Стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів: відмінності між версіями
Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 30: | Рядок 30: | ||
== Алгоритм обчислення неустойки (пені) == | == Алгоритм обчислення неустойки (пені) == | ||
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Відповідно до ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України]: у разі '''виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти''' за рішенням суду або за домовленістю між батьками, '''одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені)''' у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.<br> | [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Відповідно до ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України]: у разі '''виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти''' за рішенням суду або за домовленістю між батьками, '''одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені)''' у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.<br> | ||
А відповідно до правової позиції висловленої в [http://reyestr.court.gov.ua/Review/75296544 постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року по справі № 572/1762/15-ц], <span style="background-color:gold">правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.</span> <br> | А відповідно до правової позиції висловленої в [http://reyestr.court.gov.ua/Review/75296544 постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року по справі № 572/1762/15-ц], <span style="background-color:gold">правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.</span> <br> | ||
'''Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:'''<br> | '''Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:'''<br> | ||
| Рядок 53: | Рядок 52: | ||
Окрім того, відповідно до роз’яснень викладених у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачена ст. 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. | Окрім того, відповідно до роз’яснень викладених у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачена ст. 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. | ||
Таким чином, Верховним Судом України було зроблено висновок, відповідно до якого встановлено виключні випадки, за яких в діях платника аліментів відсутні ознаки вини. | Таким чином, Верховним Судом України було зроблено висновок, відповідно до якого встановлено виключні випадки, за яких в діях платника аліментів відсутні ознаки вини. | ||
== Судовий порядок стягнення == | == Судовий порядок стягнення == | ||
Відповідно до ст.ст. 15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. | Відповідно до ст.ст. 15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. | ||
Ст. 18 СК України встановлено, що кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу. Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін. | Ст. 18 СК України встановлено, що кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу. Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін.<br> | ||
'''Способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є''': <br> | |||
1) встановлення правовідношення; <br> | 1) встановлення правовідношення; <br> | ||
2) примусове виконання добровільно не виконаного обов'язку; <br> | 2) примусове виконання добровільно не виконаного обов'язку; <br> | ||
| Рядок 65: | Рядок 64: | ||
7) зміна правовідношення; <br> | 7) зміна правовідношення; <br> | ||
8) визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб. | 8) визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб. | ||
=== Перелік необхідних документів: === | === Перелік необхідних документів: === | ||
# копія паспорта позивача; | # копія паспорта позивача; | ||
| Рядок 75: | Рядок 73: | ||
# копія постанови про відкриття виконавчого провадження; | # копія постанови про відкриття виконавчого провадження; | ||
# розрахунок виплати та заборгованості. | # розрахунок виплати та заборгованості. | ||
=== Вартість === | === Вартість === | ||
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, у зв’язку із чим сплата судового збору за подання цієї позовної заяви щодо стягнення неустойки (пені) за несвоєчасне виконання зобов’язань зі сплати аліментів Відповідачем не здійснюється. | Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, у зв’язку із чим сплата судового збору за подання цієї позовної заяви щодо стягнення неустойки (пені) за несвоєчасне виконання зобов’язань зі сплати аліментів Відповідачем не здійснюється. | ||
=== Позовна давність === | === Позовна давність === | ||
Стосовно позовної давності, яка має застосовуватись до нарахування пені за несвоєчасне та/або неповне виконання зобов’язань зі сплати аліментів, варто наголосити, що в даному випадку законодавством в ст. 20 СК України чітко встановлено, що до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених частиною другою статті 72 (застосування позовної давності до вимог про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя), частиною другою статті 129 (спір про батьківство між чоловіком матері дитини та особою, яка вважає себе батьком дитини), частиною третьою статті 138 (право матері дитини на оспорювання батьківства свого чоловіка), частиною третьою статті 139 (спір про материнство) цього Кодексу, а тому на правовідносини, які регулюються ст. 196 СK України, не поширюється дія норм ЦK України про позовну давність. | Стосовно позовної давності, яка має застосовуватись до нарахування пені за несвоєчасне та/або неповне виконання зобов’язань зі сплати аліментів, варто наголосити, що в даному випадку законодавством в ст. 20 СК України чітко встановлено, що до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених частиною другою статті 72 (застосування позовної давності до вимог про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя), частиною другою статті 129 (спір про батьківство між чоловіком матері дитини та особою, яка вважає себе батьком дитини), частиною третьою статті 138 (право матері дитини на оспорювання батьківства свого чоловіка), частиною третьою статті 139 (спір про материнство) цього Кодексу, а тому на правовідносини, які регулюються ст. 196 СK України, не поширюється дія норм ЦK України про позовну давність. | ||
