Спадкування за заповітом: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Olena.prykhodko (обговорення | внесок)
Рядок 12: Рядок 12:


'''Заповіт''' - це односторонній правочин, який вважається дійсним після того, як заповідач в установленому порядку і в належній формі виявить свою волю. Про складення заповіту заповідач може сповістити своїх спадкоємців чи інших зацікавлених осіб, а може і не знайомити їх із своєю останньою волею, що ніяк не впливає на дійсність заповіту.<br />  
'''Заповіт''' - це односторонній правочин, який вважається дійсним після того, як заповідач в установленому порядку і в належній формі виявить свою волю. Про складення заповіту заповідач може сповістити своїх спадкоємців чи інших зацікавлених осіб, а може і не знайомити їх із своєю останньою волею, що ніяк не впливає на дійсність заповіту.<br />  
'''Заповітом''' - особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page стаття 1233 ЦКУ]). Особливість заповіту полягає в тому, що цей правочин настільки тісно пов'язаний з особистістю заповідача, що ''виключає його складання за допомогою представника чи довірителя.''<br />  
'''Заповіт''' - особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page стаття 1233 ЦКУ]). Особливість заповіту полягає в тому, що цей правочин настільки тісно пов'язаний з особистістю заповідача, що ''виключає його складання за допомогою представника чи довірителя.''<br />  
Заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому.<br />
Заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у ''майбутньому''.<br />
Заповідач може зобов'язати спадкоємця до вчинення певних дій немайнового характеру, зокрема щодо розпорядження особистими паперами, визначення місця і форми здійснення ритуалу поховання, а також до вчинення певних дій, спрямованих на досягнення суспільно корисної мети.
Заповідач може зобов'язати спадкоємця до вчинення певних дій немайнового характеру, зокрема щодо розпорядження особистими паперами, визначення місця і форми здійснення ритуалу поховання, а також до вчинення певних дій, спрямованих на досягнення суспільно корисної мети.