Порядок ініціювання стороною захисту проведення слідчих (розшукових) дій на стадії досудового розслідування: відмінності між версіями

← Попереднє редагування Наступне редагування →

ВізуальнийВікірозмітка

@@ Рядок 3: / Рядок 3: @@
 * [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v1640740-12 Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2012 року № 1640/0/4-12 "Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування"]
 * [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/VRR00212.html Узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 січня 2017 року про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування]
-== Право сторони захисту ініціювати проведення процесуальних дій на етапі досудового слідства ==
+== Право сторони захисту ініціювати проведення процесуальних дій на етапі дізнання чи досудового слідства ==
 Одним з принципів кримінального судочинства є змагальність сторін. Відповідно ч. 2 ст. 22 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК] сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
-Також реалізація відповідної засади забезпечується положеннями п. 12 ч. 3 ст. 42 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК] України, відповідно до якої підозрюваний, обвинувачений має право заявляти клопотання про проведення процесуальних дій та ст. 220 КПК, якою встановлено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов’язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а в разі неможливості вручення з об’єктивних причин – надсилається їй.
+Також реалізація відповідної засади забезпечується положеннями п. 12 ч. 3 ст. 42 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК] України, відповідно до якої підозрюваний, обвинувачений має право заявляти клопотання про проведення процесуальних дій та ст. 220 КПК, якою встановлено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, дізнавач, прокурор зобов’язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а в разі неможливості вручення з об’єктивних причин – надсилається їй.
 Таким чином, наведені законодавчі положення передбачають, з одного боку, право учасників кримінального провадження ініціювати здійснення процесуальних, у тому числі слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій, а з іншого – регламентують недопустимість необґрунтованої та невмотивованої відмови у проведенні відповідних дій органами досудового розслідування.
@@ Рядок 25: / Рядок 25: @@
 # її подала особа, яка не має права подавати скаргу (за винятком випадків, коли скарга підписана уповноваженим представником);
 # вона не підлягає розгляду в цьому суді, тобто подана з порушенням правил підсудності, встановлених ст. 218 КПК;
-# її подано після закінчення строку, передбаченого ч. 1 ст. 304 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК], і особа не заявила клопотання про його поновлення або слідчий суддя не знайшов підстав для його поновлення.
+# її подано після закінчення десятиденного строку, передбаченого ч. 1 ст. 304 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК], і особа не заявила клопотання про його поновлення або слідчий суддя не знайшов підстав для його поновлення.
 Закон не встановлює вимоги подачі копій скарги для інших учасників процесу.
@@ Рядок 42: / Рядок 42: @@
 Правова природа аналізованого виду проваджень, які здійснюються слідчим суддею, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й оцінки таких клопотань на предмет доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій, що порушуються перед слідчим, зокрема це стосується доцільності проведення допиту.
-Таким чином, предметом судового контролю під час розгляду аналізованої категорії скарг є не лише прийняте слідчим, прокурором рішення стосовно задоволеного клопотання, а й дотримання інших процесуальних вимог щодо проведення відповідних слідчих (розшукових) дій, які ініціюються перед органами досудового розслідування у кримінальному провадженні.
+Таким чином, предметом судового контролю під час розгляду аналізованої категорії скарг є не лише прийняте слідчим, дізнавачем, прокурором рішення стосовно задоволеного клопотання, а й дотримання інших процесуальних вимог щодо проведення відповідних слідчих (розшукових) дій, які ініціюються перед органами дізнання чи досудового розслідування у кримінальному провадженні.
 Розглядаючи скарги цієї категорії, слідчий суддя повинен враховувати те те, що відповідно до ч. 1 ст. 40 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК] слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Згідно з ч. 5 ст. 40 КПК слідчий, здійснюючи свої повноваження, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку забороняється. Таким чином, при розгляді скарг на відмову в задоволенні клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій слідчим суддям необхідно співвідносити вимоги ст. 220 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК] з іншими процесуальними вимогами щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадження, зокрема встановленими ст. 40 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]. Саме тому необхідно брати до уваги те, що процесуальне законодавство не передбачає обов’язку посадових осіб органів досудового розслідування вчиняти всі дії, які ініціюються учасниками кримінального провадження, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути недоцільними, а інколи – передчасними або взагалі перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження.
 За результатами розгляду скарги про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій слідчим суддею постановляється ухвала про:
-# скасування постанови слідчого чи прокурора. Ухвала слідчого судді про скасування постанови про закриття кримінального провадження оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
+# скасування постанови слідчого, дізнавача чи прокурора.
-# відмову у задоволенні скарги. Ухвала слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів із дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
+# відмову у задоволенні скарги.
 Не відповідають вимогам процесуального законодавства ухвали слідчих суддів, якими за результатами розгляду скарг, пов’язаних з відмовою у вчиненні слідчих (розшукових) дій, приймається не конкретне рішення щодо зобов’язання вчинити слідчу (розшукову) дію, а приймається абстрактне рішення, наприклад зобов’язати прокурора, який є процесуальним керівником у кримінальному провадженні вжити необхідних процесуальних заходів, спрямованих на закінчення проведення досудового розслідування протягом розумного строку з прийняттям рішення, передбаченого ст. 283 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК] тощо.