Випробувальний термін при прийнятті на роботу: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Рядок 53: Рядок 53:
   
   
==Порядок оскарження==
==Порядок оскарження==
Будь-які спори щодо проходження чи непроходження строку випробування вирішуються як і будь-який інший трудовий спір. Згідно із ст. 221 КЗпП України, трудові спори розглядаються: 1) комісіями по трудових спорах; 2) районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами. Такий порядок розгляду трудових спорів, що виникають між працівником і власником або уповноваженим ним органом, застосовується незалежно від форми трудового договору.  
Будь-які спори щодо проходження чи непроходження строку випробування вирішуються як і будь-який інший трудовий спір. Згідно із ст. 221 КЗпП України, трудові спори розглядаються: <br />
1) комісіями по трудових спорах; <br />
2) районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами. <br />
Такий порядок розгляду трудових спорів, що виникають між працівником і власником або уповноваженим ним органом, застосовується незалежно від форми трудового договору.  
Згідно із ст. 222 КЗпП України, особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюється законодавством.
Згідно із ст. 222 КЗпП України, особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюється законодавством.


Рядок 68: Рядок 71:


'''Варіант 2.'''  
'''Варіант 2.'''  
За цим варіантом, на підставі ст. 231 КЗпП України, трудові спори розглядаються у місцевих судах, - районних, районних у місті, міських чи міськрайонних. У районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами: 1) працівника чи власника або уповноваженого ним органу, коли вони не згодні з рішенням комісії по трудових спорах підприємства, установи, організації (підрозділу).
За цим варіантом, на підставі ст. 231 КЗпП України, трудові спори розглядаються у місцевих судах, - районних, районних у місті, міських чи міськрайонних. <br />
Трудові спори, що підлягають безпосередньому розглядові у районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначені у ст. 232 КЗпП, це: 1) працівників підприємств, установ, організацій, де комісії по трудових спорах не обираються;2) працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 цього Кодексу;5) працівників у питанні застосування законодавства про працю, яке відповідно до чинного законодавства попередньо було вирішено власником або уповноваженим ним органом і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації (підрозділу) в межах наданих їм прав.6) працівників про оформлення трудових відносин у разі виконання ними роботи без укладення трудового договору та встановлення періоду такої роботи.  
У районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами: <br />
Строки звернення з позовом до суду передбачені ст. 233 КЗпП, та становлять три місяці, а спори щодо звільнення з роботи – один місяць з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Строки можуть бути поновлені судом в разі пропуску їх з поважної причини, в порядку ст. 234 КЗпП.
1) працівника чи власника або уповноваженого ним органу, коли вони не згодні з рішенням комісії по трудових спорах підприємства, установи, організації (підрозділу).
Трудові спори, що підлягають безпосередньому розглядові у районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначені у ст. 232 КЗпП, це: <br />
1) працівників підприємств, установ, організацій, де комісії по трудових спорах не обираються;<br />
2) працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 цього Кодексу;<br />
3) працівників у питанні застосування законодавства про працю, яке відповідно до чинного законодавства попередньо було вирішено власником або уповноваженим ним органом і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації (підрозділу) в межах наданих їм прав.<br />
4) працівників про оформлення трудових відносин у разі виконання ними роботи без укладення трудового договору та встановлення періоду такої роботи.  
Строки звернення з позовом до суду передбачені ст. 233 КЗпП, та становлять '''три місяці''', а спори щодо звільнення з роботи – '''один місяць''' з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Строки можуть бути поновлені судом в разі пропуску їх з поважної причини, в порядку ст. 234 КЗпП.


Щодо спорів передбачених ст. 222 КЗпП України, то як зазначено вище вони вирішуються в порядку, передбаченому спеціальними законами, рішення відповідних органів можуть бути оскаржені до відповідних окружних адміністративних судів, шляхом подання адміністративного позову в порядку ст. ст. 17-18 КАС України.
Щодо спорів передбачених ст. 222 КЗпП України, то як зазначено вище вони вирішуються в порядку, передбаченому спеціальними законами, рішення відповідних органів можуть бути оскаржені до відповідних окружних адміністративних судів, шляхом подання адміністративного позову в порядку ст. ст. 17-18 КАС України.
[[Категорія: Трудове право]]