Скасування заповіту, внесення до нього змін. Складення заповіту, яким змінено обсяг спадщини без зміни спадкоємця. Заповідальний відказ: відмінності між версіями

← Попереднє редагування Наступне редагування →

ВізуальнийВікірозмітка

@@ Рядок 4: / Рядок 4: @@
 * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закону України “Про нотаріат”]
 * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]
+{| class="wikitable sortable"
+|-
+| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
+Відповідно до [https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-derzhavnoyi-reyestraciyi-v-umovah-voyennogo-stanu-ta-vnesennya-zmin-do-postanovi-kabinetu-ministriv-ukrayini-vid-28-lyutogo-2022-r-164-209 постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації в умовах воєнного стану та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164"] посвідчення заповітів здійснюється без використання спеціальних бланків нотаріальних документів на білих аркушах паперу з нанесеними на них за допомогою комп’ютерної техніки реквізитами нотаріуса: зображення Державного Герба України, прізвище, власне імʼя, по батькові (за наявності), найменування державної нотаріальної контори (для державного нотаріуса), номер свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, адреса робочого місця, номер телефону, адреса електронної пошти.
+В умовах воєнного стану заповіти військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також працівників правоохоронних (спеціальних) органів, органів цивільного захисту, які залучаються до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії іноземної держави, можуть посвідчуватися командиром (начальником) цих формувань (органів) або іншою уповноваженою таким командиром (начальником) особою з подальшим надсиланням таких заповітів через Генеральний штаб Збройних Сил, Міністерство оборони, відповідний правоохоронний (спеціальний) або інший орган до Міністерства юстиції або його територіального органу для забезпечення їх реєстрації нотаріусами в Єдиному реєстрі довіреностей, Спадковому реєстрі.
+|}
 == Вимоги до форми та змісту заповіту ==
-'''Заповіт''' — правочин, для дійсності якого закон вимагає обов’язкового дотримання встановленої форми. Оскільки виконання заповіту можливе лише після смерті заповідача, коли виправити недолік форми заповіту вже не можливо, невідповідність форми заповіту неминучою призведе до його  абсолютної нікчемності.<br>
+'''Заповіт''' — правочин, для дійсності якого закон вимагає обов’язкового дотримання встановленої форми. Оскільки виконання заповіту можливе лише після смерті заповідача, коли виправити недолік форми заповіту вже не можливо, невідповідність форми заповіту неминучою призведе до його  абсолютної нікчемності.
-Як загальне правило закон встановлює письмову форму заповіту з нотаріальним посвідченням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (ч. 3 ст. 1247 ЦКУ)].<br>
-Заповіт особисто підписується заповідачем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 пп. 1.4 п. 1 глави 3 розділу ІІ Порядку]). У разі, якщо заповідач у наслідок фізичної вади, хвороби, або з будь-яких інших причин не може власноручно підписати заповіт, за його дорученням заповіт може підписати інша фізична особа з повною цивільною дієздатністю,  у  порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 4 ст. 207 ЦКУ].<br>
+Як загальне правило закон встановлює письмову форму заповіту з нотаріальним посвідченням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (ч. 3 ст. 1247 ЦКУ)].
-У цьому випадку, як того вимагає вищезазначена норма ЦКУ, підпис іншої особи на тексті заповіту, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє.<br>
-'''Заповіт вважається вчиненим у день та час його посвідчення''', тому на ньому обов’язково повинні бути вказані не тільки місце, а й дата та час його складання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (ч. 1 ст. 1247 ЦКУ)].<br>
+Заповіт особисто підписується заповідачем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 пп. 1.4 п. 1 глави 3 розділу ІІ Порядку]). У разі, якщо заповідач у наслідок фізичної вади, хвороби, або з будь-яких інших причин не може власноручно підписати заповіт, за його дорученням заповіт може підписати інша фізична особа з повною цивільною дієздатністю,  у  порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 4 ст. 207 ЦКУ].
-Слідує звернути увагу на те, що заповіт, підписаний заповідачем, набуває юридичної сили, тобто сили заповіту, тільки після його '''посвідчення нотаріусом''' (або особами, які зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст.ст. 1251 та 1252 ЦКУ)]. Попередні або наступні дії заповідача чи нотаріуса, що вчинюються в зв’язку з складанням заповіту (складання проекту заповіту, перенесення його на спеціальний бланк нотаріальних документів, реєстрація заповіту у Спадковому реєстрі та т. і.) не мають вирішального значення для набуття чинності заповітом.  Тому час складання, підписання та посвідчення заповіту завжди буде співпадати, оскільки, як зазначалося вище, юридичної сили заповіт набуває саме за умови його нотаріального посвідчення. Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 ст. 52 Закону України “Про нотаріат”]  запис у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій є доказом вчинення нотаріальної дії. Про всі нотаріальні дії, вчинені нотаріусами, робиться запис у реєстрах для реєстрації нотаріальних дій після того, як нотаріус зробить посвідчувальний напис на документі або підпише документ, що ним видається. Отже часом складання заповіту буде час, коли нотаріус вчинив запис про заповіт у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій.<br>
-Нотаріально посвідчується лише той заповіт, який написано заповідачем власноручно або записано з його слів за допомогою загальноприйнятих технічних засобів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 1248 ЦКУ]). У разі, якщо заповіт був записаний зі слів заповідача нотаріусом, він до його підписання повинен бути прочитаний заповідачем вголос у присутності нотаріуса, про що зазначається перед підписом заповідача ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 пп. 1.7 п. 1 глави 3 розділу ІІ Порядку]). У разі, коли з якихось то підстав (стан здоров’я, фізичні вади, неписьменність) заповідач не може особисто прочитати заповіт, його текст оголошується йому свідками ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 пп. 1.11 п. 1 глави 3 розділу ІІ Порядку]). В такому випадку на заповіті робиться відповідний запис з зазначенням причин, з яких заповідач не зміг особисто прочитати заповіт. Текст заповіту також має містити відомості про особу свідків, а саме: прізвище, ім’я, по батькові кожного з них; дату народження; адресу місця проживання, реквізити документа, на підставі якого було встановлено їх особу. У випадках, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 2 ст. 1253 ЦКУ], свідків повинно бути два. Також свідки можуть брати участь при складанні заповіту за особистим бажанням заповідача, але на такий випадок законом не регламентована кількість свідків, тому в цій ситуації при посвідченні заповіту може бути присутній і один свідок.<br>
+У цьому випадку, як того вимагає вищезазначена норма ЦКУ, підпис іншої особи на тексті заповіту, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє.
-''Зміст заповіту полягає перш за все в призначені спадкоємців з зазначенням майна, що буде передане їм в порядку спадкування''. Закон закріпляє принцип свободи заповіту, у відповідності з яким заповідач має право на свій розсуд:<br>
+'''Заповіт вважається вчиненим у день та час його посвідчення''', тому на ньому обов’язково повинні бути вказані не тільки місце, а й дата та час його складання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (ч. 1 ст. 1247 ЦКУ)].
+Слідує звернути увагу на те, що заповіт, підписаний заповідачем, набуває юридичної сили, тобто сили заповіту, тільки після його '''посвідчення нотаріусом''' (або особами, які зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст.ст. 1251 та 1252 ЦКУ)]. Попередні або наступні дії заповідача чи нотаріуса, що вчинюються в зв’язку з складанням заповіту (складання проекту заповіту, перенесення його на спеціальний бланк нотаріальних документів, реєстрація заповіту у Спадковому реєстрі та т. і.) не мають вирішального значення для набуття чинності заповітом.  Тому час складання, підписання та посвідчення заповіту завжди буде співпадати, оскільки, як зазначалося вище, юридичної сили заповіт набуває саме за умови його нотаріального посвідчення. Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 ст. 52 Закону України “Про нотаріат”]  запис у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій є доказом вчинення нотаріальної дії. Про всі нотаріальні дії, вчинені нотаріусами, робиться запис у реєстрах для реєстрації нотаріальних дій після того, як нотаріус зробить посвідчувальний напис на документі або підпише документ, що ним видається. Отже часом складання заповіту буде час, коли нотаріус вчинив запис про заповіт у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій.
+Нотаріально посвідчується лише той заповіт, який написано заповідачем власноручно або записано з його слів за допомогою загальноприйнятих технічних засобів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 1248 ЦКУ]). У разі, якщо заповіт був записаний зі слів заповідача нотаріусом, він до його підписання повинен бути прочитаний заповідачем вголос у присутності нотаріуса, про що зазначається перед підписом заповідача ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 пп. 1.7 п. 1 глави 3 розділу ІІ Порядку]). У разі, коли з якихось то підстав (стан здоров’я, фізичні вади, неписьменність) заповідач не може особисто прочитати заповіт, його текст оголошується йому свідками ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 пп. 1.11 п. 1 глави 3 розділу ІІ Порядку]). В такому випадку на заповіті робиться відповідний запис з зазначенням причин, з яких заповідач не зміг особисто прочитати заповіт. Текст заповіту також має містити відомості про особу свідків, а саме: прізвище, ім’я, по батькові кожного з них; дату народження; адресу місця проживання, реквізити документа, на підставі якого було встановлено їх особу. У випадках, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 2 ст. 1253 ЦКУ], свідків повинно бути два. Також свідки можуть брати участь при складанні заповіту за особистим бажанням заповідача, але на такий випадок законом не регламентована кількість свідків, тому в цій ситуації при посвідченні заповіту може бути присутній і один свідок.
+''Зміст заповіту полягає перш за все в призначені спадкоємців з зазначенням майна, що буде передане їм в порядку спадкування''. Закон закріпляє принцип свободи заповіту, у відповідності з яким заповідач має право на свій розсуд:
 * заповідати майно будь-яким особам;
 * будь-яким чином визначити частки спадкоємців у спадщині;
 * позбавити права на спадкування будь-кого з числа спадкоємців за законом без зазначення причин;
 * включити у заповіт інші розпорядження, передбачені правилами Цивільного кодексу про спадкування.
-Крім того, заповідач може скасувати або змінити вже складений заповіт (ст. 1254 ЦКУ). Свобода заповіту полягає в тому, що заповідач не зобов’язаний повідомляти будь-кого про зміст, вчинення, зміну або скасування заповіту.<br>
+Крім того, заповідач може скасувати або змінити вже складений заповіт (ст. 1254 ЦКУ). Свобода заповіту полягає в тому, що заповідач не зобов’язаний повідомляти будь-кого про зміст, вчинення, зміну або скасування заповіту.
 == Скасування заповіту, внесення до нього змін ==
 Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться у порядку, встановленому Цивільним кодексом України (далі ЦК) для посвідчення заповіту і підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.<br>