Засоби забезпечення виконання зобов'язань: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
ВізуальнийВікірозмітка
Maryna.shapoval (обговорення | внесок)
approve
513 редагувань
мНемає опису редагування
Olena.osadcha (обговорення | внесок)
approve
158 редагувань
Немає опису редагування
Рядок 8: Рядок 8:
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0014600-13 Постанова Вищого господарського суду від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань"]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0014600-13 Постанова Вищого господарського суду від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань"]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-12 Постанова Вищого спеціалізованого суду від 30.03.2012 № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин"]  
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-12 Постанова Вищого спеціалізованого суду від 30.03.2012 № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин"]  
== Поняття та види забезпечення виконання зобов'язань ==
== Поняття та види забезпечення виконання зобов'язань ==
'''Засоби забезпе­чення виконання зобов'язань'''- це додаткові забезпе­чувальні заходи, які мають спеціальний (додатковий) харак­тер і дають можливість досягнути виконання незалежно від того, чи заподіяні кредиторові збитки і чи є у боржника майно, на яке можна звернути стягнення за виконавчими доку­ментами.'''<br>
'''Засоби забезпе­чення виконання зобов'язань'''- це додаткові забезпе­чувальні заходи, які мають спеціальний (додатковий) харак­тер і дають можливість досягнути виконання незалежно від того, чи заподіяні кредиторові збитки і чи є у боржника майно, на яке можна звернути стягнення за виконавчими доку­ментами.'''<br>
Рядок 18: Рядок 19:
* застава;
* застава;
* притримання;
* притримання;
* право довірчої власності.
== Поняття неустойки та її особливості ==
== Поняття неустойки та її особливості ==
'''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2793#n2793 Неустойка]''' - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.<br />
'''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2793#n2793 Неустойка]''' - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.<br />
Рядок 29: Рядок 32:
* сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі;
* сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі;
* сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
* сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
=== Види неустойки ===
=== Види неустойки ===
'''''Залежно від джерела встановлення неустойка поділяє­ться на:'''''
'''''Залежно від джерела встановлення неустойка поділяє­ться на:'''''
Рядок 63: Рядок 67:
* до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання;
* до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання;
* до кожного з кількох поручителів, які виконали зобов'язання, забезпечене порукою, переходять права кредитора у розмірі частини обов'язку, що виконана ним.
* до кожного з кількох поручителів, які виконали зобов'язання, забезпечене порукою, переходять права кредитора у розмірі частини обов'язку, що виконана ним.
=== Припинення поруки ===
=== Припинення поруки ===
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 559 ЦКУ] порука припиняється у таких випадках:
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 559 ЦКУ] порука припиняється у таких випадках:
Рядок 68: Рядок 73:
* порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем;
* порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем;
* порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника;
* порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника;
* порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред’явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом;
* порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор '''протягом трьох років''' з дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить позову до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред’явить позову до поручителя протягом '''трьох років''' з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом;
* гарант має право на оплату послуг, наданих ним боржникові.
* гарант має право на оплату послуг, наданих ним боржникові.
== Поняття гарантії та зміст гарантії ==
== Поняття гарантії та зміст гарантії ==
За гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 560 ЦКУ]).
За гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 560 ЦКУ]).
Рядок 82: Рядок 88:
* кредитор не може передавати іншій особі право вимоги до гаранта, якщо інше не встановлено гарантією;
* кредитор не може передавати іншій особі право вимоги до гаранта, якщо інше не встановлено гарантією;
* обов'язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію. У разі порушення гарантом свого обов'язку його відповідальність перед кредитором не обмежується сумою, на яку видано гарантію, якщо інше не встановлено у гарантії.
* обов'язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію. У разі порушення гарантом свого обов'язку його відповідальність перед кредитором не обмежується сумою, на яку видано гарантію, якщо інше не встановлено у гарантії.
=== Строк дії гарантії ===  
=== Строк дії гарантії ===  
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Стаття 561 ЦКУ] врегульовує строк дії гарантії, а саме:
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Стаття 561 ЦКУ] врегульовує строк дії гарантії, а саме:
Рядок 100: Рядок 107:
* гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником;
* гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником;
* гарант не має права на зворотну вимогу (регрес) до боржника у разі, якщо сума, сплачена гарантом кредиторові, не відповідає умовам гарантії, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.
* гарант не має права на зворотну вимогу (регрес) до боржника у разі, якщо сума, сплачена гарантом кредиторові, не відповідає умовам гарантії, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.
=== Припинення гарантії ===
=== Припинення гарантії ===
'''''Зобов'язання гаранта перед кредитором припиняється у разі:'''''
'''''Зобов'язання гаранта перед кредитором припиняється у разі:'''''
Рядок 106: Рядок 114:
* відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов'язків за гарантією.
* відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов'язків за гарантією.
Гарант, якому стало відомо про припинення гарантії, повинен негайно повідомити про це боржника ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 568 ЦКУ]).
Гарант, якому стало відомо про припинення гарантії, повинен негайно повідомити про це боржника ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 568 ЦКУ]).
== Поняття та значення завдатку ==
== Поняття та значення завдатку ==
=== Поняття завдатку ===
=== Поняття завдатку ===
Рядок 115: Рядок 124:
Сторона, винна у порушенні зобов'язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором.
Сторона, винна у порушенні зобов'язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором.
У разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.
У разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.
== Поняття та особливості застави ==
== Поняття та особливості застави ==
=== Поняття застави ===
=== Поняття застави ===
Рядок 128: Рядок 138:
* якщо предмет застави не підлягає обов'язковому страхуванню, він може бути застрахований за згодою сторін на погоджену суму;
* якщо предмет застави не підлягає обов'язковому страхуванню, він може бути застрахований за згодою сторін на погоджену суму;
* наступна застава майна, що вже заставлене, допускається, якщо інше не встановлено попереднім договором застави або законом. Наступна застава майна не припиняє право застави попереднього заставодержателя.
* наступна застава майна, що вже заставлене, допускається, якщо інше не встановлено попереднім договором застави або законом. Наступна застава майна не припиняє право застави попереднього заставодержателя.
=== Окремі види застави ===
=== Окремі види застави ===
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Стаття 575 ЦКУ] виділяє такі окремі види застави :
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Стаття 575 ЦКУ] виділяє такі окремі види застави :
Рядок 133: Рядок 144:
* закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом - у володіння третій особі;  
* закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом - у володіння третій особі;  
* правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.  
* правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.  
=== Предмет застави ===  
=== Предмет застави ===  
* предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення;
* предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення;
Рядок 155: Рядок 167:
* у разі ліквідації юридичної особи-заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою;
* у разі ліквідації юридичної особи-заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою;
* у разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі;
* у разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі;
* якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя.
* якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя;
* у разі схвалення судом відповідно до законодавства про банкрутство плану санації чи реструктуризації боргів боржника за основним зобов’язанням, якщо він відмінний від заставодавця, заставодержатель, який голосував проти схвалення плану санації юридичної особи чи плану реструктуризації боргів боржника - фізичної особи, набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов’язання, забезпеченого заставою.
 
Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.<br />
Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.<br />
'''''Реалізація предмета застави ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 591 ЦКУ]):'''''
'''''Реалізація предмета застави ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 591 ЦКУ]):'''''
Рядок 162: Рядок 176:
* якщо публічні торги оголошено такими, що не відбулися, предмет застави може бути за згодою заставодержателя та заставодавця переданий у власність заставодержателя за початковою ціною, якщо інше не встановлено договором або законом;
* якщо публічні торги оголошено такими, що не відбулися, предмет застави може бути за згодою заставодержателя та заставодавця переданий у власність заставодержателя за початковою ціною, якщо інше не встановлено договором або законом;
* якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника в порядку черговості відповідно до статті ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 112 ЦКУ]), якщо інше не встановлено договором або законом.
* якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника в порядку черговості відповідно до статті ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 112 ЦКУ]), якщо інше не встановлено договором або законом.
=== Договір застави ===
=== Договір застави ===
'''''Сторони у договорі застави ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 583 ЦКУ])'''''
'''''Сторони у договорі застави ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 583 ЦКУ])'''''
Рядок 167: Рядок 182:
* заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.
* заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.
'''''Зміст договору застави ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 584 ЦКУ])'''''
'''''Зміст договору застави ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 584 ЦКУ])'''''
У договорі застави визначаються суть, розмір і строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору.
У договорі застави визначаються суть, розмір і строк (термін) виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, тa (або) посилання на договір чи інший правочин, яким встановлено основне зобов’язання, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору.
 
Опис предмета застави у договорі застави може бути поданий у загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо).
Опис предмета застави у договорі застави може бути поданий у загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо).
Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення, крім випадків, установлених законом.<br />
Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення, крім випадків, установлених законом.<br />
Рядок 188: Рядок 204:
* у разі порушення заставодавцем правил про розпоряджання предметом застави;
* у разі порушення заставодавцем правил про розпоряджання предметом застави;
* в інших випадках, встановлених договором.
* в інших випадках, встановлених договором.
=== Припинення права застави ===
=== Припинення права застави ===
'''''Право застави припиняється у разі ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 593 ЦКУ]):'''''
'''''Право застави припиняється у разі ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 593 ЦКУ]):'''''
Рядок 197: Рядок 214:
У разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані.
У разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані.
У разі припинення права застави внаслідок виконання забезпеченого заставою зобов'язання заставодержатель, у володінні якого перебувало заставлене майно, зобов'язаний негайно повернути його заставодавцеві.
У разі припинення права застави внаслідок виконання забезпеченого заставою зобов'язання заставодержатель, у володінні якого перебувало заставлене майно, зобов'язаний негайно повернути його заставодавцеві.
== Зміст та особливості притримання ==
== Зміст та особливості притримання ==
=== Право притримання ===
=== Право притримання ===
Рядок 203: Рядок 221:
Кредитор має право притримати річ у себе також у разі, якщо права на неї, які виникли після передачі речі у володіння кредитора, набула третя особа.
Кредитор має право притримати річ у себе також у разі, якщо права на неї, які виникли після передачі речі у володіння кредитора, набула третя особа.
Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження притриманої речі несе кредитор, якщо інше не встановлено законом.
Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження притриманої речі несе кредитор, якщо інше не встановлено законом.
Припинення основного зобов’язання внаслідок ліквідації боржника - юридичної особи, яка виступає боржником у такому зобов’язанні, не припиняє права застави (іпотеки) на майно, передане в заставу боржником та/або майновим поручителем такого боржника, якщо заставодержатель до ліквідації боржника - юридичної особи реалізував своє право щодо звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) шляхом подання позову або пред’явлення вимоги.
=== Обов'язки кредитора, який притримує річ у себе ===
=== Обов'язки кредитора, який притримує річ у себе ===
Відповіднодо [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 595 ЦКУ], кредитор зобов'заний:
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 595 ЦКУ], кредитор зобов'заний:
* кредитор, який притримує річ у себе, зобов'язаний негайно повідомити про це боржника;
* кредитор, який притримує річ у себе, зобов'язаний негайно повідомити про це боржника;
* кредитор відповідає за втрату, псування або пошкодження речі, яку він притримує в себе, якщо втрата, псування або пошкодження сталися з його вини;
* кредитор відповідає за втрату, псування або пошкодження речі, яку він притримує в себе, якщо втрата, псування або пошкодження сталися з його вини;
Рядок 212: Рядок 233:
* боржник, річ якого кредитор притримує, має право розпорядитися нею, повідомивши набувача про притримання речі і права кредитора.
* боржник, річ якого кредитор притримує, має право розпорядитися нею, повідомивши набувача про притримання речі і права кредитора.
Вимоги кредитора, який притримує річ у себе, задовольняються з її вартості відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 591 ЦКУ].
Вимоги кредитора, який притримує річ у себе, задовольняються з її вартості відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 591 ЦКУ].
== Право довірчої власності ==
Відповідно до статті 597<sup>-1</sup> [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] за договором про встановлення довірчої власності одна сторона (довірчий засновник) передає майно другій стороні (довірчому власнику) на праві довірчої власності для забезпечення зобов’язання боржника за кредитним договором, договором позики.
Право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов’язань  є різновидом права власності на майно, за яким кредитор, який отримав майно у довірчу власність (довірчий власник), не має права самостійно відчужувати таке майно, крім як для звернення стягнення на нього, а також викупу його для суспільних потреб у порядку, встановленому законом.
З моменту встановлення довірчої власності право власності особи, яка передала своє майно у довірчу власність, припиняється.
'''Об'єкти довірчої власності:'''
* майно, яке може бути відчужено і на яке може бути звернено стягнення.
'''Не може бути об'єктом довірчої власності:''' 
* цінні папери та корпоративні права, якщо законом не встановлено інше;
* режим довірчої власності не поширюється на плоди, продукцію та доходи, одержані від використання об’єкта довірчої власності, якщо інше не зазначено у договорі про встановлення довірчої власності.
Довірча власність виникає на підставі договору, укладеного у письмовій формі (597<sup>-3</sup> [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ]). Договір про встановлення довірчої власності на нерухоме майно укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
=== Сторони договору ===
Сторони договору:
* довірчий засновник. Довірчим засновником може бути боржник за основним зобов’язанням та/або інша особа, яка передає своє майно у довірчу власність з метою забезпечення виконання зобов’язань боржника.
* довірчий власник. Довірчим власником є кредитор за основним зобов’язанням.
Довірча власність на нерухоме майно виникає з моменту її реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Довірча власність на рухоме майно виникає з моменту укладення договору про встановлення довірчої власності, якщо таким договором не встановлено інше.
Об’єктом довірчої власності має право користуватися довірчий засновник (далі - користувач). Користувачем також може бути інша особа, визначена договором про встановлення довірчої власності. Якщо об’єктом довірчої власності є земельна ділянка, передача її в користування іншим особам здійснюється в порядку, визначеному Земельним кодексом України (стаття 597 з позначкою 4 ЦКУ)
Обов’язки користувача: (стаття 597 з позначкою 5 ЦКУ)
-  користувач зобов’язаний утримуватися від дій, які виходять за межі нормального зносу об’єкта довірчої власності та можуть істотно знизити його вартість або завдати іншої шкоди.
-  користувач несе витрати на утримання об’єкта довірчої власності, якщо інше не встановлено договором.
-  договором можуть бути встановлені інші обов’язки користувача..
Правові наслідки порушення зобов’язання боржником: (стаття 597 з позначкою 6 ЦКУ)
- у разі прострочення виконання боржником основного зобов’язання довірчий власник має право звернути стягнення на об’єкт довірчої власності за умови, що строк прострочення перевищує 20 календарних днів. У разі прострочення боржником виконання частини основного зобов’язання довірчий власник має право звернути стягнення на об’єкт довірчої власності, якщо прострочення виконання боржником основного зобов’язання триває більше 30 календарних днів.
-  договором, яким встановлена довірча власність або на підставі якого виникло основне зобов’язання, можуть бути встановлені інші підстави, з настанням яких у довірчого власника виникає право звернути стягнення на об’єкт довірчої власності.
-  у разі порушення боржником зобов’язань, зазначених у договорі про встановлення довірчої власності (крім основного зобов’язання), довірчий власник має право прийняти рішення про необхідність дострокового виконання основного зобов’язання та повідомити про таке рішення боржника. Якщо боржник не виконує рішення довірчого власника про дострокове виконання основного зобов’язання протягом 30 календарних днів з моменту отримання такого повідомлення (якщо інший строк не встановлено договором), довірчий власник має право звернути стягнення на об’єкт довірчої власності.
-  у разі порушення користувачем обов’язків щодо збереження чи користування об’єктом довірчої власності довірчий власник може скористатися правами, визначеними частиною другою цієї статті, та/або вжити заходів для збереження чи страхування об’єкта довірчої власності у своїх інтересах та за власний рахунок. Користувач зобов’язаний на вимогу довірчого власника негайно відшкодувати останньому всі витрати, понесені у зв’язку із вжиттям заходів щодо збереження та страхування об’єкта довірчої власності.
Припинення довірчої власності: (стаття 597 з позначкою 11 ЦКУ)
-  Протягом п’яти робочих днів з дня припинення (у тому числі у зв’язку з його повним виконанням) основного зобов’язання довірчий власник зобов’язаний передати право власності на об’єкт довірчої власності довірчому засновнику, якщо інше не визначено договором про встановлення довірчої власності.
-  Передача права власності на об’єкт довірчої власності у випадку, встановленому частиною першою цієї статті, здійснюється згідно з актом приймання-передачі, який підписується довірчим власником та особою, якій передається об’єкт довірчої власності. Акт приймання-передачі нерухомого об’єкта довірчої власності підлягає нотаріальному посвідченню.
-  Якщо довірчий власник ухиляється від укладення та нотаріального посвідчення акта приймання-передачі, боржник або інша особа, яка має право на отримання права власності на об’єкт довірчої власності, має право звернутися до суду з позовом про визнання свого права власності на об’єкт довірчої власності або до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису про витребування об’єкта довірчої власності у довірчого власника.
-  За результатами відчуження довірчим власником об’єкта довірчої власності (внаслідок звернення стягнення на такий об’єкт або внаслідок його передачі за актом приймання-передачі довірчому засновникові чи іншій особі) у набувача виникає право власності на такий об’єкт, якщо інше не встановлено законом або договором. Право власності нового власника на нерухоме майно виникає з моменту реєстрації такого права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.


[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Цивільне право]]
Отримано з https://legalaid.wiki/index.php?title=Засоби_забезпечення_виконання_зобов%27язань