Звільнення у разі нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності: відмінності між версіями

← Попереднє редагування Наступне редагування →

ВізуальнийВікірозмітка

@@ Рядок 5: / Рядок 5: @@
 * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
 * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України  "Про військовий обов'язок і військову службу"]
+* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1174 Закон України "Про pагальнобов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 р. №1105-XIV]
 {| class="wikitable sortable"
@@ Рядок 48: / Рядок 49: @@
 ==Оплата праці при непрацездатності==
-Якщо лікарняного листка від працівника, що відсутній, ще не надходило, потрібно повідомити його (краще письмово) про необхідність обґрунтувати свою відсутність і про те, що інакше його можуть звільнити за прогул. На практиці досить часто у разі затяжного характеру хвороби працівнику оформлюють кілька листків непрацездатності з продовженням попереднього. В такому разі працівник може надати (надіслати поштою або передати через родичів) оригінали лікарняних листків, якщо їх декілька (з продовженням), або у крайньому випадку надіслати електрону копію даного документу. Останній лікарняний у день звільнення буде ще на руках у працівника, тому слід переконатися що він не закритий. Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця, починаючи з шостого дня – органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.<br />
+Умови, за яких працівник має право на оплату лікарняного, визначає [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1174 Закон України "Про pагальнобов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 р. №1105-XIV]. Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 червня 2021 року №1234 "Про затвердження Порядку видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності" та Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 01 червня 2021 року №1066 "Про затвердження  Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я" визначено механізм видачі/формування електронних лікарняних.
-Все, що для цього потрібно юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, відкрити поточний банківський рахунок у звичайному порядку, а бюджетним установам - в органах Державної казначейської служби України. Далі підприємство подає до Фонду за місцем свого обліку заяву-розрахунок, в якій зазначаються дані про роботодавця, кількість днів тимчасової непрацездатності та нараховані працівникам суми матеріального забезпечення в залежності від стажу роботи. Заяву-розрахунок оформлюють у двох примірниках: одну для Фонду, іншу заяву разом із документами, на підставі яких надається матеріальна допомога, роботодавець зберігає у себе. Фонд має перерахувати кошти на вказаний поточний рахунок протягом десяти днів з дня отримання заяви-розрахунку.<br />
-В свою чергу підприємство має виплатити працівнику отриману суму в найближчий термін. Слід також нагадати працівнику, що саме від надання лікарняного залежить своєчасність отримання коштів від Фонду. У випадку тривалого періоду хвороби, найчастіше працівник має декілька листків непрацездатності з продовженням попереднього. В такому разі не обов’язково формувати весь пакет лікарняних і надавати їх після одужання. Можна пред'являти листки непрацездатності послідовно, навіть якщо на них зазначено "продовжує хворіти" та, відповідно, отримувати кошти від Фонду своєчасно.<br />
+На період дії воєнного стану та протягом 3 місяців з дня його припинення або скасування залишаються також умови оформлення паперових листків непрацездатності, визначені Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13 листопада 2001 року, № 455 та Інструкцією про порядок заповнення листка непрацездатності, що затверджена Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 3 листопада 2004 року, № 532/274/1 Зб-ос/1406.
-Розглянемо, як можливо вчинити, якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення та відповідно в цей день не зможе отримати остаточний розрахунок і трудову книжку. Адже відповідно до ст. 47 КЗпП роботодавець у день звільнення зобов’язаний провести розрахунок у строки зазначені в ст.116 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] (не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок) та видати йому належним чином оформлену трудову книжку. Слід зазначити що невиконання вказаної норми закону може стати підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення] – накладання штрафу від 30 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян та у разі повторного вчинення правопорушення – від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.<br />
-Щодо розрахунку з працівником у день його звільнення за ст.116 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП] вказано: "Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сумм". Порушення даної норми закону можуть стати підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ст.117 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП], тобто в разі невиплати з вини власника належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, установа повинна виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.<br />
+Інформацію про сформований листок непрацездатності працівника роботодавець отримує через свій кабінет страхувальника на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України.
-Отже в даній ситуації залишається відправити поштою працівникові копію наказу про звільнення і супровідний лист, письмово повідомити працівника про нараховані йому суми, дочекатися його письмової вимоги про розрахунок, після чого виплатити йому належну суму у день його з'явлення на підприємстві, або перерахувати кошти йому на рахунок.
+Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" уповноваженим органом управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку (далі - уповноважений орган управління) є Пенсійний фонд України.
+Перші 5 днів тимчасової непрацездатності оплачує установа-роботодавець, інші оплачуються за рахунок страхових коштів від Пенсійного фонду України. Для нарахування лікарняних визначається розрахунковий період, який складається з середньоденної заробітної плати, а ще залежить від терміну праці співробітника. Підставою для фінансування страхувальників територіальними органами ПФУ є оформлена заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми страхових виплат за їх видами. Територіальні органи ПФУ здійснюють фінансування страхувальників протягом 3 робочих днів після надходження заяви-розрахунка, зокрема й в електронній формі.
 ==Поновлення на роботі==
-До відновлення працездатності або встановлення інвалідності працівнику, навіть звільненому в зв'язку з тривалою непрацездатністю, виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності за попереднім місцем роботи.
 За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, зберігається місце роботи (посада) та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності або визнання їх у встановленому порядку особами з інвалідністю. У разі неможливості виконання потерпілим попередньої роботи власник зобов'язаний забезпечити, відповідно до медичних рекомендацій, його перепідготовку і працевлаштування, встановити пільгові умови та режим роботи.
-Якщо власник не має можливості працевлаштувати на своєму підприємстві осіб, які частково втратили працездатність, але не стали особами з інвалідністю, він зобов'язаний відрахувати цільовим призначенням до Державного фонду соціального страхування, на випадок безробіття, кошти у розмірі середньорічної заробітної плати працівників за кожне нестворене робоче місце для таких осіб. Працевлаштування осіб цієї вразливої категорії здійснюється державною службою зайнятості населення.
 Час перебування у зв'язку із отриманою інвалідністю, яка настала під час  нещасного випадку на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.