Порядок пред'явлення позову про стягнення коштів виплачених в рахунок завдатку. Правова позиція. Судова практика: відмінності між версіями

← Попереднє редагування Наступне редагування →

ВізуальнийВікірозмітка

@@ Рядок 43: / Рядок 43: @@
 Постраждала сторона повинна вказати в претензії, що порушила інша сторона і пред'явити до неї відповідні вимоги.
 </div>
-== Вирішення спору судом. Судова практика ==
+== Вирішення спору судом ==
 <div align="justify">
 У випадку вирішення спору фізичними особами  в судовому порядку регулювання здійснюється згідно вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].<br />
@@ Рядок 67: / Рядок 67: @@
 Обов’язковою умовою пред’явлення позову є саме встановлення вини кредитора у невиконанні зобов’язання.
-Ухвалами ВС СУ у справах про повернення завдатку суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що згідно із ч.2 ст. 570 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК], якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника за попереднім договором платежів, є завдатком, вона вважається авансом.  Внесення завдатку як способу виконання зобов’язання може мати місце лише в разі наявності зобов’язання, яке повинно було виникати на підставі договорів купівлі-продажу.
+== Судова практика ==
-У разі якщо договори купівлі-продажу, які б за своєю формою та змістом відповідали вимогам закону, між сторонами у справі укладені не були, а сторони лише домовилися укласти такі договори в майбутньому, то передана грошова сума є авансом, який підлягає поверненню.
+Частиною 4 статтті 263 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8001 ЦПК України] визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
+'''''Правові висновки щодо застосування норм права при розгляді справ щодо невиконання зобов'язань забезпечених завдатком, викладені у постановах Верховного сду України:'''''
+'''від 11.10.2019 у справі № 569/12745/13-ц''', в якій судом зазначено, що внесення завдатку як способу виконання зобов'язання може мати місце лише в разі наявності зобов'язання. Якщо договору, який б за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами укладено не було, а сторони лише домовилися укласти такий договорів в майбутньому, передана грошова сума є авансом, який підлягає поверненню. Поверненню підлягає й аванс, отриманий за попереднім договором.
+Так, судом розглядалась справа за позовом особи про стягнення завдатку та додаткової суми в розмірі завдатку. Позивач посилалався на те, що між нею та відповідачем було укладено договір завдатку, за умовами якого останній зобов'язався продати належний йому магазин, а позивач зобов'язувався сплатити відповідачу у визначений договором строк вартість магазину.
+На підтвердження виконання зобов`язань і на забезпечення його виконання позивачем передано відповідачу завдаток в розмірі 10 000,00 доларів США. Проте згодом відповідач відмовився від виконання взятого на себе зобов`язання та повернув позивачу 5 500,00 доларів США
+Верховний Суд виходить з того, що договір купівлі-продажу майна, який за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами укладений не був, сторони домовилися укласти такий договір в майбутньому, уклавши договір завдатку, який відповідно до частини четвертої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1155 203], частини першої статті  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1239 219 ЦК України], не був нотаріально посвідчений і є нікчемним з моменту його укладення, правильним є висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що отримана відповідачем грошова сума є авансом, який підлягає поверненню.
+Таку ж позицію ВССУ викладено у справі про стягнення грошових коштів, переданих за попереднім договором купівлі-продажу нежитлових будівель та обладнання ('''ухвала ВССУ від 14.12.2016 у справі № 676/9189/14-ц''').
+'''від 23.07.2018 у справі № 461/5297/16-ц''' розяснюється, коли можливо стягнути завдаток, а коли така передана сума є авансом.
+У вказані постанові суд дійшов висновку, що відповідно до частини першої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2782 546 ЦК України] виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
+Згідно зі статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2877 570 ЦК України] завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
+Правила статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2877 570 ЦК України] поширюються на випадки, коли договір було укладено, але одна із сторін ухиляється від його виконання.
+Внесення завдатку як способу виконання зобов’язання може мати місце лише в разі наявності зобов’язання, яке повинно було виникати на підставі договору купівлі-продажу.
+Вказаний висновок судів узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду України '''від 25 вересня 2013 року у справі № 6-82цс13 та від 13 лютого 2016 року у справі № 6-176цс12'''.
 </div>
 [[Категорія: Цивільне право‏‎]]
 [[Категорія:Цивільне процесуальне право]]