вини, як правило, звільняє особу - порушника зобов'язання від відповідальності. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника.
Відсутність вини, як правило, звільняє особу - порушника зобов'язання від відповідальності. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника.


==== Одночасне стягнення штрафу та пені за прострочення грошового зобов'язання ====
==== Одночасне стягнення штрафу та пені за прострочення грошового зобов'язання ====
Відповідно до частини першої статті 546, статті 549 ЦКУ зобов’язання забезпечується, зокрема, [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F:_%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B0,_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%BA%D0%B0,_%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D1%8F неустойкою], яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою чи іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов’язання. <br />
Відповідно до частини першої статті 546, статті 549 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] зобов’язання забезпечується, зокрема, [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F:_%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B0,_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%BA%D0%B0,_%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D1%8F неустойкою], яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою чи іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов’язання. <br />
Аналіз судової практики показав, що суди здебільшого приймають рішення про одночасне стягнення штрафу та пені за позовами банківських установ до фізичних осіб про стягнення заборгованості за кредитними договорами. Підставами одночасного стягнення є зміст укладених договорів, положеннями яких це прямо передбачено. Такі умови стягнення передбачені у договорах банків ПАТ КБ "Приватбанк", ПАТ КБ "Надра", ПАТ "Раффайзен банк Аваль" тощо.
Аналіз судової практики показав, що суди здебільшого приймають рішення про одночасне стягнення штрафу та пені за позовами банківських установ до фізичних осіб про стягнення заборгованості за кредитними договорами. Підставами одночасного стягнення є зміст укладених договорів, положеннями яких це прямо передбачено. Такі умови стягнення передбачені у договорах банків ПАТ КБ "Приватбанк", ПАТ КБ "Надра", ПАТ "Раффайзен банк Аваль" тощо.